З нагоди 50-лїтних роковин її істнованя.
Нїяка може область прикладеної фізики не нас так богатого змісту в історії cвогo розвою, як саме підводна телєґрафія між північною Америкою і Европою. Сього року, дня 5. с. м., минуло як раз 50 лїт її єствованя. Одначе думка телєґрафічного полученя Старого Світа з Новим є значно старша.
Вже в другій половині XVIII. столїтя подавали деякі учені можливі пляни підморської телєґрафії, але перший плян, такої телєґрафії науково оснований предложив Еспанець Сальва академії наук в Барцельонї 1795 року. Одначе якось нїхто не відважив ся перевести сей плян у практицї. Перші проби підводної телєґрафії у практицї зродили аж в 16 лїт опісля Sömmering і Schilling, котрі пустили перший раз елєктричну струю через ізольований дріт під водою ріки Івару. Таким способом стали вони винахідниками кабля, який зовсїм не виглядав так, як нинїшний. Був то мідяний дріт, ізольований кавчуком. Проба Sömmering Schilling-а є отже першим моделей підводної телєґрафії.
По тій першій пробі справа підводної телєґрафії не знати чому, притихла. Аж 1843 року зацікавив ся нею знов ширший круг учених, а саме тодї, коли проф. Морсе пустив елєктричну струю через ізольований дріт під водою у ню йорській пристанї. Ся проба вдалась. Тодї виступив проф. Морсе отверто із своїм пляном елєктричного полученя північної Америки з Европою. Грошевою помічю служив Морсему у тім проєктї нюйорський купець С. Field, який заложив рівночасно перше атлянтійське товариство для підводної телєґрафії. Першою роботою сього товариства був винахід кабля майже у тім самім видї, що нинїшний. Як довідуємось із книжки О. Molla "Untersekabel in Wort und Bild", тодїшний кабель складав ся із вязанки кільканайцяти мідяних дротів, ізольованих ґутаперхою; сю вязанку покривав кавчуковий плащ, по якім наступив ще металевий панцир. Сьогочасний кабель підморської телєґрафії виглядає так само з сею ріжницею, що ізоляція в нїм значно сильнїйша.
Другим завданєм атлянтійського товариства телєґрафії було підводне уложенє готового кабля. Для сеї цїли віддала Анґлїя корабель "Аґамемнон", а Сполучені Держави — "Ніяґару". І так 5. серпня 1857 р. розпочали оба кораблї укладати на днї атлянтійського океану каблї для телєґрафічного полученя Европи з Америкою. Ся тяжка праця тривала рівно один рік, бо 5. серпня 1858 р. віддало товариство каблеву лїнїю до ужитку ширшого загалу.
О, наче лише кругло чотири тижнї віддавав кабель услуги, бо вже 1. вересня того року був він перерваний. За сей час, як пише Moll, виміняла Европа з Америкою яких 800 телєґрам.
Причина перерви кабля була у тім, що услівя механїчної і елєктричної сторони такого довгого кабля не могли бути в тій першій пробі докладно розслїджені. Як показалось, ізоляція між поодинокими дротами була за слаба, а при тім ужито струї за сильної, яка знищила ізоляцію та спалила кабель. Кошти сеї першої проби виносили 2,400.000 доларів.
Мимо невдачі першої проби не тратили люди надїї можливости елєктричного полученя Европи з Америкою. А були се часи Maxwell-а та William-a Themson-a, які своїми епоховими відкритями причинились багато до розцвіту фізики, а передусїм елєктричности. Так отже пізнано докладнїйше суть і прикмети елєктричньої струї та примінено найдальше ідучі досвіди до практичного житя. Відповідно сьому розпочалась у Анґлїї також будова каблїв. Крім сього сказалось ще потрібним для уложеня каблїв докладнїйше пізнанє глибини атлянтійського океану. Старанно переведені поміри виказали, що глибина сього океану не переходить границї 2700 м. до 3000 м. Тими роботами кермували головно С. Field, J. Pender та J. Anderson, яких Moli назвав "батьками кабля". Теоретично-наукові основі нового полученя каблевого Америки з Европою виготовив W. Thomson.
Для дійсного переведеня своїх плянів заснували "батьки кабля" товариство "Anglo American Telegraph Co." Заходами сього товариства виплив 23. липня 1865 року з південної кінчини Ірляндії корабель "Great Eastern" ("Далекий Схід") на атлянтійський океан, щоби під проводом капітана Anderson-a та інж. Canning-а получити каблями Ірляндію з північною Америкою. Вже у віддаленю 1602 морських миль від Ірляндії находив ся "Great Eastern", як урвав ся кабель — і такий був конець другого підприємства.
Але ся невдача не знеохотила підприємцїв. Вони розпочали поновну будову каблїв, сим разом з технїчного погляду полїпшену. І так з весною 1866 року приступив "Great Eastern" на атлянтійськім океанї вдруге до своєї роботи, яка минувшого року йому не повела ся. В часї 10 днїв удалось тодї получити каблями беріг Ірляндії з "Hearts Content" у Новій Фунляндії. По влученю ґальванометрів на обох наконечних стаціях наступила пересилка першої телєґрами, але по висилцї привіту королевій Єлисазетї відмовив кабель всякої дальшої служби.
На можливість невдачі було приготоване "Anglo-American Telegraph Co". А що воно мало ще великі засоби каблїв, тому по сїй невдачі постановило втретє повести каблеву лїнїю з Европи до Америки. І знов другий раз того року, а саме 13. липня, відчалив "Great Eastern" від кінчини Ірляндії на певний океан, щоби заложити каблеве полученє до Америки. Подібно як попередного разу протягом 10 днїв получено Ірляндію з Новою Фундляндією. Рівночасно вдалось також витягнути з глибини моря попередний перерваний кабель і направити його. Так повстала случайно аж подвійна каблева лїнїя. Ходило тепер o випробованє тих лїнїй. Дїйсно проби видали сподїваний успіх, тому вже 5. серпня 1866 року віддало товариство "Anglo American Telegraph Co." телєґрафічне полученє під водами антлянтійського океану до ужитку загалу.
З днем 5. серпня с. р. минуло якраз 50 лїт правильної телєґрафічної комунїкації між Америкою і Европою. В перших роках оплата депеш підводної телєґрафії була дуже дорога; пр. за пересилку 20 слів треба було заплатити аж 480 корон. Коли одначе повстали опісля ще инші товариства для підприємства підводної телєґрафії, які розширили каблеву сїть під водами океанів, тодї спала цїна пересилки депеш майже до десятої части первісної цїни.
Так виглядає історія одного з великих творів людської думки, яка є гарним образом сильної людської витревалости у стремлїню до поставленої цїли.
У Львові, дня 6. серпня 1916.
[Дїло]
12.08.1916