2017-ий може принести сенсаційні прориви та події. Зокрема астрономи планують вперше сфотографувати горизонт подій чорної діри, а китайський космічний апарат повинен принести на Землю перші з часів програми «Аполлон» зразки місчного ґрунту. Крім того, свого розв’язання чекає суперечка з приводу патенту навколо генетичних ножиць CRISPR. Інтригує також імовірність, що президент США Дональд Трамп зірве програму кліматичного захисту в США, а це, ймовірно, зробить Китай орієнтиром природозахисних ініціатив.
2016 рік приніс чимало важливих подій у науці й подарував нам немало несподіванок. Та передбачити, що чекає нас в майбутньому, навіть складніше, ніж оцінити минулорічні кульмінації. Фаховий вісник Nature наважився на перші прогнози щодо того, яким буде 2017-ий для науковців.
Якщо загальна теорія відностності Айнштайна правильна, то перше фото чорної діри в серці Чумацького шляху має виглядати приблизно так, як на знимці справа. (NASA/CXC/MIT/F. Baganoff, R. Shcherbakov et al. / EHT)
В астрономії та астрофізиці надважливим буде квітень 2017-го. Адже тоді планують уперше сфотографувати горизонт подій чорної діри. Для цього в єдиному проекті Event Horizon Telescope об’єднали дев’ять радіотелескопів, розкиданих по цілому світу. Вони націлені на Стрілець А – надмасивну чорну діру в центрі Чумацького шляху.
Проблема: цей гравітаційний гігант віддалений від нас на 25 тисяч світлових років, а завбільшки, як 17 Сонць. Проте завдяки комбінованому розширенню телескопів астрономи сподіваються отримати перші чіткі знімки подій на границях чорної діри – тут востаннє спалахують гази, після чого діра їх поглинає. 2015 року ще не повний комплект телескопів здійснив перші вимірювання магнітних полів у цьому регіоні.
Водночас знімки повинні перевірити передбачення Айнштайна, сформульовані в загальній теорії відносності. Згідно з нею дуже сильні вигини простору-часу в чорній дірі створюють темну, круглу тінь, оточену тонким і ясним світловим кільцем. Якщо з’ясується, що тінь зміщена вбік, то це стане відхиленням від Айнштайнової теорії.
Вже зараз у Сонячній системі відбуваються активні пошуки Дев’ятої планети. Дотепер захована у поясі Койпера вона проявляла себе лише впливами на віддалені уламки порід. Якщо вона насправді існує, її можуть знайти цьогоріч.
Зразки порід Місяця, здобутих в результаті місій «Аполлон» (Фото: NASA)
На нові дані сподіваються планетологи китайської безпілотної місії Чаньє-5 (Chang'e 5). 2017-го вона повинна стартувати, попрямувати до супутника Землі, відібрати зразки порід Місяця та з ними повернутися на Землю. Якщо все відбудеться згідно з планом, то частинки Місяця потраплять на Землю вперше після місій «Аполлон». Щонайменше два кілограми породи (на це розраховують дослідники) зможуть прояснити ще відкриті запитання про історію та геологію нашого супутника.
Не дуже несподівано, та 2017-ий може принести небажану кризу в сфері кліматичного захисту. Адже новий президент США Дональд Трамп відверто заявив про свої наміри вийти з Паризької кліматичної угоди і робити ставку на викопних видах палива. Якщо це станеться, США стануть одним із найбільших емітентів парникових газів і запровадять курс на нестримне потепління.
Проте надію дає поступ Китаю – країни з найвищими в світі показниками викидів СО2. Адже китайський уряд повідомив, що в прийдешньому ріці розпочне втілювати національну програму торгівлі викидами. Дотепер її протестовали у семи пілотних регіонах. Згідно з національним зобов’язанням, взятим на себе самим Китаєм, до 2030 -го частка викопного палива в виробленні енергії повинна скоротитися на 20 %, інтенсивність же СО2 в промисловості – на 60–65 % порівняно з 2005-им.
Фотонний тунель European XFEL. Фото: European XFEL.
Влітку 2017-го починаються наукові експерименти за участі Європейського рентгенівського лазера на вільних електронах (European XFEL). Вони, ймовірно, нададуть нові можливості детального зображення молекул і перебігу хімічних реакцій. Найпотужніший у світі рентгенівський лазер досягає у мільярди разів вищої інтенсивності випромінювання, ніж сучасні джерела, і продукує 27 тисяч рентгенівських спалахів у секунду.
Цьогоріч, імовірно, приймуть рішення у суперечці щодо патенту на генетичні ножиці CRISPR/Cas9. На разі Каліфорнійський університет з одного боку та Гарвардський університет й Інститут імені Броад (Broad Institute of MIT and Harvard) з іншого сперечаються про те, хто має право на знамениті та перспективні генетичні ножиці. На карті багато грошей: переможець може отримати мільярди доларів США у вигляді ліцензійної винагороди.
Також цікавим є запитання, яка доля чекає на абонентські плати за фахові вісники. Дискусія, що розгорілася навколо нелегального сайту, який безкоштовно надає доступ до фахових статей, породила сумніви щодо того, чи доцільно вимагати плату за можливість переглядати наукові статті. 2017-ий мав би знайде відповідь і цьому виклику.
Science-Trends: Was erwartet uns 2017?
Nature news, Science, 02.01.2017
Зреферувала Соломія Кривенко
04.01.2017