Антитерористичні уроки Ізраїлю для Європи

Багаторічний досвід боротьби із загрозами, що постійно еволюціонують, дає розуміння, як реагувати на них швидко й ефективно.

 

 

Після жахливих подій, що трапилися в Ніцці, ізраїльтяни солідарні з народом Франції. Коли ми бачимо дітей і коханих, вбитих у вечір святкувань, нам краються серця. Ми молимося за швидке одужання поранених і сумуємо разом із сім'ями загиблих.

 

Але висловлення співчуття і солідарності — не досить. Оскільки терористична загроза еволюціонує, то так само має еволюціонувати і наша відповідь на неї. Використання у Ніцці вантажівки як знаряддя вбивства демонструє, як тероризм постійно виробляє нові методи, щоб спричинити масові людські втрати.

 

Ізраїль зазнав цього на власному гіркому досвіді. Катастрофа у Ніцці була широкомасштабною, однак метод атаки до болю знайомий. Від жовтня моторові транспортні засоби як зброю супроти ізраїльтян було використано у 44 атаках.

 

За останні місяці нове покоління терористів, радикалізоване в соціальних мережах, організувало більше трьохсот атак на ізраїльтян з використанням ножів, пістолетів і транспортних засобів. Палестинські соціальні й деякі офіційні медії опублікували потік матеріалів, у яких ножі та автомобілі вихваляється як зброю. Те саме можна сказати і про джихадські групи, що вбивають цивільне населення у Франції і будь-де по всьому світу.

 

Ці люди більше не потребують тренувальних таборів, вміння виготовити бомбу чи навіть наказу. Все, що їм потрібно, це з'єднання з Інтернетом, стимул і бажання вбити.

 

В цю цифрову епоху терор не може бути зустрінутий аналогічною реакцією. Ми мусимо лишатися на належному рівні, й Ізраїль має досвід і знання, якими може поділитися.

 

Коли палестинські терористичні групи вперше викрали літак, Ізраїль вперше запровадив суворі заходи безпеки в наших аеропортах й на авіалініях. Тоді нас почали звинувачувати в підриванні свобод і криміналізації невинних. Нині мало кого братиме сумнів щодо необхідності таких заходів.

 

Коли Ізраїль вперше використав дрони для того, щоб взяти під приціл терористичних лідерів, нас звинувачували в «позасудових убивствах». Сьогодні цю техніку широко використовують у боротьбі проти Ісламської Держави та Аль-Каїди.

 

Ми також обережно, проте зважено модифікували своє техногенне середовище, щоб захистити життя цивільних. Коли у 2014 році палестинський терорист намагався своїм автомобілем врізатись в  ізраїльтян на автобусній зупинці, то його зупинив бетонний боллард. Вийшовши зі своєї машини, нападник все-таки зумів ножем вбити одну жертву. Однак кількість вбитих могла бути набагато більшою.

 

Тепер й інші країни розміщують болларди по периметру привабливих цілей — біля Білого дому у Вашинґтоні, Вестмінстера в Лондоні і посольств, що перебувають у зоні високого ризику в найбільших містах по всьому світі. Але коли ворог бачить у дітях, що дивляться на феєрверк, мішень — нам знову треба адаптуватися.

 

Критики скаржаться, що захисні дії ставлять під загрозу громадянські свободи і живлять атмосферу страху. Проте від загрози неможливо відмахнутися, коли основні громадянські свободи — право відзначати День взяття Бастилії, відвідати рок-концерт, нічний клуб чи пообідати в ресторані без страху смерті — є під загрозою. Оберігати ці права і свободи, реагуючи на терор, — це виклик для будь-якої країни, зокрема демократії.

 

Нам потрібні інструменти, щоб працювати з більшим маневруванням і швидкістю супроти потенційних терористів. Спецслужбам треба надати більше ресурсів для того, щоб ідентифікувати й інтерпретувати потік даних з якнайбільшою швидкістю та ефективністю. Це неодмінно залучає елемент профілювання, побудованого на аналізі тих, хто радикалізується найімовірніше. В епоху, коли Інтернет перетворив учорашнього стурбованого самітника на сьогоднішній радикалізований підпільний осередок, соціальні медіа-компанії повинні також взяти на себе відповідальність і зіграти свою роль.  

 

Крім запобіжних заходів, ми потребуємо й нової та інноваційної схеми, щоб працювати разом і виступити спільним фронтом мусульман, християн та євреїв. Однією з перших жертв у Ніцці була мусульманська жінка. Ісламістські терористи атакували навіть ісламські святі місця в Медині, Саудівська Аравія.

 

Мусульмани, християни, євреї мають бути залучені до процесу ліквідації тероризму. Невидима для зовнішнього ока співпраця між Ізраїлем, країнами Заходу та арабськими державами вже відбувається. У битві, яка є війною пропаґанди тією самою мірою, що й зброї, відкрите залучення арабських і мусульманських країн послало б сильний і своєчасний меседж.   

 

І нарешті, Генеральна Асамблея ООН має скликати спеціальну сесію, зібравши всі народи і спільноти усіх віровизнань разом — відкрито й чесно, — щоб зробити все необхідне для перемоги над цим злом. Ісламістський терор націлений на всіх нас, і разом ми маємо вдарити у відповідь.

 


Рон Просор — колишній ізраїльський посол в ООН та в Об'єднаному Королівстві. Тепер — завідувач кафедри Міжнародних відносин ім. Аби Ебана (Aba Eban Chair for International Affairs) у Міждисциплінарному центрі в Герцлії і провідний науковий співробітник Ґудзонського Інституту

 


Ron Prosor
Israel's Counterterrorism Lessons for Europe
WSJ,18.07.2016
Зреферувала Леся Стахнів

 

 

 

 

27.07.2016