Верховенство закону та економічне зростання

Правила гри в суспільстві можуть бути  швидко вдосконалені

 

 

Вісімсот років тому, 15 червня 1215-го, на лузі Раннімід, трохи південніше Віндзору, англійський король Йоанн Безземельний скріпив печаткою Велику хартію вольностей (Magna Carta Libertatum). Хартія встановлювала певний набір правил, що їх, підписавши документ, король зобов'язаний був дотримуватися.

 

Для сучасників Хартія не була революційним документом — подібні спроби формально визнати деякі обмеження королівської влади були в середньовічній Європі й раніше. Проте лише Велика хартія вольностей виявилася настільки живучою, що надихнула не одну конституцію. Британці й сьогодні вважають цей документ одним з найважливіших предметів свого експорту.

 

В економічній науці важливість верховенства закону для розвитку країн майже не обговорювали до середини 1990-х. Тоді вважалося, що для успіху треба лише правильно визначити складові частини економічної політики, послідовність реформ. Однак кризи в Південно-Східній Азії 1997 року змусили економістів замислитися над тим, що успіх реформ великою мірою залежить від інституційного середовища, зокрема верховенства права.

 

Багатьом, однак, важко навіть точно визначити, що́ саме означає «верховенство права». Серед науковців є щонайменше два погляди. Перший тісно пов'язаний з поняттям свободи і демократії, він говорить про обмеження влади держави і захист прав (свободи слова, асоціацій та ін.). Другий погляд стверджує, що верховенство закону полягає не в демократії і моральності, а в дотриманні прав власності та ефективному здійсненні правосуддя.

 

Існування двох поглядів ускладнює і вивчення зв'язку між верховенством права й економічним зростанням. З одного боку, для стійкого зростання може бути досить чітко визначених прав власності, транзакційних витрат і принципів економічної організації. Так, наприклад, думає Дуґлас Норт, один з провідних мислителів у галузі інституціональної теорії і нобелівський лауреат 1993 року. З іншого боку, Амартія Сіна, нобелівський лауреат 1998 року, вважає, що лише ґарантія основних прав людини справді увільнює людей, розширює їхні можливості й веде до зростання добробуту країни.

 

Досі економічні дослідження, однак, не можуть однозначно показати, що верховенство права є навіть необхідним для економічного зростання. Але що більше науковці вивчають цю тему, то бажанішою видається рівність перед законом, хоча її застосування як універсального економічного принципу залишається проблематичним.

 

Разом з тим науковцям ясно, що правила гри в суспільстві можуть бути поліпшені досить швидко, але для цього потрібна політична воля, а не набір технічних заходів.

 

Автор — декан факультету економіки Європейського університету в Санкт-Петербурзі

 

Максим Буев
Верховенство закона и экономический рост
Ведомости, 14.06.2015
Зреферував О.Д.

16.06.2015