За останні 10–15 років про мислення мозку ми дізналися більше, ніж за всю людську історію.
Цього літа більше мільярда людей не могли вийти з дива, коли 29-річний паралізований чоловік з Бразилії підняв праву ногу і копнув футбольний м'яч, щоб урочисто почати Кубок світу. Вигляд паралізованої людини, мозок якої безпосередньо контролює роботизований екзоскелет (розроблений в Університеті Дьюка), просто брав за серце.
Сьогодні ми вступаємо в золоту добу нейрології. За останні 10–15 років про мислення мозку ми дізналися більше, ніж за всю людську історію. Вихор нових технологій з використанням передової фізики — таких відомих нині сканувань і тестів, як фМРТ [функціональна магнітно-резонансна томографія], ЕЕГ [електроенцефалографія], ПЕТ [позитрон-емісійна томографія], ГСМ [глибока стимуляція мозку], КТ [комп'ютерна томографія], МСРТ [модуляція струму рентгенівської трубки] і ТЕС [трансторакальна ендоскопічна симпатектомія] — дозволив ученим спостерігати за думками, бачити, як вони рикошетять, наче тенісний м'ячик, всередині живого мозку; наступним етапом буде процес дешифрування, з використанням потужних комп'ютерів, цих думок.
Пентагон, бувши свідком людської трагедії поранених військовиків з Іраку та Афганістану, інвестував понад $150 млн. у військову Революційну програму протезування, щоб поранені ветерани могли, незважаючи на пошкодження кінцівок і спинного мозку, подумки контролювати механічні, зроблені за останнім словом науки і техніки, руки й ноги. Вже існує технологія, що дозволяє, входячи у кімнату, подумки вмикати світло, керувати приладами, серфінґувати в Інтернеті, писати і надсилати мейли, грати у відеоігри, диктувати статті, дистанційно контролювати робота чи аватар і навіть керувати автом.
Тепер оцифровуються не тільки наші тіла, а й навіть наші спогади. Торік в університеті Вейк Форест й Університеті Південної Каліфорнії науковцям уперше вдалося записати і завантажити спогади безпосередньо в мозок тварин, достоту як у таких науково-фантастичних фільмах, як «Матриця». Вчені дресували мишей виконувати певні прості завдання, які можна зафіксувати за допомогою давачів, розміщених у мозку тварин. Після забування завдань оцифрована пам'ять може бути знову вставлена їм у мозок, уможливлюючи згадування.
Серед короткотермінових цілей дослідження — створення «мозкового електростимулятора» для пацієнтів з хворобою Альцгаймера. Натиснувши кнопку, людина зможе згадати, де вона мешкає і де вона є. Але можна собі уявити певний день у майбутньому, коли ми зможемо навіть завантажити спогади про вакації, яких ніколи не мали, або курс математики, якого ніколи не вивчали.
Хоч ця технологія досі перебуває в зародковому стані, проте, можливо, настане день, коли Інтернет можна буде замінити на мозок-нет, в якому емоції, відчуття, спогади і думки передаються через Інтернет. Уявіть собі: замість незґрабних символів на кшталт «:)», підлітки шаленітимуть, надсилаючи всі свої юнацькі емоції і почуття на менталізовану версією Фейсбуку.
Мозок-нет може зробити революцію у всіх аспектах нашого життя, включаючи освіту і розваги. Фільми (тепер здебільшого це плоский екран і звук) замінять розвагами повного занурення, де ми відчуємо всю сукупність відчуттів, подумки пережитих акторами. Якщо ми зможемо переживати чужі страждання і життєві історії, це зменшить також і бар'єри між людьми.
Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі вже мають успіхи у фотографуванні наших думок. Суб'єкт розмістили в приладі магнітно-резонансної томографії, що сканує ваш мозок, коли ви переглядаєте фотографії або відео. Супер-комп'ютер аналізує ці маси даних МРТ і потім реконструює прийнятну апроксимацію вихідного зображення. Можна уявити собі той день, коли ми зможемо прокинутися і дивитися відео своїх нічних снів.
Попри те, що потрібні ще роки напруженої праці для вдосконалення цієї технології, приголомшливі темпи поступу вже привернули увагу політиків. Європейський союз і президент Обама разом виділили більш ніж $1 млрд. на розвиток цих технологій. У США це називається Brain Initiative [мозкова ініціатива], і одним з її завдань є створення комплексної карти всіх ділянок мозку.
Короткотермінова мета — полегшити страждання, спричинені психічними захворюваннями. (За даними Національної асоціації з психічних захворювань, кожен четвертий дорослий страждає від різних форм психічних захворювань в довільно взятому році). Але з плином часу картування мозкових ділянок здатне заважити так само багато, як проект «Геном людини», який вчинив справжню революцію у медицині. В майбутньому ми можемо мати два диски. На одиному з них буде записаний наш геном, що вміщує генетичний блюпринт-кальку нашого тіла. А другий диск містиме наші «коннектоми», зберігаючи всі ділянки нашого мозку, що можуть пам'ятати наші емоції, спогади та індивідуальні особливості.
Навіть якщо ми помремо, наші геноми і коннектоми житимуть. Колись ми зможемо мати «бібліотеку душ», де провадитимемо захопливі дискусії з давно померлими пращурами чи навіть історичними особами. Ми зможемо поговорити з голограмами пращурів, які, наприклад, можуть мати повний доступ до спогадів й особистостей цих персон.
Отже, нова революція в неврології обіцяє глибокі, далекосяжні можливості полегшити колись страждання і поліпшити наш справжній розумовий потенціал. Ця технологія має силу радикально змінити медичний, науковий, соціальний і навіть політичний ландшафт для користі людства.
Мічіо Каку — професор теоретичної фізики в Міському коледжі Нью-Йорка, автор праці «The Future of the Mind: The Scientific Quest to Understand, Enhance, and Empower the Mind» (Doubleday, 2014). [«Майбутнє розуму: наукові пошуки для зрозуміння, поліпшення і розширення можливостей розуму»]
Michio Kaku
The Golden Age of Neuroscience Has Arrived
WSJE, 22.08.2014
Зреферував О.Д.