Нудьга – ми її боїмося, нею лякаємо. Не бути занудою – важка праця, адже не завжди вдається розважатися від душі. Проте сум – емоція не така вже й однозначна. Вона має різні наслідки та різні причини.
З часом все стає нудним і тяжким, тягучим, як жувальна гумка. Найбільше помічаєш це дитиною. Час просто завмирає. Особливо на нескінченних літніх канікулах чи під час обов’язкового полуденного сну. Дорослому не раз доводиться змиритися з тим, що всі книги перечитані, всі думки передумані, всі друзі – в відпустках, а домашній улюбленець не викликає звичного замилування.
В голові тоді вариться каша, народжується банальна, нецікава, аж ніяк не натхненна нудьга.
Психологи на чолі з Джоном Іствіком з Йоркського університуте (Торонто, Канада) в журналі «Perspectives on Psychological Science» прозвітували про результати своїх досліджень. Вони пишуть: нудьга – негативний досвід, спричинений тим, що хтось хоче зануритися в миротворну діяльність, але не може цього зробити. Тобто, це стан, в якому не можеш сконцентрувати увагу. І ні внутрішній світ, думки та відчуття, ні розваги, які пропонує оточення тут ні до чого. Характерним для суму є й те, що його починають звинувачувати в усіх гріхах та невдачах, – пишуть науковці. Але є тільки один винуватець порожнечі в твоїй голові – ти сам.
Є низка поганих наслідків від журби. По-перше, люди, які часто нудьгують, більше схильні зловживати наркотиками й алкоголем. По-друге, вони частіше страждають від надлишкової ваги, бо через постійне незнання, чим себе зайняти, багато їдять. По-третє, в них частіше, ніж в інших розвиваються неврози й депресії. По-четверте, над працівниками, які впадають в тугу, постійно висить небезпека бути звільненими – вони роблять більше помилок, ніж ті, хто натхненно працює. Зважимо й на те, що в певних професіях концентрувати увагу – життєво важливо, зокрема у роботі пілота.
Але не потрібно спішити й доходити висновку, що всі, хто нудьгує – цілком ненормальні, неправильно поляризовані істоти. Науковці зазначають: бути занудою час від часу – цілком нормально. Це відчуття може навіть робити креативним. Туга, – пише Іствік з колегами, – є сигналом для мозку, який означає: якомога швидше потрібно знайти нові пристрасті та ідеї.
Нудьга нашому мозку ні не помагає, ні не шкодить. Вона – природне явище, як перерва, коли ні не працюєш, ні не думаєш. Звичайно, тішитися, шаленіти, насолоджуватися життям – добре, але інколи можна посумувати навіть за відчуттям нудьги. Адже в шаленому ритмі життя, нескінченному потоці відчуттів, незчисленних стосів вражень можна зрештою відчути втому.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Оригінал за посиланням http://www.welt.de
21.07.2014