Колообіг родинного читання в природі

Минуле постійно нас дивує,

можливо, дивує більше, ніж теперішнє.

Жан Клод-Кар’єр

Петро Радковець, Іван Радковець. Таємниці львівських левів. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 48 с.

Чи задумувалися Ви коли-небудь над тим, який вплив на нас мають казки? Ті, які ми слухали в дитинстві, якими захоплювалися і які переповідали нашим дітям, коли самі виросли? Кожна із історій глибоко вкоренилася в нашій свідомості, заповнюючи дитячу порожнечу незнання яскравими картинками, опозиціями добра/зла, любові/ненависті, чорного/білого, дружби/ворожнечі, що згодом стали критеріями наших уявлень про світ. Тоді, в дитинстві, ми мандрували різними світами разом з персонажами улюблених казок, розширюючи не лише географічні кордони, а й межі своєї уяви. Тепер, на жаль, ми забуваємо про ту маленьку дитину, що живе в кожному із нас, і якій так хочеться знову поринути у казку, відчути задоволення від величезної кількості нерозкритих таємниць попереду.

Як повернути дорослому атмосферу дитинства, знають львівські екскурсоводи (а тепер ще й письменники) Іван та Петро Радковці. Відомі своїми колоритними екскурсіями, вони не втомлюються щоденно розповідати про місто легенди, в якому кожна вуличка, будинок чи брама мають свої секрети, і навіть найменший камінець на Площі Ринок стає свідком багатовікової історії, охоронцями якої є величні львівські леви. Оповиті таємницями, вони впродовж століть оберігають Львів та підтримують його унікальний загадковий дух, що притягує туристів з різних куточків планети. «Таємниці львівських левів» – це суміш казок, легенд та історичних фактів, які вправно вплітаються в сюжетні лінії кожної з десяти історій. Дехто критикує братів-екскурсоводів за те, що вони видають витвір фантазії (себто, легенди Львова) за реальність. Однак, за словами самих авторів у цій книзі є історичне підґрунтя – деякі персонажі справді жили раніше, але який відсоток правди у подіях, змальованих у «Таємницях» – невідомо. Тут читачів зустрічають і балакучі пряники зі Святоюрського ярмарку, і скупий Мартин, який постійно прагне збагачення, і чарівний ґудзик, що виконує бажання. Прекрасна альтернатива Льюїсу Кероллу з його Алісою – п’ятикласниця Оксанка, яка розмовляє з  медяником Юрашком і віртуально мандрує старим Львовом. У такі хвилини розумієш, що рецензія стає спойлером до нової книги, а тому не хочеться відкривати усіх таємниць.

Однією з найбільш інтригуючих історій книги є «Меч майстра Шварна». Тут автори не просто розповідають про Львів періоду князювання Данила, а й спонукають читачів шукати відповідь на запитання – де ж зараз перебуває загадкова збройна реліквія, якій майже вісімсот років? «Протягом століть Львів переходив під владу різних держав, але жодному з володарів так і не вдалося віднайти Шварнового меча. Проте його таємниця не загубилася у часі. Береже її у наші дні один музейний працівник, який достеменно знає, на якому із мечів, що зберігаються у Львові, є тавро майстра Шварна. Проходячи залами львівських музеїв, уважно придивіться до старовинної зброї. Може, і Вам вдасться його розгледіти», – радять автори. Напевно, в усіх читачів традиційним і найголовнішим є запитання, в чому ж таємниця львівських левів, розкрити яку обіцяють Радковці ще на обкладинці книги? Найкращу відповідь дадуть самі леви – колишні купці, корчмарі, монахи, крилаті леви-іноземці з книгами, воїни, які хоч і закуті в камінь, оживають на сторінках казок, влаштовуючи раз у рік масштабну зустріч: «На свої зібрання вони запрошують лише тих львів’ян, які творять добро для міста Лева, і розказують їм свої історії. Головує на цих зборах лев найстаршого з львівських гербів, оскільки це – засновник нашого міста. Вже багато століть стоїть він у відчиненій міській брамі. Поряд з ним – гордовиті леви з Площі Ринок, колишні бургомістри».

Захопливі історії з минулого брати Радковці модернізують у казках, наповнюючи їх виховним змістом. Так, наприклад, школярка Оксанка, яка полюбляє сидіти перед комп’ютером, починає розмовляти з пряником Юрашком, який згодом запрошує її до віртуальної екскурсії старим Львовом. Брехун Грицько, який колись був писарем у Винниках, своєю поведінкою вчить дітей не обманювати, адже брехня рано чи пізно стане очевидною, а герої «Чарівної криниці» усвідомлюють, що спільна праця єднає людей, долаючи будь-які непорозуміння між ними.

Своєрідним міні-світом у «Таємницях Львівських Левів» є ілюстрації – ціла казкова галактика з персонажами, характери яких уміло зобразила Іветта Ключковська – художниця, яка вміє перетворити читання на оригінальну гру з малечею. Вже з перших сторінок юні читачі побачать братів Радковців у костюмах, які або мандрують містом та розповідають легенди, або ж літають на великих яблуках, немов на планетах. Літературний редактор книги – письменниця Оксана Думанська – на сторінках «Таємниць» перевтілилася у добру бабусю з торбою яблук за плечима. Сама ж ілюстраторка – Іветта Ключковська – летить на казковій зеленій істоті поруч з братами Радковцями. Скупий Мартин з однойменної казки зображений у довгому чорному плащі з височезним циліндром, а позаду нього виринає сіро-чорна істота, вкрита сажею. Брехун Грицько, який звик вихвалятися перед усіма своїми псевдолінгвістичними здібностями, сидить на широчезній книзі, а герої п’єси «Нездійснені бажання» працюють біля друкарського верстата. Однак у всіх казок є спільний ілюстративний елемент – маленький лев внизу сторінки. Він – наче провідник у світі легенд, який не дозволить заблукати у нетрях невідомого та загадкового.

«Таємниці львівських левів» захоплюють так, що коли читаєш останню п’єсу, навіть не зауважуєш, що книга закінчилася, а попереду – лише зміст. Справді, українському читачеві бракує книг, які турбуються про нього – тих, що не залишають байдужими, та ніколи не припадають пилом на полиці. Саме таким екстрактом від поганого настрою та буденних справ і є «Таємниці львівських левів» – книга, яку батьки читають дітям, а діти – батькам.