Велика Британія – як Єгипет

Без Об’єднаного Королівства ЄУ була би консервативнішою, більш німецькою, меншою і слабшою

 

 

Стосунки між Об’єднаним Королівством і Європейською Унією можна порівняти з тими, які існували між Єгиптом та Римською імперією. Як і велике Королівство Єгипту, Велика Британія в минулому керувала своєю власною великою імперією і ніколи повністю не інтеґрувалася як ще один член в нову імперію. А ще Об’єднане Королівство є високо розвинутою міською економікою і одним з найбагатших членів імперії; це світовий центр культури і вищої освіти; і має чудове місцезнаходження для торгівлі та економічних і культурних обмінів з іншими регіонами світу. Як і Єгипет у стосунку з Римською імперією, Велика Британія має унікальну інституційну позицію всередині європейської імперії, оскільки не улягає багатьом загальним правилам, які застосовують усі решта члени Унії; вона не раз робила спроби входити і виходити з імперії; і постійно маневрує, аби зберегти свою самостійність. Нині Велика Британія викликає таке саме захоплення і повагу, як колись стародавній Єгипет, і багато європейців дуже жалкували би, якби вона перестала бути членом Унії.

 

Питання в тому, що унікальні та особливі стосунки з непересічним членом, як-от стародавній Єгипет чи нинішня Велика Британія, не легко вибудувати у формальному об’єднанні. Однак це реально в структурі «імперського» типу, як-от Римська імперія чи Європейська Унія. «Імперія» дозволяє велику гнучкість та асиметрію у зв’язках між її складовими частинами і центром. У середньовічній і протомодерній Священній Римській імперії німецького народу, яка є найбільш схожим на нинішню ЄУ прецедентом, князівства і міста утворювали різні ради і лише деякі з них брали участь у Раді виборців. Модерна Австро-Угорська імперія мала адекватну назву, аби підкреслити різні ступені самостійності її складових частин. Нинішня Індія, яка є найбільшим демократичним об’єднанням, що будь-коли існували, і відповідно є обтяжена багатьма асиметріями імперського типу, визнає с особливий статус 11 з 29 її штатів.

 

Зі своєї особливої позиції Велика Британія зробила величезні внески в європейську імперію. Серед них: її військова потуга, ліберальний підхід до товарообмінів на вільному ринку, всесвітній масштаб її впливу у Раді Безпеки ООН і основних світових інституціях, те, що вона перетворила англійську мову на лінґва франка усіх європейців, незалежно від традиційного суперництва між французькою і німецькою. Усе це є суттєвим і життєво важливим для того, аби ЄУ залишалася привабливим об’єднанням, орієнтованим у майбутнє і відкритим до світу. Об’єднане Королівство і далі робитиме важливі внески, якщо залишиться в ЄУ.

 

Альтернативою спеціальному статусу Великої Британії в імперській, а не федеральній ЄУ є вихід з унії і спроба повернути собі повну суверенність. Але не існує такої речі як дармове відокремлення чи розлучення. Британська економіка є дуже інтеґрованою в Європейську Унію, особливо у сфері експорту, прямих іноземних інвестицій і фінансових послуг. Передбачувані економічні видатки на Brexit є суттєвими. Гіпотетичні вигоди від пошуку альтернативних партнерів є – як це зазвичай буває при розлученні – сумнівними і невизначеними. Серед ймовірних політичних наслідків особливої уваги заслуговує Escoxit, тобто вихід Шотландії з Об’єднаного Королівства. Північна Ірландія, яку несподівано від решти острова відділить новий кордон, також може спробувати увійти в Республіку. Для багатьох англійців це може стати ще одним епізодом – ймовірно, завершальним – тривалого і не завжди легко стравного процесу демонтажу Британської імперії. Після Brexit вони можуть виявити, що живуть в Маленькій Англії, а не Великій Британії, і це не буде щасливим фіналом.

 

Незважаючи на нинішні недомовки, багато європейських федералістів також можуть врешті-решт віддати перевагу менш федеральній і більш «імперській» Європі з Великою Британією перед європейською федерацією без британців. ЄУ без Об’єднаного Королівства буде меншою, більш німецькою, консервативнішою і слабшою у світі. Єдине, що на думку європейців вони можуть виграти, коли за столом не буде британців, то це те, що англійська мова остаточно стане нейтральною. Усі члени ЄУ послуговувались би англійською з тією самою незручністю, оскільки для всіх них вона була би додатковою мовою. Це мало би такий самий кисло-солодкий присмак, як їсти смачний торт, спечений колишньою дружиною, яка вас покинула.

 

 

Жозеп М. Коломер, викладач політичної економії в Джорджтаунському університеті, автор книги «Європейська імперія»

 


Josep M. Colomer
Gran Bretaña, como Egipto

El País, 8.03.2016
Зреферувала Галина Грабовська

 

 

11.03.2016