Ліберальні мислителі, до яких належить Маріо Варґас Льйоса, розуміють, що найгірше було б – в ім'я досконалості – хотіти «змінити людину», з метою створити більш довершене суспільство. У формі алегорії чи міфу про це розповідають його романи. Література, з її пером, є чимось більш переконливим, ніж будь-який філософський чи економічний трактат
У свої 80 років Маріо Варґас Льйоса переживає свого роду апофеоз, який його не змусила пережити навіть Нобелівська премія. Йому віддають почесті в Мадриді, Парижі, де повне зібрання його творів опубліковане в престижній колекції La Pléiade, і в Вашингтоні, де Бібліотека Конгресу присудила йому премію «Жива легенда». На всіх цих торжествах відчувається атмосфера скандалу, позаяк Маріо Варґас Льйоса зізнався, що закохався «до нестями» в несподіваному віці. Забудьмо про його особисте життя, до якого нам нема діла, і повернімося до письменника і його творів, які вже 50 років «непокоять» критиків лівого крила.
Ці критики дають зрозуміти, що існують два різні Маріо Варґаси Льйоси: перший – незаперечний великий романіст, та інший, більш підозрілий діяч, політичний активіст та ідеолог. Ті, хто вірить у це роздвоєння особистості — або не читали цього письменника, або не чули цього активіста, або ні те, ні інше, бо існує лише один Маріо Варґас Льйоса. І зачаровувати нас повинна абсолютна єдність його творчості, автора і його діяльності на захист лібералізму. Аби переконати вас у цьому, запрошую лінивих і тих, хто поспішає, прочитати його «Скромного героя». Підприємець, який був би позитивним героєм, є чимось дуже рідкісним у західній літературі. Проти нього заповзялися сили зла та антигерої, яких мордують заздрість, гонитва за прибутком і схильність до насильства і влади. Маріо Варґас Льйоса тримає сторону свого «скромного героя», який аж ніяк не є ідеальним, але чиї вади якраз і становлять його людську природу. Цей «скромний герой» насправді є алегорією ліберальної філософії, якою вона зародилася в Епоху Просвітництва у Франції, Німеччині, Шотландії та Іспанії. Лібералізм (спершу це слово з’явилося в Іспанії) базується на визнанні людської природи такою, якою вона є насправді: людина є водночас доброю і поганою, жадібною і щедрою. Диво полягає в тому, що усі ці якості та недоліки поєднуються таким чином, що ці люди – такі, як є – разом утворюють суспільство, яке функціонує і успішно розвивається.
Ліберальні мислителі, до яких належить Маріо Варґас Льйоса, розуміють, що найгірше було б – в ім'я досконалості – хотіти «змінити людину», з метою створити більш довершене суспільство. Натомість буцімто більш прогресивні ідеологи ХІХ і ХХ ст., які намагалися викувати цю нову людину, аби добитися ідеального суспільства, лише спровокували відомі нам катастрофи. У формі алегорії чи міфу про це розповідають романи Маріо Варґаса Льйоси. Література, з її пером, є чимось більш переконливим, ніж будь-який філософський чи економічний трактат.
Тож політична активність Маріо Варґаса Льйоси є нічим іншим, як вираженням – через фізичне зобов'язання – літератури у філософії і філософії в політиці, цьому необхідному інструменті. Зобов'язання автора корениться в його країні, його цивілізації та його мові, та не лише в цьому, тому що Маріо Варґас Льйоса належить латиноамериканському світові. А цей континент вже ціле століття – за точку відліку я беру мексиканську революцію – є лабораторією ідеологічних епідемій, які винищили скромних героїв. Вожді, які оголошували себе прихильниками ринкової економіки (в Чилі і Перу) чи контрольованого прогресу (в Бразилії), ціле століття не переставали змагатися з іншими каудильйо, які оголошували себе прихильниками марксизму (на Кубі чи в Нікарагуа), або тими, які вірять в свій особистий геній, не посилаючись на жодну ідеологію – від Аргентини до Домініканської республіки.
Маріо Варґас Льйоса вже півстоліття присутній на усіх цих фронтах – зі своїми романами, своїми хроніками, своїм публічним позиціонуванням і зобов’язаннями активіста. Він є одним цілим, яке можна прийняти або відкинути.
Також треба підкреслити, що «скромний герой» Маріо Варґаса Льйоси не належить до жодного етносу, жодної культури, жодної мови чи конкретної релігії. У відповідності з ліберальним мисленням людина є людиною, а всі люди є братами і сестрами, з однаковими прагненнями жити, як їм хочеться, і бути вільними у своїх рішеннях. Твори Варґаса Льойси є такими ж антирасистськими, як і антитоталітарними, тому що відкидають будь-яке намагання замкнути людину, народ чи культуру в інфантилізмі, продиктованому згори, який узаконив би функцію опікуна, колонізатора, вождя та ідеолога.
Маріо Варґас Льйоса зараз живе в Мадриді; юність він провів у Перу, а потім жив в Парижі, Лондоні і Нью-Йорку. Якщо у всіх цих місцях він почувається, як вдома, то це не свідчення того, що він є безпритульним мандрівником, а доказ його гуманізму. Повсюди ми зустрічаємо скромних героїв, але до Маріо Варґаса Льйоси вони не були героями роману. Тепер є.
Guy Sorman
Vargas Llosa, novelista de la libertad
ABC, 25/04/2016
Зреферувала Галина Грабовська
28.04.2016