Останні пазли в людському генеалогічному дереві

В Ефіопії науковці знайшли найстаріші рештки людини роду homo. Решткам 2,8 млн років, у ній присутні ознаки як homo habilis, так і попередника сучасної людини австралопітека. Завдяки їй може вдатися заповнити прогалини в генеалогічному дереві людини, повідомляють учені в журналі Science. Паралельно в журналі Nature представили реконструкцію homo habilis, яка підтверджують перше припущення.

 

 

Нижньощелепна кістка з Ефіопії належить найстарішим представникам роду homo.

 

 

Упродовж 50 років людину умілу (homo habilis) вважали найстарішим відомим представником роду homo – сучасної людини. Проте між ним та останнім відомим представником давньої людини – австралопітеком афарським – біліли прогалини: решток з критичного періоду майже 2,5–3 млн. років тому дотепер не знаходили. Отже, й не розуміли, звідки взялися перші люди з роду homo.

 

Викопна рештка з місцевості Леді-Герару в Афарській ущелині, що в Ефіопії, змогла заповнити білі плями. Тут знайшли ліву нижньощелепну кістку людини, на якій збереглися 5 зубів. Датування засвідчило: кістці вже 2,8 млн. років – отже, вона належала живій істоті з періоду прогалин у нашому генеалогічному дереві. Детальніші дослідження довели, що цей релікт мав би належати ранньому представникові роду homo, ймовірно, попередникові homo habilis і homo rudolfensis.


«Більшість ознак знахідки – це морфологія, яку ми трактуємо переходом між австралопітеком та homo», – розповідають Браян Вілмар (Brian Villmoare) і його колеги з університету Невади в Лас-Вегасі. Отже, в кістки – радше вузькі корінні зуби, симетричні корінні великі зуби з рівномірною пропорційною формою, що перейшла до цієї людини від попередників homo. Скошене підборіддя натомість робить її примітивнішою, ніж людину умілу чи людину рудольфійську.

 

Таке впорядкування решток продовжує генеалогічну лінію роду homo на майже 400 тисяч років у минуле. Це означає, що такі ранні люди існували лише 200 тисяч років після австралопітека афарського й безпосередньо поруч із ним. Знамениті решки австралопітека Люсі в селищі Гадар (Ефіопія) розташовані на відстані лише кількох кілометрів від останної знахідки. Вирішальний перехід від давніх до ранніх людей міг би відбутися саме в цьому регіоні.


Підтверджує таке місце нової знахідки в ланцюгу еволюції й інше дослідження, яке паралельно опублікували в журналі Nature. У ньому Фред Спур (Fred Spoor) з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Ляйпцігу та його колеги розповідають про нову реконструкцію ключових решток homo habilis, яким 1,8 млн років. Вони складаються з нижньощелепної кістки, частин поверхні черепа та кісток рук.

 

Рештки були розчавлені, тож форму цих кісток лише нещодавно змогли реконструювати за допомогою цифрового моделювання. Реконструкція засвідчила несподівану суміш ознак. Щелепа homo habilis подібна до нововідкритих решток homo й до австралопітека більше, ніж припускали. Тобто, мозок homo habilis був більшим, ніж вважали, його череп вже нагадував мозок homo erectus, розповідають науковці.


Нове обличчя людини умілої наштовхує на два важливих висновки: по-перше, 2,1-1,6 млн років тому співіснували три відокремлених види людей: homo habilis, homo erectus і homo rudolfensis. Натомість попередні припущення помилялися не так в об’ємі мозку, як у формі обличчя.

 

По-друге, форма щелепи homo habilis дуже добре підходить до послідовної еволюції, що тягнеться від австралопітеків через нововідкриті рештки до homo habilis. «Цифрове нововідкриття homo habilis і його справжній вигляд дає нам змогу дійти висновків, як виглядали предки людини умілої, – каже Спур. – Те, що зараз виявили, доводить: щелепа з Леді-Герару надає нам варіант правдоподібного еволюційного зв'язку між австралопітеком афарським і homo habilis».

 

 

Зреферувала Соломія КРИВЕНКО

Джерело: http://www.scinexx.de.

 

07.03.2015