Летом блискавки рознеслась по цїлім світї вість о новім винаходї, котрий певно в нашім столїтю зелїза і електрики затемнить всї хоч-би і найсмілїйші винаходи, які доси пороблено на поли механіки, електрики, хемії і пари. Нїмецкому ученому удалось в тихій мирній праци винайти спосіб, котрий має забезпечити житє людске від ворога, що невидимо точив доси людскій орґанізм, а против котрого не було доси нїякого ратунку, коли він дістав ся раз до людского тїла. Хто не знає тих нещасливих, хто в своїм житю не видїв тих, що иногдї в найкрасшім віку, в самім розцвітї житя, зачинають нараз марнїти і видїти, що сохнуть і виглядають як ходячі кістяки, а коли тайний ворог так их вже знищив, що аж з ніг их звалив і они вже близькі смерти, не перестають все ще укладати собі найкрасші рожеві пляни на будучність, хоч перед ними стоїть вже отверта могила? Родина, знакомі і приятелї тих нещасливих шептали собі доси з-тиха: для него або для неї нема виходу, бо має туберкули, сухоти. Нинї знайшов ся вже лїк і для сих нещасливих; а як великим добродїйством станесь він для всеї людскости, можна вже з того зміркувати, коли зважить ся, що в самій Австрії н. пр. умирає що року звиш 90.000 людей на самі туберкули а може друге тілько на сухоти, коли той невидимий ворог, що єсть найнебезпечнїйшій, коли дістане ся до легких, стане точити і другі части тїла! Проф. Кох в Берлинї не лиш викрив, що сим найнебезпечнїйшим ворогом людского роду єсть невидимий для людского ока баціль, але єму і удало ся ще викрити лїк на него, котрий поки-що єсть ще тайною ученого, але котрий вже тепер приготовлюєсь в Берлинї в більшій скількости і незадовго буде розсилати ся по цїлім світї. Але не досить ще самого лїку; треба ще і знати, як єго уживати, щоби він принїс успіхи і як єго дїланє обявляєсь на людскім орґанізмі. В тій цїли появилась в четвер в Deutsche medicinische Wochenschrift статья д-ра Коха, котра нам дає потрібне поясненє.
З-відки Кох бере той лїк і як єго прилагоджує, того він ще не хоче сказати, бо каже, що ще не покінчив своєї роботи і дасть доперва пізнїйше о тім потрібне поясненє; але лїкарі, котрі вже тепер хотять з тим лїком робити досвіди, можуть єго дістати у д-ра Ліпперца, котрий проготовлює єго під доглядом д-ра Коха і д-ра Пфуля. Лїк той єсть ясно жовтий, досить густий і Кох дістає єго, здаєсь, через щіпленє туберкульози на звірятах. Чоловікови дає ся єго через запусканє під шкіру. Які симптоми викликує єго запущенє в людскім орґанізмі, досвідчив Кох сам на собі і так их описує: Запустивши собі 0.25 куб. центим. лїку в горішне рамя, почує ся в три до чотири години рванє в членах тїла, хоче ся кашлати, тяжко віддихати; по пятій годинї бере сильна дрож, котра треває майже цїлу годину, робить ся не добре, збираєсь на блювоту а температура тїла підносить ся до 39.60°. По 12 годинах уступає всякій біль, температура спадає і доходить на другій день до нормальної висоти; через кілька днїв ноги і руки бувають ще тяжкі a місце, де запускано лїк, ще болить і єсть трохи червоне. Найменша доза 0.01 куб. центим. реаґує ще на здорового чоловіка, він чує рванє в членах, утомленє і температура доходить до 38 або трошки більше.
Найважнїйша річ, що сей лїк реаґує спеціяльно в недугах туберкулічних. Здоровий чоловік, взявши дозу 0.01 к. цм. сего лїку, не дає нїяких ознак якоїсь зміни або лиш дуже малі; то само дїєсь і з недужим, коли у него нема туберкульози. Коли-ж запустити ту саму дозу недужому на туберкульозу (дїтям від 3 до 5 лїт лиш 0.001 а дуже слабосильним навіть лиш 0.0005 к. цм.), то зараз виступає сильна загальна і місцева реакції. Загальна реакція проявляєсь так: горячка, котра починаєсь від дрожи; температура тїла підноситься до 39 часто до 40 a навіть до 41 ступенїв; рванє в членах, в горлї дре і пре до кашлю, велике утомленє, часто млоєнє і блювота. Часами показуєсь легка зачервонїлість тїла і висипка подібна до кору на грудех і шиї. Ті прояви виступають в 4 до 5 год. по инєкції і тревають 12 до 15 годин. Коли то все промине, недужим стає лекше а часто они чують ся здоровійшими.
Кох припускає отже, що єго лїк може бути дуже добрим средством реакційним і що за єго помочею можна буде зараз пізнати, чи хто має туберкули чи нї, хоч-би н. пр. в сплювинах недужого не можна було відкрити баціля і елястичні волокна, по котрих доси пізнавало ся туберкульозу. Навіть укриту туберкульозу в костях, туберкульозу шкіри, желез і т. д. можна буде при помочи єго лїку спізнати.
Далеко важнїйшим єсть значінє сего лїку на само лїченє туберкульози. Коли запустити сего лїку чоловікови, що має вовка (lupus, рід нашкірного лїшая, котрий викидає темно-червоні або фіолетові наростки величини фасольки), то показуєсь, що наростки ті стають менші, не суть вже так червоні і поволи зовсїм щезають. Дїєсь то так, що хороблива тканка завмирає і по якімсь часї зовсїм відпадає. З відки то походить, ще не знати; то єсть лиш річ певна, що лїк не так дїлає на самого баціля як лиш на тканку, в котрій той бакціль містить ся. Лїк той не робить нї найменшого впливу на здоровий орґанізм або на завмерлі і зашкаралупілі маси туберкулічні, з сего виходить і та важна річ, що лїк той можна подавати в чим раз сильнїйших дозах. За кождою инєкцією гине часть хоробливої тканки і за кождий раз проявляєсь така сама реакція, доки аж недужій зовсїм не виздоровіє.
У недужих на туберкули легких проявляєсь дїланє лїку Коха так: По першій инєкції збільшаєсь звичайно кашель а з ним і сплювини, відтак стають ся они чим раз менші, аж наконець зовсїм щезають. Сплювини не виглядають рописто і стають більше слизоваті а число баціллїв в них зменшає ся. Рбіночасно перестають недужі потити ся, зачинають виглядати чам раз лїпше a тїло прибирає на вазї. Недужі на перші початки туберкул легких виздоровіли зовсїм до 4 або 6 недїль. Навіть такі недужі, у котрих в легких потворились каверни (широкі отвори або ямки в легких) подужали значно; лиш такі недужі, у котрих каверни були вже дуже великі, не подужали.
Кох вносить з того, що єго лїком можна буде безпечно і на певно лїчити туберкули легких, тілько-ж досвіди в тім напрямі доси ще не покінчені; він припускає навіть, що анальоґічно з другими заразливими недугами, ті, що вже раз вилїчать ся з туберкульози, будуть від неї на завсїгди безпечні. Кох радить наконець не уживати єго средства шематично у всїх случаях туберкульози без різницї, а звертати увагу найбільше на самі початки недуги, бо лиш тут може єго лїк вповнї і основно бути помічним, хоч може бути, що він і тим, у котрих потворились вже в легких каверни, буде приносити пільгу. Також звертав Кох увагу і на то, що недужих на туберкули треба дуже доглядати і длятого лїпше заложити для них окремі заведеня, як лїчити их дома. Передовсїм же повинен лїкар добре переконати ся і сконстатувати баціля туберкулічного, а коли то би єму не удавало ся, то най ще робить діяґнозу за помочею єго лїку.
[Дѣло]
15.11.1890