Вісімнадцятого листопада у Марокко завершилася 22-га Конференція сторін рамкової конвенції ООН. Внаслідок її роботи 196 країн погодили «Марракешську прокламацію», у якій боротьбу проти змін клімату назвали «найвищим пріоритетом» і такою, що вимагає «максимальної політичної участі». Уповноважені делеґати країн ще раз підтвердили вірність вимогам Паризької угоди та необхідність її негайного виконання — щоб зупинити ґлобальне потепління на позначці 1,5–2 градуси. Паризька угода на диво швидко набула чинності — 4 листопада, дотепер її ратифікували 111 країн.
Фото: UNclimatechange
«Не лише уряд, а й наука, бізнес та світові акції на всіх рівнях» мусять, згідно з Прокламацією, протидіяти потеплінню. Також на Конференції вкотре прозвучала обіцянка виділяти на виконання кліматично-захисних заходів 100 мільярдів доларів щороку — виплати мають лягти на плечі розвинутих країн і скеровуватися до тих, що розвиваються.
Заходи, спрямовані на захист клімату, мусять узгоджуватися із завданнями розвитку ООН, до яких належать подолання голоду, постачання чистої прісної води та забезпечення можливостей для охорони здоров'я всьому людству.
Незважаючи на натхненну промову ще чинного міністра закордонних справ США Джона Керрі, обрання Дональда Трампа президентом США повпливало на настрій присутніх. Зі слів Керрі, США мають зменшити викиди шкідливих газів на п'яту частину в період з 2005 до 2050 року. Але ніхто не може передбачити, чи скептик кліматичного потепління Трамп дотримуватиметься визначеної мети і Паризької угоди загалом. Лише численні американські підприємства могли б чинити тиск на прийдешній уряд, вимагаючи дотримання американської дорожньої карти щодо захисту клімату.
Навіть Китай у Марракеші дав зрозуміти, що дотримуватиметься усіх пунктів узгодженого плану, незважаючи на ймовірне збочення з цього шляху США. Адже, як зазначали, боротьба з ґлобальним потеплінням невідворотна. «Щонайпізніше 2030 року ми хочемо досягти піку викидів СО2, — сказав Лю Цзян (Liu Qiang), експерт з енергетики Китайського офісу Національної комісії розвитку NCSC. — Ймовірно, нам вдасться досягти цієї мети на кілька років швидше».
Фото: UNclimatechange
Проте стратегії боротьби зі зміною клімату в світі суттєво відрізняються. Так, 45 країн, зокрема малорозвинені країни Африки, Карибського та Тихоокеанського басейнів, ухвалили рішення якнайшвидше перевести власне енергопостачання на альтернативні джерела енергії.
Чітко сформульовану відмову від вугілля, нафти та газу ще належить вписати до відповідних національних кліматичних програм протягом наступних трьох років. Натомість скептично ставляться — попри необхідність економічного розвитку — до розбудови вугільних електростанцій в країнах на кшталт Індії та Індонезії.
Росія, Саудівська-Аравія, Китай оголосили про наміри розвивати ядерну енергію, щоб досягти своєї кліматично-захисної мети без ризиків для безпеки та високих витрат на дискусійні технології.
Пори загальну ейфорію під час завершення Конференції, доповіді її учасників дали зрозуміти: запроваджених дотепер заходів щодо зменшення СО2 не досить для недопущення того, щоб ґлобальне потепління до 2100 року перетнуло позначку 2 градуси. Хоч заходи проти зростання емісії є обов'язковими, але конкретно вони не сформульовані.
Міжнародна енергетична аґенція (МЕА, International Energy Agency, IEA) в Парижі — знана з консервативних прогнозів — вважає, що без посилення вимог щодо захисту клімату ґлобальне потепління до 2100 року сягне 2,7 градуса.
«Для наступних 25 років ми бачимо природний газ й особливо вітрову та сонячну енергію новими провідниками, що замінять вугілля на його нині найвищій позиції», — каже директор МЕА Фатіг Бірол (Fatih Birol).
Оптимістичні учасники Конференції не відкидають, що різкий поворот до відновлювальної енергетики за щораз менших цін на сонячний та вітровий струм може відбутися навіть швидше, ніж сподівається МЕА.
Jan Oliver Löfken
COP22 endet mit «Proklamation von Marrakesch»
Wissenschaft aktuell, 18/11/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
29.11.2016