Та інколи гармати можна зупинити лише гарматами
Слушний момент для дипломатії ще настане, але зараз вона не на часі: Україна терміново потребує військової підтримки і протидії російській пропаґанді.
Владімір Путін – це Слободан Мілошевич колишнього Радянського Союзу: такий самий поганий, але більший. За димовою завісою брехні він поновив своє намагання відділити у Східній Україні маріонеткову самопроголошену державу.
У чорноморському порту Маріуполь убиті невинні свідки подій. В обложеному Дебальцеві жінка зачерпує воду з велетенської калюжі на дорозі. Румовище, яке колись було Донецьким аеропортом, нагадує місце дії у сплюндрованій Сирії. У цьому збройному конфлікті вже загинули майже 5 тис. людей, і понад 500 тис. покинули свої домівки. Переймаючись Грецією та єврозоною, Європа дозволяє, щоб на її власному обійсті учинилася ще одна Боснія. Прокинься, Європо. Якщо наша власна історія чогось нас навчила, Путіна треба зупинити. Але як?
Врешті-решт має з'явитися перемовне вирішення питання. Німецький канцлер Анґела Меркель і міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр мали рацію, далі діючи дипломатичними методами, але навіть вони в середині січня дійшли висновку, що не варто їхати на зустріч із Путіним до Казахстану. В суботу в Мінську провалилася ще одна спроба домовитися про припинення вогню. Слушний момент для дипломатії ще настане, але зараз вона не на часі.
Ми маємо посилити економічні санкції проти Росії. У поєднанні з наслідками падіння цін на нафту вони вже мають суттєвий ефект. Незважаючи на невеличке замішання через новий грецький уряд, ЄУ минулого тижня зберегла свою згуртованість в питанні розширення санкцій. Чи не посилить це умонастрої «стану облоги» в Росії? Так, але путінський режим сам підігріває ці умонастрої своєю націоналістичною, антизахідною пропаґандою. Якщо загрози не існує, російське телебачення її вигадає.
Як і Мілошевич, Путін готовий скористатися з будь-якого інструменту, який він має, не гребуючи жодними засобами. У своїй війні проти Заходу він задіяв важке озброєння, енергетичний шантаж, кібератаку, пропаґанду, здійснювану з допомогою висококласних, добре фінансованих телекомпаній, таємні операції та впливових аґентів у європейських столицях, а ще російські бомбардувальники, які нишпорять над Ла-Маншем з вимкненими пересилачами-відповідачами, створюючи потенційну загрозу цивільним рейсам.
Є польське прислів'я, яке можна перекласти так: «Ми з ними граємо у шахи, а вони з нами у дупняка». (Дупняк – це польська гра, в якій люди намагаються вгадати, хто копнув їх ззаду). Це проблема демократичного Заходу загалом і забарної, багатонаціональної ЄУ зокрема. Нещодавно її було проілюстровано у жахливо нереалістичному шаховому документі про стратегію щодо Росії, підготованому для Федеріки Моґеріні, нового Верховного представника ЄУ з питань зовнішньої політики та політики безпеки.
У довгостроковій перспективі Путін зазнає поразки. Найбільше від його нерозсудливості постраждають росіяни, зокрема ті, що в Криму і на сході України. Але довгострокова перспектива для спритних, безжальних диктаторів у великих, добре озброєних, багатих на ресурси і психологічно уражених країнах може бути доволі далекою. І поки він не піде, річкою Донець тихо сплине ще більше крові і сліз.
Тож завдання полягає в тому, щоб скоротити цей період і зупинити цю різню. Для цього Україні потрібне сучасне оборонне озброєння, щоби протистояти російському сучасному наступальному озброєнню. Спонукуваний Джоном Маккейном Конґрес США ухвалив Акт на підтримку свободи України, який виділяє кошти на постачання військового обладнання в Україну. Тепер президентові Обамі належить визначити терміни і вміст цих постачань.
У звіті групи, до якої входять колишній представник США в НАТО Іво Даалдер і досвідчений експерт з питань Росії Строб Телбот, визначено необхідну військову техніку: «контрбатарейні радари для виявлення ракет далекого радіусу дії, безпілотні літальні апарати (БПЛА), електронна протидія використанню ворожих БПЛА, засоби захищеного зв'язку, панцеровані багатоцільові автомобілі підвищеної прохідності та медичне допоміжне обладнання».
Тільки тоді, коли українська оборона зможе переконливо спинити російський наступ на мертвій точці, стане можливим вреґулювання ситуації через перемовини. Інколи потрібні гармати, щоб спинити гармати.
Чи не будуть такі постачання озброєння ще більше підживлювати російську блокадну параною? Так, але Путін вже нагнітає цю параною, не зважаючи на факти. Нещодавно він розповів студентам у Санкт-Петербурзі, що українська армія «це не армія, це іноземний леґіон, у цьому випадку – іноземний леґіон НАТО».
ЄУ ніколи не могла досягти одностайності в питанні таких військових постачань. Якщо це взагалі станеться, це робитимуть поодинокі країни. І хоч це може воскресити в пам’яті старі кпини про те, що «Америка готує страву, а Європа миє посуд», все ж є арґументи для того, щоб США здійснили постачання більшої частини важкого озброєння.
США мають найкраще обладнання і, ймовірно, вони найкраще можуть контролювати його використання і є менше вразливими на симетричний економічний та енергетичний тиск.
Загальний розподіл навантажень між США та ЄУ був би справедливим. Європейські економіки більше страждають від санкцій, оскільки вони більше інвестували в Росію; вони нададуть Україні велику економічну підтримку, якої вона потребує, щоб вижити; і сьогодні вони здійснюють більшу частину дипломатії. По суті, Маккейн і Меркель утворюють ідеальну комбінацію «злий поліціянт – добрий поліцянт».
Існує ще одна сфера, де Європа загалом і Велика Британія зокрема можуть зробити більше. Мас-медія зазвичай класифікували як м'яку силу, але вони є так само важливими для Путіна, як і його танки T-80. Він вклав у них дуже багато. Він використовує телебачення для того, щоб нав'язати російськомовним громадянам – разом з мешканцями Східної України та російськомовними меншинами в балтійських державах – свій власний дискурс суспільно консервативної, гордої Росії, якій загрожують фашисти в Києві, експансіоністське НАТО і занепадницька ЄУ.
Минулого року один мій знайомий русист сидів голий і розслаблений в джакузі зі своїм другом у Москві після кількох чарок горілки, як каже російський звичай, коли той високоосвічений росіянин запитав: «Скажи мені чесно, чому ви підтримуєте фашистів у Києві?»
Ми маємо протиставити цій пропаґанді не власну брехню, а достовірну інформацію і ретельно поданий спектр різних поглядів. Ніхто не може зробити це краще, ніж Бі-Бі-Сі. Можливо, США мають найкращі у світі безпілотники, Німеччина – найкраще машинне обладнання, але Британія має найкращу міжнародну теле- і радіомовну компанію.
І в цьому є потреба: Бі-Бі-Сі, яка, на жаль, скоротила російськомовний онлайн-сервіс, досі має аудиторію, яка налічує майже сім мільйонів, і протягом цієї кризи її україномовна аудиторія збільшилася утричі – до понад 600 тисяч.
У своїй чудовій доповіді щодо майбутнього новин керівник BBC News Джеймс Гардінґ твердо обіцяє розширити Всесвітню службу. Негайне збільшення кількості російських та українських програм було би гарним способом для Бі-Бі-Сі продемонструвати, що слова у них не розходяться з ділом. Британський уряд також міг би докинути свою лепту певним додатковим фінансуванням, не зазіхаючи на незалежність Бі-Бі-Сі. Ніхто так не потребував точної, чесної і збалансованої інформації, як росіяни та українці сьогодні.
Жодна з цих речей не зупинить Путіна завтра, але у поєднанні вони врешті-решт спрацюють. У короткостроковій перспективі перемагають диктатори, у довгостроковій – демократії.
Timothy Garton Ash
Putin must be stopped. And sometimes only guns can stop guns
The Guardian, 1.02.2015
Зреферувала Галина Грабовська
04.02.2015