5 квітня у львівському Палаці мистецтв відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Квітка. Голос в єдиному екземплярі». Ажіотаж навколо імені Квітки Цісик у Львові залишається традиційно високим, тож дізнатися більше про одну з найвідоміших виконавиць українських пісень Квітку Цісик прийшло понад 300 осіб. Зал був переповнений, фільм дивились навіть навстоячки, хоч наступної ночі його мали демонструвати на телеканалі «Інтер». Саме цей канал є виробником фільму.
Фото: Євген Щегольський
«Ідея створити фільм «Квітка. Голос в єдиному екземплярі» належить Ганні Безлюдній. Вона ж виступила генеральним продюсером стрічки, – розповіла присутня на презентації авторка сценарію Леся Вакулюк. – Мене запросили попрацювати над фільмом, бо 5 років тому я була автором ідеї сюжету про Квітку Цісик для програми "Подробиці тижня". Команда ж, яка знімала фільм, – надзвичайно фахова і талановита. Це прекрасний режисер Софія Чемерис! У її доробку – не одна документальна стрічка. Також треба завдячувати ще одному авторові сценарію – Наталі Ковальовій. Режисер жартома називала нас з Наталкою "Ільф і Петров"».
Перед початком показу глядачам нагадали пісні з репертуару Квітки. Пластовий курінь імені Квітки Цісик (сама співачка теж була пластункою) заспівав «І шумить, і гуде», «Рідна мати моя», «Я піду в далекі гори». Леся Вакулюк побажала глядачам: «Квітка зробила моду на українське. Хотілося би, щоб після нашого фільму Квітка стала улюбленою співачкою всієї України».
У фільмі історія життя Квітки переповідають двоє: її чоловік Ед Раковіч, який допомагав дружині втілювати її мрії, та Алекс Гутмахер, який закохався в Квітку вже після її смерті. Тепер він прагне продовжити її життя, розповідаючи про неї українцям. У документальних кадрах зі зйомок рекламних роликів ми бачимо сонячно усміхнену та сповнену життям співачку. Ця потужна енергія дозволяла Квітці працювати цілодобово. Фільм створює враження, що всі її зусилля були спрямовані на реалізацію кар’єри поп-співачки на американській сцені. КейСі (псевдонім Квітки) співала на бек-вокалі у Майкла Джексона та Вітні Х'юстон. Саме вона виконала саундтрек до фільму You Light Up My Life, який 1978 року отримав «Оскар» за найкращу пісню. Але через інтриґи найпрестижніша кінопремія світу дісталася іншій. Проте сама Квітка зізнавалась, що боїться великої аудиторії, і саме тому стала студійною співачкою. А також – зірковим «голосом» американської реклами найвідоміших компаній: Coca-Cola, American Airlines, McDonald's, Ford. Автомобільна корпорація Ford Motor зробила її не лише голосом, але й обличчям своєї рекламної кампанії! Такого успіху, як Квітка, в піснях для рекламних джинґлів тоді не досягав жоден співак у США.
У фільмі Квітку названо втіленням української національної самоідентифікації. Проте ця людина народилась і виросла в США, була в Україні лише один раз - коротко, сформованою особистістю, в 30 років. Чи може мешканка іншої країни асоціювати себе з Україною? У випадку Квітки – так, адже дух Батьківщини її батьків, нехай і дещо ідеалізований, старанно плекався в сімейному колі. І саме це надихнуло Квітку на ідею професійно записати українські пісні. Їй хотілося, щоби вони стали відомими в Америці. Для запису українських платівок Квітка збирає найкращих музикантів і витрачає на це чверть мільйону доларів. «Ні до, ні після Квітки ніхто не записував українських народних хітів у такій якості», – наголошує фільм.
Головна ідея фільму – щоби глядач відчув гордість за те, що є українцем чи живе в Україні. Проте фільм констатує: в США КейСі була відома лише з рекламних роликів. Саме через українське походження, якого вона не цуралася. Якби була стовідсотковою американкою, то досягла б абсолютного успіху, наголошують автори фільму. Тож слава і любов мільйонів слухачів прийшли врешті решт не до КейСі, а до Квітки Цісик. І не в США, а в Україні – завдяки двом альбомам із українськими піснями у її виконанні: «Пісні України» (1980) та «Два кольори» (1989).
Співачка стала матір’ю в 39 років, і свою ніжність до сина висловлювала в українських колискових. Саме тоді Квітці приходить ідея записати ще одну платівку українських пісень – суто з колисанками. Дотепер в її вже дорослого сина ці пісні викликають сльози.
У Радянському Союзі її записи були де-факто заборонені, проте на початку 1980-х років вони таки потрапили в Україну. Австралійський музикант Віктор Мішалов нелегально привіз платівку Квітки з Америки, і власноруч зайнявся тиражуванням. Він і сам не очікував, який потужний резонанс викличуть її пісні не тільки в Західній, але й у Центральній Україні.
«Ми хотіли показати, що українське може бути модним. Власне, це зробила Квітка: записала українські пісні в голівудській якості. Цим довела, що українське може бути вишуканим, а не шароварним. Ми намагались знайти відповідь на запитання, в чому феномен цієї жінки? Адже американка українського походження стала відомою далеко за океаном без жодної PR-кампанії!», – розповідає Леся Вакулюк.
Через Алекса Гутмахера фільм артикулює ще одну важливу тему: проблему боротьби з раком. Адже саме з цією хворобою сама співачка мужньо боролась 7 років, її мати та (вже після неї) сестра пішли з життя з цієї ж причини (у фільмі доля родичів Квітки лишилася поза кадром). І всі 7 років співачка була неймовірно віддана своїй справі, лише смерть поставила крапку в її роботі. Сам Алекс Гутмахер теж пережив і онкооперацію, і курс хіміотерапії. Тож не шкодує зусиль на привернення уваги суспільства до проблеми раку. Тому фільм про Квітку є водночас одним із засобів кампанії збору коштів на придбання для Львова сучасного цифрового пересувного мамографа. Він призначений для раннього виявлення раку молочної залози. В Україні кількість хворих на цю недугу сягнула мільйона. Завдяки ж благодійній акції до 60-річчя від дня народження Квітки Цісик уже зібрали 30 тисяч гривень. Долучився також колектив Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, який вирішив перерахувати на придбання нового обладнання одноденну зарплату.
Хронометраж фільму «Квітка. Голос в єдиному екземплярі» – лише 35 хв., його знімали в дуже короткий термін – протягом місяця. Телевізійний формат не дозволив відстежити ще багато аспектів з історії життя Квітки. Тож авторка сценарію має ще безліч ідей.
«За місяць ми зробили майже неможливе, – констатує Леся Вакулюк. – Донедавна Ед Раковіч, чоловік Квітки, не погоджувався на інтерв’ю, пояснюючи це тим, що йому досі важко ділитись спогадами про свою дружину. Для нас, на щастя, він зробив виняток. Якби у нас було трохи більше часу для підготовки фільму про Квітку Цісик, таких ексклюзивів було б, звичайно, ще більше. Ми обов’язково би спробували розшукати людей, які зустрічались з Квіткою під час її єдиного приїзду в Україну в 1983 році. Цікаво було б дізнатись, чому вона сюди приїжджала, що вона тут робила, скільки часу тут була. Наразі про той візит відомо небагато. Він, мабуть, був таємним, оскільки за Квіткою як за громадянкою США, яка до того ж співає стрілецьких пісень, обов’язково стежили агенти КДБ. Було б дуже цікаво зрозуміти для себе і розказати про це глядачам, чому її пісні в Радянському Союзі були під забороною. Знайти той документ, який ставив табу на творчість Квітки в Україні. Хотілося б зустрітись з її друзями, з якими вона ділилась своїми радощами і невдачами, з рекламістами, які співпрацювали з Кейсі, з музикантами, які брали участь у записі двох Квітчиних альбомів. Одним словом, ідей до реалізації – море. Тому, якщо знайдуться охочі зробити фільм про Квітку Цісик - 2 – буду тільки "за"».
Йош, куратор кінозалу Палацу мистецтв (Львів), дослідниця кіно процесу.
Збір коштів на мамограф триває. Всі охочі можуть перерахувати грошові пожертви на рахунок:
Львівський онкологічний центр
ЗКПО 01996792
р/р 35429004002782
МФО 825014
ГУДКсУ у Львівській області.
Призначення: Благодійний внесок.
09.04.2013