Майже ідеально збережена людська окам’янілість, відома серед науковців як харбінський череп, що зберігається в музеї геонаук Університету провінції Хебей (м. Шицзячжуан, КНР), може належати найближчому еволюційному родичу сучасних людей – виду древніх людей, що отримав назву Homo longi (неформально цих людей також називають «людьми-драконами»). У трьох статтях, опублікованих 25 червня в журналі The Innovation, науковці детально проаналізували цю окам’янілість і дійшли висновку, що вона потенційно може змінити розуміння людської еволюції.
«Харбінський череп є однією з найкраще збережених окам’янілих решток древніх людей, – розповідає співавтор дослідження Цян Цзи, професор палеонтології Університету провінції Хебей. – На ній збереглися чимало морфологічних рис, які є надзвичайно важливими з погляду розуміння еволюції роду Homo і походження виду Homo sapiens».
Цей череп відкрили ще у 1930-х рр. у м. Харбін (провінція Хейлунцзян). Мозок, що містився у цьому черепі, був майже такий самий за об'ємом, як і мозок сучасних людей, але при цьому він зберіг низку архаїчних еволюційних рис: майже квадратні очниці, товсті надбровні дуги, широкий рот і непропорційно великі зуби. «Комбінація цих рис робить його несхожим на жодний інший череп древніх людей. Саме це дозволило виокремити новий вид H. longi», – стверджує Цзи.
Вчені переконані, що череп належав чоловікові віком приблизно 50 років, який мешкав у залісненій заплаві річки у невеликій спільноті. «Як і Homo sapiens, представники цього виду полювали на ссавців та птахів, збирали фрукти і, можливо, навіть ловили рибу», – стверджує співавтор дослідження Сижунь Ни, професор приматології та палеоантропології Академії наук КНР і співробітник Університету провінції Хебей. Враховуючи масивну тілобудову чоловіка, а також середовище, в якому він жив, вчені дійшли висновку, що H. longi були витривалими людьми, які були адаптовані до життя в суворих середовищах. Завдяки цьому вони могли розселитися по всій Азії.
За допомогою низки геохімічних підходів Цзи, Ни та інші дослідники встановили, що вік харбінської окам’янілості становить приблизно 146 тисяч років, що відповідає періоду середнього плейстоцену. Це була епоха масової міграції стародавніх людей, тож вчені висунули гіпотезу, що представники видів H. longi та H. sapiens могли зустрічати одне одного у цей період.
«Існує багато еволюційних доказів того, що різні види роду Homo співіснували у цей час в Азії, Африці та Європі. Якщо представники H. sapiens могли справді так рано потрапити у Східну Азію, вони могли взаємодіяти з H. longi. Оскільки ми не знаємо, як і коли зник цей вид, не виключено, що він міг взаємодіяти з “сапієнсами” і пізніше», – стверджує співавтор дослідження Кріс Стрінґер, палеоантрополог з Лондонського музею природничої історії.
Науковці також встановили, що Homo longi є одним з наших найближчих родичів у трибі гомініні й, можливо, навіть більше споріднений з сучасними людьми, ніж неандертальці. «У науці досі домінує думка, що неандертальці були найближчим до нас видом. Проте наше відкриття вказує, що H. longi все-таки можуть бути еволційно ближчі до сучасної людини», – стверджує Сижунь Ни.
Реконструкція еволюційного дерева з урахуванням H. longi також свідчить про те, що спільний предок «сапієнсів» та неандертальців існував на кілька сотень тисяч років раніше, ніж вважали. «Розходження між H. sapiens та неандертальцями могло відбутися набагато раніше, ніж прийнято вважати, – приблизно мільйон років тому», – каже Ни. Якщо це правда, то виходить, що сучасні люди відокремилися від неандертальців на 400 тисяч років раніше.
Дослідники стверджують, що харбінський череп дає підстави радикально переосмислити людську еволюцію. Проведений ними аналіз вказує на те, що Homo longi були сильними, витривалими людьми, які могли вплинути на нашу еволюційну історію. «Це відкриття свідчить про те, що популяція древніх людей була різноманітнішою, а людська еволюція складнішою, ніж досі вважали. По суті, ми відкрили сестринський людський родовід», – резюмує Сижунь Ни.
'Dragon man' fossil may replace Neanderthals as our closest relative
ScienceDaily, 25/06/2021
Зреферував Є. Л.
01.07.2021