Страх, невизначеність і сумніви

Використовуючи когнітивні деформації людей, держава гальмує економіку

 

 

З праць соціальних психологів і поведінкових економістів відомо, що людина з різних, у тому й біологічних, причин схильна до когнітивних спотворень реальності. Ці спотворення — систематичні помилки в мисленні, які суперечать логіці, але становлять основу наших автоматичних думок. Ми схильні створювати свою власну «суб'єктивну соціальну реальність» і потрапляти в пастки нашого сприйняття дійсності. Ця суб'єктивна реальність часто пояснює нашу поведінку в соціумі.

 

Одним з таких спотворень є емоційне відхилення в бік status quo, виражене в нашій тенденції хотіти, щоб речі залишалися приблизно такими самими, як є. Ефект виникає, коли шкода від втрати status quo сприймається більшою, ніж потенційна вигода в разі його зміни на альтернативу. Можна цим відхиленням в мисленні керувати і використовувати його з корисливими намірами. Наприклад, це можуть робити політики, які не бажають здійснювати реформи, або фірми, які не бажають приймати виклик від конкурентів. Для цього їм досить використовувати так звану тактику сіяти «страх, невизначеність і сумніви» (англійське скорочення — FUD).

 

Про FUD уперше заговорили в 1970-х роках, коли спочатку IBM, а потім Microsoft використовували її в маркетинґу і продажах, відбиваючи у своїх клієнтів бажання стосувати продукти конкурентів. Цілий клас маркетолоґів, прозваних «корпоративними шльондрами», формулювали рекламні повідомлення з меседжами на кшталт «ви можете також стосувати і конкуруючі продукти, але тоді ми не ґарантуємо збереження ваших даних».

 

Політики і пропаґандисти здавна користувалися FUD. Опишіть нову ідею як чиюсь змову — і ось вам ґарантія, що її буде складно впровадити. Тактика FUD дуже ефективна в тому, що дозволяє гальмувати зміни і в політичному житті країни, і в економічному. Залякайте НДО статусом іноземного аґента, і вони скоротять масштаби своєї діяльності навіть тоді, коли до них неможливо присіктися. Опишіть країну в барвах майже-диктатури, накладіть на неї санкції, і європейські банки почнуть скорочувати відділи роботи з нею. Так, про всяк випадок. Сіяння страху змушує економіку згортатися — як слимак у свою мушлю — в певний status quo.

 

Проблема в тому, однак, що єдина визначеність у життя — це постійні зміни. Рік тому британський часопис Economist писав, що «капіталізм ледве дає собі раду, намагаючись зберегти свою популярність, бо в серці його сутності лежать зміни». Лише тоді, коли компанії, суспільства, країни насправді приймають ці зміни і видобувають з них все найкраще, тоді їх позиція на ринку стає стійкою, вони вчаться уникати сильних соціальних потрясінь, а економічне зростання стає другою натурою.

 

 

Автор — декан факультету економіки Європейського університету в Санкт-Петербурзі

 

Максим Буев
Страх, неопределенность и сомнения
Ведомости, 11.29.2015
Зреферував О.Д.

 

 

01.12.2015