2 червня 1914 р.
Росийське цло на українські книжки.
Містифікация і безправство росийського правительства.
Шеф секциї мінїстерства заграничних справ Макіо відповів у делєґациях на інтерпеляцию українських послів у справі незаконного побираня мита на українські книжки, котрі йдуть до Росиї, що Мінїстер заграничних справ готовий ще раз порушити сю справу в дипльоматичній дорозі в росийського правительства, одначе до сього конечно потрібне зібранє відповідних наукових даних, які можна би було протиставити росийському правительству в справі оцінки характеру української мови; поміч зі сторони інтерпелянтів у збираню сих дат могла би значно улекшити мінїстрови сю справу. Не сумнїваємо ся, що український клюб дасть зі своєї сторони мінїстерству всякі потрібні інформациї і вказівки. Зазначуємо одначе, що вже в самій інтерпеляциї, яку внесли наші посли, покликували ся вони на відомий мемориял в справі самостійности української мови й лїтератури петербурської Академії Наук і на адмінїстрацийну практику самого росийського правительства, яке українську пресу зачисляє не до росийської, а до "інородческої".
Повінь у Львові. Вчера з полудня навістив Львів зливний дощ. Мешканя і пивниці в низше положених околицях залила вода. З усїх сторін алярмували огневу сторожу і водопроводне заведенє, з просьбою помочі. Найбільше потерпіли улиці Зибликевича, Глибока, Браєрівська, Казимирівська, Колонтая і Рейтана. На ул. Зиблїкевича майже на три години устала трамваєва комунїкация; цілі сутерени будинку прокураториї скарбу при сїй улици, який саме будуєть ся, залила вода, так що кільканайцять годин випомповувала її вогнева сторожа. Инші рахункові стациї працювали при випомповуваню води при реальностях: ул. Зиблїкевича ч. 8, Глибока 27, в "Касинї де Парі", в реставрації Баляса при ул. Казимирівській, в аптиці Гая на розї ул. Казимирівської і Колонтая. В богато инших залитих реальностях ратункова стация щойно нинї пічне випомповувати воду. Друкарня Гольдмана при ул. Сикстуській ч. 19, наслїдком лихої будови каналів в сїм домі, в одній хвилї станула під водою. Вода залила машини й елєктричні мотори і знищила засоби паперу. Огнева сторожа кілька годин помпувала воду.
Як п. Найман розуміє польський характер м. Львова. Нам пишуть: Звісні є т. зв. "польські дороги," на котрих люди заїжджують свою худобу і ломять вози. Отже сї польські дороги взяв собі наш п. Найман за взір і характер польскости доріг і після них заводить також дороги у Львові. Як є посуха, то хмари порохів не дають чоловікови відітхнути, як же Бог дасть троха дощу, то на наших дорогах-улицях калабанї такі, що треба їх з далека обходити. А вже найгірше се, що у Львові заведено на взір великих міст автомобілї, тож як такий автомобіль і переїздить нашими столичними улицями, то треба ховати ся в брами, бо инакше будеш від голови до ніг столичним болотом обхляпаний і мусиш вертати ся до дому і переодївати ся в иншу одїж. На хідниках треба дуже уважати, аби не впасти, бо не тілько що плити виходжені, але в богато місцях такой брак їх, або є так уложені, що йде ся по них як по фортепянових клявішах. Все те бачимо не тілько в підрядних улицях, але навіть в самім осередку міста прм. в Ринку, в ул. Вірменській, Трибунальській і т. п. У Вірменській ул. вже цілий рік лежать купи каміня понад ямами і помимо того, що у Львові тисячі народа бідного примирає з голоду задля браку роботи, то п. Найман з його маґістратом не бачить неладу на улицях міста і не зарядить його усуненя, де бідні люде могли би заробити. Придивляючи ся нашим львівським улицям приходимо до пересьвідченя, що автор найновійшої реформи виборчої мав рацию, коли прилучив до Львова також Куликів, бо в обох сих містах одинакові порядки. А заслуга в тім нашого любого президента п. Наймана.
Арештованє двох директорів банку в Станиславові. Над директорами Залїчкового Банку Антоном Зайончеком і Іваном Твардовським завісив судия Бухальт слїдчий арешт. Стало ся се так, що обох директорів візвав слїдчий судия до себе і по переслуханю казав їх відпровадити до арешту. Зайончек, Твардовський та перебуваючий тепер в Варшаві Людвик Пренґовський стояли довший час на чолї Залїчкового Банку в Станиславові, який наслїдком легкодушної і недбалої господарки попав в конкурс. Наслїдком краху є цілковита руїна, яка грозить тепер більше як 1000 членам, що рекрутують ся з найубожших міщанських верств. Оба директори брали живу участь в польськім полїтичнім житю, а Зайончек засїдає навіть в міській радї.
Нові погрози.
Указ росийського царя покликав до вправ по всіх ґубернїях росийської держави, за виїмком казанського воєнного округа, резервістів трох річників. Покликанє резервістів до вправ практикують всї держави, одначе звичайно такі вправи розкладають ся на довший час і виконують ся частинами. Росия збирає разом і в однім часї весь континґент резервістів трох річників, (1907—1909) і через се одним махом збільшає чисельність своєї воєнної сили о один мілїон жовнїрів. Вправи мають потягнути ся шість тижнів і закінчать ся великими маневрами в осени. Се значить, що протягом сього часу росийське війско матиме презенцийний стан як на війні, а виконуванє маневрів з такою масою війска повертаєть ся в замасковану мобілїзацию.
Такий сенс має царський указ, який недавно проголошено. Розумієть ся, треба відразу зазначити, що він не означає ніякої безпосередної небезпеки для нашої держави. Одначе він показує, що Росия в найблизшім часї хоче бути з гори приготованою на всякі евентуальности.
Пригадаймо, що міжнародна ситуация все є дуже напружена, а кріза в Альбанїї її лише заострює. Пригадаймо заходи Росиї звербувати і притягнути на свою сторону Румунїю, заходи Франциї й Росиї довести до заключеня коли не союзу з Анґлїєю, то бодай забезпечити coбі на певний випадок поміч її, то зрозуміємо, що в найблизшій будучности можуть наступити комплікациї, в яких голос Росиї буде тим сильнїйший, чим більше буде вона в відповідній хвилї приготована до війни.
Не так давно ґраф Берхтольд у делєґациях упевняв народи Австриї, що відносини між нашою державою й Росиєю є "постійно приязні". Як в справі Альбанїї так і тепер ґраф Берхтольд мав щастє, що факти відразу збили його заяви. Вже промова Сазонова, особливо її уступи про роботу "русофобських" елєментів у Галичинї, була сильним ударом в сторону ґp. Берхтольда. А тепер збільшенє о цілий мілїон презенцийного стану росийського війска виразно вказує, що Росия менше вірить в "постійно-приязні" відносини до Австриї, а більше покладаєть ся на реальну силу.
Треба сконстатувати, що царський указ є ударом, який безпосередно вимірено проти суїдних з Росиєю держав — Австро-Угорщини й Нїмеччини. Цілком зрозуміло, що вони не можуть байдужно дивити ся на сю укриту мобілїзацию. Яке-ж значінє вона матиме в усякім разї? Насамперед є вона пробою нагнати страху на Австро-Угорщину, примусово накинути й їй покликанє на ширші розміри своїх резервістів, ослабити її фінансово.
При таких обставинах далеко красше було би не вести полїтики струся, яку веде ґр. Берхтольд, а постарати ся вияснити питанє, як довго ще сусїдні з Росиєю держави терпітимуть постійнї непокої й погрози з її сторони. Далеко красше було би, як би змушено Росию показати свою фарбу. Доси Росия і без війни заподїяла вже богато шкоди нашій державі і веде в її границях інтензивну полїтичну пропаґанду. Так само нї для кого не тайна, що коли їй не вдало ся відновити союзу балканських держав, вона звернула свою особливу увагу на Румунїю, Сербію й Туреччину. Ціль сих її змагань ясна — увязненє як найбільшої суми австрийських воєнних сил на полудни, бо се дає їй красші вигляди на північних границях нашої держави.
З сього погляду особливого інтересу набирають звістки про нові зброєня Сербії. Ся держава вже доси має дуже сильне війско пропорціонально до числа свого населеня. Тепер Сербія думає затягнути позичку на воєнні ціли в Росиї 122 мілїонів франків. З сеї суми 92 мілїони мало би припадати на артилерию й інфантерию, 21 мілїон на закупно воєнних материялів, 7 мілїонів на віддїли саперів. Ся сума має бути ужита й зброєня закінчені протягом трох літ. Для виясненя величезних розмірів сих сербських зброєнь скажемо, що як би Австро Угорщина хотіла зброїти ся пропорціонально до Сербії, вона мусїла би витратити коло 1600 мілїонів. Сї зброєня Сербії показують, що вона числить з можливістю нових збройних конфлїктів, а який би характер не мав сей конфлїкт, він в кождім разї мусїв би близько зачіпати інтереси Австро-Угорщини.
Кінець кінців, як бачимо, ситуация зовсїм не представляєть ся так рожево, як її змалював ґраф Берхтольд. Особливо поведенє Росиї нї в якім разї не має прикмет "приязни".
Кн. Тун у Відни.
ПРАГА (Ткб.) Князь Тун виїхав учера вечером до Відня.
З Альбанїї.
ДУРАЦО (Ткб.) Серед повстанців даєть ся запримітити розлам. Богато нотаблїв жертвувало князеви поміч, коло Люсіна стоїть 700 правительственних Альбанців під командою капітана Ібрагіма. Командантом міста іменований Томпзон. Пренк паша не приняв ще жертвованого йому портфелю. Акіф паша готов вступити до кабінету.
ДУРАЦО (Ткб.) (Спізнена). Мінїстер Туркан паша вислав до ґр. Берхтольда телєґраму з просьбою прислати зі Скутарі 500 людий з контиґенту европейських війск для удержаня мира і безпеченства в столиці й щоби удержати в спокою населенє, баламучене чужими аґітаторами.
СКУТАРІ (Ткб.) (Спізнена). Командант Філїпс завісив видавництво дневника Скіпня за напади проти Італії.
ВАЛЬОНА (Ткб.) Перша дивізия австрийської ескадри вчера в полудне відїхала до Дураца.
ДУРАЦО (Стефані). (Спізнена). Члени міжнародної контрольної комісиї мабуть у второк відїдуть до Шіяка, щоби інформувати ся про жаданя повстанців. Провідники повстанців мають завтра зібрати ся на нараду над жаданями, котрі предложать міжнародній контрольній комісиї, з нею лише хочуть вести переговори. Італїйські й австро-угорські моряки сповняють сторожу при палатї й обох посольствах. Між австрийськими й італїйськими офіцирами і жовнїрами панує найлїпша гармонія.
РИМ (Ткб.) Giornale d' Italia доносить, що італїйське правительство не думає відкликувати італїйського посла з Дураца Алїотія, котрий сповняє як слїд свої обовязки.
Франция потребує сильної армії.
РЕН (Ткб.) Президент републики Пуанкаре виголосив на банкетї промову, в котрій вказав на потребу сильної армії о сильнім станї, котра могла би скоро змобілїзувати ся. Мінїстер війни, що сидїв біля него, притакував сим словам. Публика приняла промову з одушевленєм.
Спір за транспорт сірки.
РИМ (Ткб.) Між містами Катанїєю і Порто Емпедоклє ведеть ся довгий спір за транспорт сїрки. Вчера робітнича палата в Катанії проклямувала 24-годинний страйк, на що палата в Емпедоклє відповіла так само страйком, зверненим проти сіркової консорциї. Товпа страйкуючих напала на ваґони з сїркою, здемолювала їх а також будинки на двірци та будинок, в котрім є бюро консорциї, який підпалила. Підпалили також сїркові шиби. Пожежу дому вгашено, шиби горять доси. З Джірдженті вислано війско.
Страйк фабричних робітників.
ПЕТЕРБУРГ (Пет. Аґ) З причини надходячої розправи за страйк в Обухівській фабриці — вчера задержано працю в варстатах, в Балтийських доках і инших менших підприємствах. В полуднє 50.000 робітників намагало ся уладити демонстрацию, але їх полїция розігнала.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) Страйкує вже 80.595 робітників в 155 заведенях. Ґрупа робітників з фабрики Лєснера уладила вчера демонстрацию, обкинула кінну полїцию камінєм, 2 полїцаїв ранено, арештовано 4 робітників.
Залите місто.
ТОБОЛЬСК (Ткб.) Іртис з незамятним від 50 лїт станом води залив місто. Комунїкация перервана, довіз засобів поживи устав, цілі дїльницї міста стоять під водою. Церква і мошея затоплені водою.
Церква жертвою суфражеток.
ЛЬОНДОН (Ткб.) Згоріла церква в Ворґрев над Темзою. На місци найдено відозви суфражеток.
(«Дїло»)
Powódź we Lwowie.
Zielone Światki ubiegły wbrew nadziejom i tradycjom bardzo słotnie. Przez pierwszy dzień deszcz — podczas obecnej wiosny gość rzadki — padał dość obficie nie jednakże w takim sposobie, by następstwa jego były dla mieszkańców naszego miasta opłakane. Narzekali festynowicze, sportsmeni, właściciele restauracji, więcej jednakże wycieczkowicze, którzy przymuszeni deszczem chronić się musieli "nolens volens" do restauracji podmiejskich i przebywać tam czas dłuższy niż zamierzali. W drugim dniu świat niepogoda przybrała rozmiary bardzo znaczne. Od samego rana prawie co pewien nieznazcny odstęp czasu spadał krótki deszcz rzęsisty, który wreszcie około czwartej popołudniu zamienił się w godzinną blizko ulewę. Ulewa ta jedna z najznaczniejszych jaka nawiedziła Lwów w ostatnich latach, wyrządziła szereg szkód, wlewając masy wody do mieszkań suterynowych przy ul. Głębokiej, Zyblikiewicza, Rejtana, Kazimierzowskiej, Brajerowskiej, Kołłątaja i Głębokiej. Także w ulicy Sykstuskiej woda dostała się do drukarni A. Goldmana i zalała lokal drukarniany, uszkadzając motory eleklryczne i maszyny, a zupełnie niszcząc wiele rol papieru znajdujących się na składzie. Nietylko z wymienionych ulic, ale jeszcze z wielu innych stron alarmowano zakład wodociągowy, oraz straż pożarna prośbami o przysłanie pogotowia, a oczywiście mimo największych starań nie mogła straż pożarna nadążyć w niesieniu pomocy.
Ruch tramwajowy na linji park Kilińskiego i Wały Hetmańskie został wstrzymany na kilka go dzin, gdyż woda spływająca z wyżej położonych części miasta nie mogąc znaleść ujścia w źle urządzonych kanałach ul. Zyblikiewicza, gromadziła się w ogromnej ilości, a równocześnie z nią gromadziły się pokłady piasku i błota, naniesione z sąsiednich wzniesień. To też po opadnięciu wody część ulicy Zyblikiewicza od budującego się gmachu prokuratorji państwa począwszy, a skończywszy na ujściu do ul. Zielonej przedstawiała się jako bagnisko, przez które przejść nie można było. Ponadto dodać trzeba, że woda zalała suteryny wspomnianego gmachu prokuratorji państwa tak, że przez kilkanaście godzin pracować musiała nad wypompowaniem wody stamtąd straż pożarna.
Charakterystyczne, że zarząd miasta nie reaguje zupełnie na doświadczenia poczynione w latach poprzednich niejednokrotnie i nie czyni żadnych kroków w celu przebudowania złych widocznie kanałów we wspomnianych ulicach, czekając zapewne aż przyjdzie do katastrofy, która zdemoluje zupełnie kanalizację w tych okolicach i zajdzie konieczność całkowitej przebudowy. Przez tę nieopatrzność naraża zarząd miasta rok rocznie i siebie i przedewszystkiem bardzo wielu mieszkańców na bardzo dotkliwe straty, które dla uboższych rodzin, mieszkających w suterynach, równają się niemal ruinie. Najwyższy czas, by wreszcie obmyśleć jakieś środki zaradcze.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
3 червня 1914 р.
Памятник Т. Шевченка. 29. мая відбуло ся засїданє обєднаного комітету, на якім принято поправлений проєкт памятника Т. Шевченка для передачі його на розгляд академії штук. На се засїданє прибули запрошені артисти: Котарбинський, Галимський, Селезнев і Іжакевич. З членів комітету, на засіданю були: І. Щітковський, Ігнатович, Черкасенко, Бублик, Старицька-Черняхівська й инші. Крім сего запрошено артиста Холодного, який не признав проєкту Шіортіно артистичним. Чотири артисти не згодили ся з доказами д. Холодного. Холодний обстоював, щоби проєкт робив скульптор, який знає українство — Українець. Комітет не згодив ся з доказами д. Холодного, бо всї признали проєкт артистичним, а думку, яку мав уявляти памятник, признано відповідною. Комітет порішив зробити памятник з темного бронзу і з сїрого італїйського ґранїту. Скульптор каже, що памятник буде коштувати коло 120.000 рублїв. Памятник виконаєть ся в Римі і перевезеть ся до Київа.
Товариство для відірваня Галичини від Австриї. Петербурські часописи доносять, що Распутін, тепер одна з найвпливовійших особистостий при царськім дворі, буде просити царя дозволити оснувати в Київі товариство, яке матиме на ціли визволенє сих православних, які доси не належать до росийської держави. Распутін приїде до Кішинїва в товаристві 80 визначних людий з петербурських кругів, щоби там вести пропаґанду в користь нового товариства. Першою цілию сего товариства є відірванє галицьких "русских" для Росиї.
Арештоване австрийського горожанина під закидом шпіонажі. В Дзіснї, виленської ґубернїї, арештовано перебуваючого там хвилево Івана Дольницького (чи Добницького, як подають инші телєґрами), австрийського горожанина. Арештований мав займати ся шпіонажею, мали при нїм найти пляни кріпости і доріг. Дольницького осаджено в ґубернській вязници в Вильнї.
На слїдах Вільчка. Краківська полїция одержала вістку, що Вільчек дня 27 мая був у Відни, відки вислав дві картки до Кракова. Вільчек обганяє вже мабуть останками гроший, так що мусїти-ме здаєть ся сам віддати ся в руки полїциї.
Розправа за нагороду за викритє убийників Сьвіщовського. Вчера відбувала ся в Кракові розправа Івана Ґодулі проти державного скарбу за заплату 1000 корон нагороди за викритє убийників книгаря Сьвіщовського. Державний скарб відмовив сему жаданю, доказуючи, що убийників викрили полїцийні власти. Вирок має запасти сими днями.
Дрібні вісти. Нинї відбула ся на черновецькім унїверситетї промоция п. Романа Ілевича, вчителя української ґімназиї в Коломиї, на доктора фільософії.
Кілька дат для характеристики системи пп. Дембовського і Нєсьоловського.
Допускає ся — легко кажучи — неправильности не тілько той, хто щось сьвідомо неправдиво подає, але і той хто повинен певну обставину заподати, а її сьвідомо не подає, промовчує. Хоча рада шкільна легко могла би подати в своїх звітах, в котрих школах який язик викладовий, і кілько вони мають кляс, то мимо жадань, ставлених від кільканайцяти лїт нашими послами з розмислом сю обставину промовчує.
Коли до п. Дембовського, а потім звичайно до радника Нєсьоловського приходить депутация руської громади з жаданєм о підмогу дo думці закона на будову школи, то пpиймaють її сї пани солодкими словами, обіцяють все, референт Нєсьоловський навіть підкрислить червоним (!!) олівцем кілька разів сю громаду у виказї — і депутация, урадована, що не на дармо видала гроші, відходить — повна надїї. І тою надїєю лїтами цілими, десяткам лїт богатїє. Як ті пани, а за ними і Видїл краєвий, опікують ся нашою школою народною, покаже кілька цифр, котрих зіставленє власне ізза браку дат зі сторони Ради шк. кр., де який язик викладний, було досить утяжливе.
Звісно з дебати в минулій сесії соймовій, що з позички краєвої, призначеної на підмоги при будові шкіл народних в квоті 10 мілїонів, (ефективно 9,411.423 К), видала Рада шк. кр. на будову 484 шкіл польских 7,139.910, a на будову 223 шкіл руських 2,271.513 К. На будову одної польської школи випало пересїчно 14.752 К., а на будову руської 10.186 К.
В 1912 р. ухвалив сойм дальші 10 мілїонів на сю ціль. Слїд приглянути ся, чи здали ся на що удокументовані закиди українських послів що-до господарки тими грішми.
З другої 10 мілїонової позички побрала Рада шк. кр. дотепер двома наворотами загальну суму 2,392.740 К. З гроший тих дала підмоги на будову 151 шкіл, а се 34 руських, 117 польських. — Сума підмог на руські школі виносила 498.200 К, на польські 1,894.540 К. Пересїчно на одну школу руську 14.653 К, на польську 16.653 К.
Рада шк. кр. дуже "лїберально" виконує постанови закона, котрий каже, що громада до будови має причинити ся лише квотою 120 проц. додатків до податків. — Старає ся вона витиснути з громади як може найбільші престациї. Яка-ж була отже її дїяльність з сього погляду що-до згаданих висше шкіл? На 34 шкіл руських зложили громади 292.320 К — на 117 шкіл польських зложили 669.045 К, — так що пересїчно припадає престаций на одну школу руську 8598 К на одну школу польську 5718 К.
3 побудованих шкіл польських є 28 в східній Галичинї, а край причинив ся до їx будови квотою 285.900 К — пересїчно на одну 10.203 К. Сторони зложили на будову сих шкіл — 213.680 К, пересічна отже престация на одну школу 7631 К. Східна Галичина, два рази така як західна і щодо людности і що-до обшару, дістала разом шкіл 34 руських і 28 польських, разом 62, західна 89.
Цифри сї самі про себе говорять.
Ще цікавнїйші річи дїють ся в господарці краєвій у віддїлі мелїорацийнім. — Прийде черга й за се взяти ся.
Цісар.
ВІДЕНЬ (Пр. т.) Стан здоровля цісаря вже такий знаменитий, що лїкарі позволили вчера монархови курити циґара.
Зелені сьвята перебув цісар дуже добре, проходжував ся кілька разів в огородї.
Посол Чернїн на відпустці.
БУДАПЕШТ (Пр. т.). Австро-угорський посол ґраф Чернїн від'їхав до Відня. В офіцияльних кругах говорять, що ґраф Чернїн виїхав на відпустку. Відпустка посла Чернїна є саме тепер несподїванкою, а то з огляду на приїзд царя до Констанци, вона була би дуже потрібною.
Проти росийських безправств.
БУДАПЕШТ (Ткб.). З приводу інтерпеляциї, внесеної в думі в справі увязненя угорських горожан, які від довшого часу перебувають в Оренбурзі, Угорське Кореспонденцийне Бюро доносить, що угорське правительство не мало про се арештованє нїякої вістки, а тепер по інтерпеляциї в думі зажадало інформаций від росийського правительства.
З Альбанїї.
ДУРАЦО (Ткб.) Член міжнародної комісиї з рамени Австро-Угорщини, ґенеральний консуль Краль, вернув сюди вчера з Вальони.
ДУРАЦО (Ткб.). 800 Малїсорів і Міридитів, католиків і музулманів, прибуло сюди з Косово. Князь привитав їх і поручив мінїстрови скарбу просити оборони для Дураца. Всї заявили, що вирушать проти повстанців. В Дурацо спокій; про повстанців нема ніяких вістий.
ДУРАЦО (Ткб.). Абдурагман повідомив князя, що Ахмет бей з 2000 людий готов до походу і жде приказу князя.
ДУРАЦО (Ткб.) Нинї пічнуть ся дальші переговори міжнародної контрольної КОМІСИЇ з повстанцями в Шіяк.
БЕРЛЇН (Пр. т.) Lokal Anzeiger доносить, що італїйські аґенти комунїкували ся послїдними часами з повстанцями і намовляли їх до маршу на Дурацо, запевняючи, що маринарка не буде інтервенювати.
Цар в Румунїї.
БУКАРЕШТ (Пр. т.) Приїзд царя до Констанци усталено на 12 червня. Цар приїде з царицею і найстаршою дочкою на яхтї "Стандард" в товаристві кількох кораблїв чорноморської фльоти. Ціла королївська родина виїде на привіт царя до Констанци. Престолонаслїдник, кн. Кароль, вертає на се торжество з Берлїна. В звязи зі зїздом говорять про заручини румунського престолонаслїдника з царівною.
Зміна президиї думи.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб.). На місце Коновалова, котрий зрезиґнував, вибрано вчера другим віцепрезидентом думи октябриста Протопопова 203 голосами проти 11. Опозиция здержала ся від голосованя, щоби так запротестувати проти нарушеня прінціпу безуслівної свободи слова.
Наслїдком здержаня опозициї від голосованя зрезиґнували з своїх достоїнств президент думи Родзянко, перший віцепрезидент Верун-Секрет і державний віцесекретар Ржевський.
Нинї буде вибір президента і першого віцепрезидента.
Росийська "Біла книга".
ПЕТЕРБУРГ (Пр. т.) Pyccкoe Слово доносить, що правительство задумує видати небавом "Білу книгу", присьвячену справам граничних відносин з Нїмеччиною, Австриєю і Румунією. Книгу роздадуть членам думи.
Пожежа копальнї.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб.) З Батума доносять, що в копальни "Лївія" вибухла пожежа. Видобутє робітників, які є в глибині копальнї, вважають неможливим.
Кабінетова кріза у Франциї.
ПАРИЖ (Ткб.). На вчерашній кабінетовій радї Думерґ порушив справу врученя димісиї кабінету президентови Пуанкаре. Вчера пополудни вручив Думерґ димісию кабінету.
Увільненє ґрафинї Тієпольо.
МЕДІОЛЯН (Пр. т.) Ґрафиню Тієпольо, обжаловану за убийство жовнїра, що нїбито вдер ся до її спальнї, увільнено одноголосним вердиктом присяглих судиїв від вини і кари.
Турецько-румунські відносини.
ЦАРГОРОД (Ткб.) На зборах молодотурків Талаат здавав звіт з своєї подорожі до Букарешту. Запримітив, що конференция в Букарештї виказала повну згідність румунських і турецьких інтересів. Ухвалено вислати посольську депутацию до парляменту.
(«Дїло»)
____________________________
4 червня 1914 р.
З приготовань до скликаня Зїзду українських ремісників і промисловців. Дня 3. червня відбуло ся друге з черги засїданє комітету для скликаня зїзду українських ремісників і промисловців, під проводом п. М. Стефанівського. По принятю до відома протоколу з попередного засїданя, кооптовано нових членів комітету, а відтак розвинулась ширша дискусия над орґанїзацивю секретарияту зїзду та його чинностями. Порішено зорґанізувати секретарият в складї двох членів комітету та просити Головний Видїл Товариства "Просьвіта" приділити до секретарияту урядника економічного віддїлу Товариства для помочи в полагоджуваню переписки. Всї видатки по скликаню зїзду покриває комітет з своїх фондів, для ceгo установлено від учасників зїзду оплату в квотї 4 кор., за що одержить кождий безплатно памяткову книжку зїзду з рефератами і дискусиями. Склад зїзду означено такий: ремісники і промисловці ріжних заводів, що провадять самостійні підприємства ремісничі і промислові; відпоручники міщанських брацтв, запомогових товариств ремісничих, цехів, кредитових стоваришень промислово-торговельних, а також відпоручники центральних економічних інституций українських, які зложать привіти зїздові; далї візьмуть участь в зїздї особи з кругів міської інтелїґенциї, яких запросить комітет або самі зголосять свою участь і запрошені гостї, а крім того рішено просити до участи в зіздї представників соймової і парляментарної репрезентациї. Рішено, що перед зїздом мають бути видруковані проєкти резолюцій після рефератів з реґуляміном обрад та роздані учасникам зїзду враз з програмою зїзду.
Доля еміґрантів. До Кракова прибуло з Америки 800 еміґрантів переважно зі східних повітів Галичини. Часть вернула вже по кількатижневім побутї в Америці.
Курси української мови в заграничних унїверситетах. Видана недавно українська велика граматика Смаль Стоцького і Ґартнера в нїмецькій мові підживила інтерес чужих учених до нашої мови. Відомий і заслужений слявіст проф. монахійського унїверситету і впорядчик великої читанки славянських мов з роздїлом, присьвяченим зразкам українських говірок, проф. Бернекер, читав в лїтньому семестрі сього року курс істориї української мови. Прив. доцент Френкель в Кільонїї (Кіеl) також на лїтний семестр оповістив курс української мови.
Скріпленє австрийської артилєриї на росийській граници. В осени с. р. дивізия артилєриї полевої краєвої оборони ч. 13, яка стоїть доси у Львові, буде перенесена до Черновець, для скріпленя артилериї на північно-східнім фронтї. Команда дивізиї піхоти краєвої оборони ч. 43. є в Чернівцях, але артилєрия сеї дивізиї була мимо сего тепер у Львові, а в Чернівцях стояв лише штаб другої дивізиї полку полєвої артилериї ч. 43. Ся дивізия належить знова до 30. дивізиї піхоти у Львові.
Робітничі заворушеня в Бориславі. З причини триваючого страйку робітників, які працюють в копальнях воску в Бориславі, — вибухли заворушеня. Переполох збільшив ся ще, коли в однім з шибів вибухла пожежа, як говорили, підложена. На жаданє староства скріплено ще минулого тижня бориславськйй постерунок жандармериї, так що число жандармів, що стоять там залогою, виносить 50 людий. В обаві грізнїйших заворушень староство зажадало війскової асистенциї і на телєфонічне припорученє намісника прибуло вже до Борислава окремими поїздами два баталїони піхоти, один з Самбора, а один з Перемишля.
Праця до Здвигу. Секция V. відбуває постійно засїданя ві второк і пятницю. Десять Комітетів: розголосу, гостий, нічлїгу, привітного вечера, здвигових вправ, комерсу, поїздів, музики, окраси і каси відбувають наради в канцеляриї Шевченкового Здвигу ул. Валова ч. 31. Окружні комітети зволять жадати таких поїздів, які приїжджали би найпізнїйше о годинї пів до пятої до Львова в день Здвигу, щоби прибути точно на пробу, яка зачинає ся 28. VI. о пів до 6-ої рано. Поїзди, які хотять прибути день перед Здвигом і дістати нічлїг, мають зголосити до 20. червня, кілько осіб потребує нічлігу, кілько селян, кілько інтелїґенциї, кілько жіноцтва. — Відзнаки на здвиг по 20 сотиків готові будуть 22. червня. Всї учасники походу, вправ і всї видці мають сю відзнаку носити. — Афіши розсилають ся. Кожда "Січ" і кождий "Сокіл" повинні відобрати свій афіш, а як не дістануть його до 9. червня, то зареклямувати на адресу Секциї. — Всї товариства нехай роблять проби вправ і подбають, щоби однострої жіночих і мужеських віддїлів до вправ були безумовно після припису однакові — V. Секция Шевченкового Ювилею, тов-о "Просьвіта", Львів, Ринок 10.
Вже вийшов д-ра Стефана Барана "Новий краєвий статут і нова виборча ординация соймова з табеляричним додатком всїх виборчих округів і з додатком про охорону чистоти виборів і свободи зборів" (сторін ХІІІ+148) в цінї 80 сотиків за один примірник; книжочку можна набути в Народній Канцеляриї, Львів, Ринок ч. 10.; замовляти треба почтовим переказом, пересилаючи квоту 96 сотиків, за рекомандовану посилку 1 кор. 31 сот. Книжка обіймає повний текст краєвого статута з узглядненєм змін ухвалених галицьким соймом 14 лютого 1914 р, повний текст нової виборчої ординациї соймової, цілий табеляричний додаток виборчих соймових округів і повний текст закона про охорону чистоти виборів і свободи зборів. З огляду на недалекі соймові вибори і з огляду на конечність зазнакомленя ся з постановами нової краєвої конституциї, книжочка д-ра Ст. Барана повинна знайти ся як найскорше в руках кождого Українця інтелїґента, передовсїм у кождого нашого сьвященика і учителя на селї і в руках наших сьвідомійших селян, тим більше, що ціна за книжочку (80 сотиків) є дуже низька і набутє сеї книжочки для нїкого не зробить великого видатку. Текст законів подав д-р Ст. Баран в чистій лїтературній українській мові і з того погляду є се перше українське правниче виданє в Галичинї, де автор звернув увагу на чистоту лїтературної української мови. Вкінци формат книжочки є дуже догідний і практичний, а читкий друк і добрий папір підносять практичну вартість виданя д-ра Ст Барана і тому се видане повинно у нас розійти ся як найскорше.
Число коний в Галичинї.
Статистика виказує, що число коний в Галичинї постійно зростає, коли тимчасом зменшуєть ся постійно число рогатої худоби. Се економічна справа дуже важного значіня, бо провадить до упадку краю. На 100 мешканців у Галичинї припадало:
коний р. 1900 — 11.3, р. 1910 — 11.9
рогатої худоби р. 1900 — 37.2, р. 1910 — 31.2
безрог р. 1900 — 17.2, р. 1910 — 22.9
На 1 км2 рільничого обшару припадало:
коний р. 1900 — 16.0, р. 1910 — 16.7
рогатої худоби р. 1900 — 50.1, р. 1910 — 46.2
безрог р. 1900 — 23.1, р. 1910 — 33.8
Що до коний, то загальне число їх представляєть ся в кількох послїдних десятках лїт, ось так:
В р. 1880 виносило воно взагалї 735.262 штук, в р. 1890 — 869.138 штук, в р. 1910 — 905.275 штук.
Отже в послїдних десятьох роках число коний зросло о 33.134 штуки. Коли переведемо порівнанє числа коний в Галичинї з числом коний усїх инших країв, які належать до Австриї, виходячи з заложеня, що Галичина що до простору становить 26 процент, а що-до населеня 28 процент цілої Австриї, то з вислїду сего порівнаня покажеть ся, що в Галичинї число коний виносить більшу часть (бо 50.6 процент) всїх коний в Австриї. Зіставмо для дальшого порівнаня число коний припадаючих на 1 км. в Галичинї з числом коний инших країв:
В Галичині випадає на 1 км2 майже 12 коний, в решті Австиї — 6, в Нїмеччинї — 8, в Італїї — 3, в Франциї — 8.
Як отже з повисших зіставлень бачимо, Галичина в порівнаню з усїми краями, які мають далеко більшу культуру й інтинзивнїйше ведуть господарку, мав непропорціонально забогато коний, що дуже некорисно впливає на загальний економічний стан господарства Галичини.
Цісар.
ВІДЕНЬ (Пр. тел.) Цісар, як запевняють поінформовані круги, сего року виїде до Ішлю 22 червня, щоби там як звичайно перебути лїто.
З'їзд монархів в Конопішт.
КОНОПІШТ. (Пр. тел.) Шведський король зїдеть ся тут для відвідин престолонаслїдника арх. Франца Фердинанда разом з цісарем Вільгельмом 12 червня.
Командант маринарки у цісаря.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Командант маринарки Гавс був учера на авдиєнциї у цісаря.
Рільнича рада.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Вчера передполуднем зібрала ся в буджетовій сали палати послів рільнича рада на конститууюче засїданє на 4 період. Мінїстер рільництва Ценкер вказав на важні задачі, які ждуть полагоди в сїм періоді, як цлові і торговельні договори, утворенє закона про елєктрику, утеча з села, віддовженє землї і робітничі договори.
Ухвали чеського лікарського з'їзду.
ПРАГА. (Ткб.) З'їзд чеських лікарів і природників ухвалив резолюцию в справі чеського унїверситету в Бернї і висшої рільничої і ветеринарийної школи в Празї.
Румунський престолонаслїдник в Царгородї.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) В двірських кругах зачувати, що румунський престолонаслїдник небавом відвідає Царгород.
Розправа за крадіж "Мони Лїзи".
ФЛЬОРЕНЦИЯ. (Пр. тел.) Нинї починаєть ся розправа проти злодїя "Мони Лїзи" Перуджа.
Заворушеня ізза грецького прапора.
СОФІЯ (Ткб.) На тутешній грецькій церкві застромив хтось учера пополудни грецький прапор, що викликало обуренє серед населеня. Полїция завчасу розігнала товпу і перешкодила дальшим ексцесам.
СОФІЯ. (Бол. Аґ.) Протигрецькі демонстрациї повторили ся пополудни в околиці грецької церкви. Розворушена товпа зірвала грецький прапор і понесла його. Президент мінїстрів поручив ґенеральному секретареви в мінїстерстві заграничних справ, щоби висловив представникови Грециї жаль і запевнив його, що орґани, котрі не зуміли енерґічно боронити церкви, будуть строго покарані.
З росийської думи.
ПЕТЕРБУРГ. (Пет. Аґ.) Дума вибрала вчера знова Родзянка президентом 217 голосами проти 9. віцепрезидентом бар. Секрета 205 голосами проти 21. Опозиция зложена з проґресистів, кадетів, ґрупи праці не брала участи в виборі. Родзянко серед оплесків заняв місце, потім подякував за вибір, взиваючи послів до взаїмної толєранциї і до виминаня подїй, котрі могли би зашкодити опінїї думи. Потім вибрано першим віцепрезидентом Секрета, котрому се місце уступив Протопопов.
Злочини суфражеток.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) В ґалериї Доре суфражетки ушкодили сокирами два цінні образи і зранили дозорця.
ЛЬОНДОН. (Пр. т.) Суфражетки побили гарапником лїкаря льондонської вязниці д-ра Едварса, а в Белфестї підпалили вілю.
(«Дїло»)
____________________________
5 червня 1914 р.
Мандрівець. З Галичини й Угорської Руси.
Великодня мандрівка.
Ч. 108 "Ради" принесло фейлєтон п. з. "З угорської та галицької України", в котрім автор, росийський Українець, подав свої вражіня й рефлєксиї з мандрівки по Галичинї й угорській Руси, відбутої в часї сьогорічних Великодних сьвят. Фейлєтон сей прислав шан. автор — із змістом, в богатьох місцях доповненим, — нашій редакциї. Думаємо, що читачі наші радо з ним познайомлять ся. — Ред.
"Рідній Школї" в поміч. Тoв. "Днїстер" у Львові на своїх Загальних зборах признало чистих зисків за р. 1913 як підмогу "Рідній Школі" 3000 К., за що складає отсим Кр. Шк. Сп. сердечну подяку.
Справа памятника Шевченка в київській міській радї. Дня 1 с. м. радила київська міська рада над проєктом памятника Шевченка, зробленим Італїйцем Шіортіно. Шіортіно відвідав кілька українських сїл та чернигівський музей і використав свої вражіня при змінї проєкту. Коли голова отворив наради над сею справою, зараз забрав слово націоналіст Йозефі і заявив: "Ми мовчимо, поки будівлею памятника шануємо не українського, а росийського поета Шевченка. Коли-ж з тим звязані тенденциї полїтичного і культурного характеру, — ми будемо протестувати". Другий радний, Боровик, як "племінник" поета, заявив, що він проти будови памятника тому, що проти того адмінїстрация. Так почали націоналїсти на ново прінціпіяльне питанє мимо того, що воно вже давно було порішене. Йозефі поставив резолюцию: "Не подїляючи тенденций, які мають зменшити загально-росийську культуру, городська дума вважає участь в будові памятника Шевченкови як память про видатного поета і приймає проєкт Шіортіна". По довшій дискусиї, в якій лїві з одної сторони застерігали ся проти витяганя в радї полїтичних квестий, а з другої пояснювали, що можна визнавати українську культуру, не відкидаючи росийської — резолюция в голосованю перепала. Ухвалено проєкт Шіортіна. Памятник буде побудований на Караваївській площі. Жертв зібрано досї 135000 рублїв. На будівлю треба півтора року часу. Всї постатї і барелєфи будуть з бронзу, решта з сїрого ґранїту.
Еміґранти вертають. В середу переїхало через Краків з Америки коло 1000 еміґрантів. Вони оповідали, що в Америці нема роботи, зарібКИ низькі а велика дорожня.
Книгарська орґанїзация м. Львова. Львівський маґістрат яко промислова вдасть І. інстанції для міста Львова видав орґанїзацийне ореченє промислового стоваришеня книгарів, антикварів, торговців, творів штуки й творів музичних, підприємців випозичалень сих творів, читалень і торговців шкільних книжок.
Гіпнотична крадіж. Президентови петербурської експортової палати Денїсовови вкрадено родинні брилянти, вартости понад пів мілїона марок. Тайна полїция вислїдила, що крадїж поповнив француський учитель його синів Данжу. Сей загіпнотизував найстаршого сина Денїсова і приказав йому викрасти в неприсутности батька брилянти, почім втїк з ними заграницю. Незабаром зловлено злодїя у француській Швайцариї і ще найдено при нїм більшу часть дорогоцінностий, з котрих трохи попродав. Минулого вівтірка виїхав Денїсов до Швайцариї, щоби бути при переслуханю злодїя.
Конкурс.
Жіночий Кружок У.П.Т. імени Ганни Барвінок у Львові розписує отсим конкурс на принятє дївчат до Інституту ім. сьв. Ольги на рік шкільний 1914/15. Першенство мають учениці шкіл У.П.Т.
Услівя принятя: 1) Місячна оплата 40 К платна з гори, 2 К місячно на пранє і 10 К одноразового датку на інвентар. Спосїбні і пильні, а вбогі дївчата, можуть дістати знижку, наколи предложать сьвідоцтво убожества.
2) Всї інститутки мусять піддати ся лїкарським оглядинам. Старшина кружка може не приняти зголосивші ся вже учениці, наколи інститутський лїкар узнаєть їх хоровитими.
3) Кожда інститутка мусить при зголошеню виказати ся приписаною скількостю біля і других річий, а іменно мусить мати: 6 сорочок, 4 пари майток, 3 кольорові гальки, 4 кольорові нічні кафтаники, 6 пар панчох, 4 ручники, 12 хустинок до носа, 3 простирала на ліжко і 3 під ковдру, 3 пошевки, подушку, ковдру, коцик, сінник (о солому старає ся кожда власним коштом), 2 суконки, 3 фартушки (чорний і 2 кольорові), 2 пари черевиків, плащик зимовий і весняний, 2 капелюхи (зимовий і лїтний), щітку до суконь і до черевиків, гребінь, мило, щіточку до зубів. Усе білє і постїль мусять бути позна-чені числом, яким зазначена буде карта принятя. Брак приписаних річий і непозначене білє може бути причиною непринятя до інституту.
4) Батько (мати, опікун) мусить бути членом Українського Педаґоґічного Товариства і підписати деклярацию, в якій зобовяже ся платити точно з гори що місяця визначену квоту і підчиняти ся усїм постановам інститутського реґуляміну, якого витяг находить ся на картї принятя.
5) Науку музики можуть інститутки побирати тільки в інститутї за місячною оплатою 10 К. За уживанє фортепяну платять по 1 К місячно. Наука поза інститутом може бути дозволена в виїмкових тільки случаях.
7) Інститутки платять за повних 10 місяців шкільного року. Виступаючі на місяць в серединї або при кінци року обовязані зложити за той час повну оплату.
Поданя о принятє, заосмотрені послїдним шкільним сьвідоцтвом, евентуально і сьвідоцтвом убожества, належить вносити до 20 червня с. р. на адресу кружка (ул. Мохнацького 12). Бувші інститутки мусять внести також поданє. Кожде поданє мусить бути остемпльоване марками У.П.Т. на 50 сот. На відповідь залучити почтові марки на 15 сот. Неостемпльовані і незаосмотрені в потрібні документи поданя не будуть узгляднені.
Кожда принята інститутка дістане карту принятя, з якою зголосить ся в інституті з початком шкільного року. Без карти Управа інституту не може нїкого приняти.
За Старшину Кружка: К. Малицька голова, А. Попелївна секретарка.
Авдиєнциї у цісаря.
ВІДЕНЬ. (Пр. тел.) Цісар приняв на вчерашних авдиєнциях мінїстрів Кробатіна, д-ра Білїнського, шефа штабу Конрада та букарештенського посла Чернїна.
Мандат по Швізї.
ПРАГА. (Ткб.) При доповняючих виборах посла до державної ради в виборчім окрузї Суботіце на місце б. посла Швіги вибрано 4411 голосами чеського національного социялїста Натолїцького. Контркандидат його социяльний демократ одержав 4075 голосів.
Кабінетова кріза в Франциї.
ПАРИЖ. (Ткб.) Дешанель вибраний дефінїтивним президентом палати 411 голосами на 435 голосуючих.
ПАРИЖ. (Ткб) Вівіянї відложив на нинї відповідь що до послїдного обнятя місиї утвореня кабінету, а то з причини, що Буржоа, котрого співробітництво бажає собі запевнити, ще не відповів. Вівіянї і президент Пуанкаре намовляють Буржоа вступити до кабінету, але він зволікає з відповідию з огляду на стан свого здоровля.
Терор суфражеток.
ЛЬОНДОН. (Пр. тел.) Полїция вислїдила, що провідниця суфражеток Панкгерст замешкала проти королївської палати, відки дуже добре видно цілий огород. Суфражетки приготовляють мабуть новий замах на двір.
ЛЬОНДОН. (Пр. тел ) Авантури суфражеток прибрали характер анархічний. З огляду на плянований замах на кн. Генриха, король Юрий понехав виїзди до Гайдпарку побоюючи ся замаху суфражеток.
Жертви летництва.
САВТЕМПТОН. (Ткб.) Двох офіцирів маринарки впало до води разом з своїм лїтаком і утонуло.
Протигрецькі заворушеня.
СОФІЯ. (Ткб.) Болгарське правительство поручило свому послови в Атенах, щоби грецькому правительству висловив жаль з приводу позавчерашних подїй в Софії.
СОФІЯ. (Бол. Аґ) Під вражінєм вістий про переслїдуване Болгар Греками в новоздобутих грецьких териториях, відбули ся в Варнї демонстрациї проти Греків. Демонстранти впали до двох грецьких церков. Полїция розігнала демонстрантів.
Злива й град.
РОСТОВ. (Пр. т.) Впав зливний дощ з градом і заподіяв величезні шкоди. Згинуло двох мущин і одна дитина.
"Примірний" митрополит.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Урядово доносять, що грецького митрополита в Правіште Ґерманоса воєнний суд засудив на 15 лїт примусових робіт за се, що підчас здобутя Кавалї знасилував музулманські жінки.
(«Дїло»)
Echa.
Otrzymujemy następujący list:
"Magistrat na skutek uchwal rady miejskiej, a za inicjatywą czynników, dbających żywo o piękno naszego miasta wydal przed kilku laty walkę wywieszkom poprzecznym, jako rzeczom rzekomo szpecącym nasze ulice. Walka ta nie wydala rezultatów. Oparto ją zresztą — zdaniem naszem — na mylnych podstawach. O wiele właściwiej byłoby wydać walkę wogóle różnym szpetnym wywieszkom, a nawet afiszom — urągającym prymitywnym pojęciom kultury artystycznej, a częściej jeszcze obrażającym wręcz mowę naszą, wykroczeniami przeciw gramatyce i duchowi języka polskiego. W tym też kierunku powinny pójść starania, bo przecie doprawdy jest skandalem, gdy w mieście polskiem tego rodzaju napisy spotykamy, jakie nierzadko widnieją na różnych wywieszkach i afiszach. Każą one mowę ludności, a dają wrażenie przejezdnym, że miasto nasze jest domeną niemczyzny lub żargonu żydowskiego. Prawda, że zniknęły już takie napisy jak np. "Piwo z wódkiem — pod kogutkiem" — ale natomiast nietylko w Janowie spotykamy jakieś kulfoniaste postacie na szyldach sklepowych, trzymające kieliszek w reku i wykrzykujące napisem idącym z ich ust: "Nich (!) ten żyje — kto most (!) pije". Ów most, którego picie wprawia w zdumienie nawet słaba wyobraźnią obdarzonego czytelnika, jest nazwą czysto niemiecką, oznaczającą w polskim języku moszcz t. j. pierwszy ferment różnych alkoholowych i niealkoholowych napojów. Niedawno, piszący te słowa — miał sposobność wyczytać przy ul. Gródeckiej, tuż za koszarami Ferdynanda napis: "Najlepszy, najtańszy most jabłkowy, wyrób własny Haberkorn".
I zaręczam, że gdyby więcej mieć czasu, to takich kwiatków językowych i stylistycznych na wywieszkach lwowskich znajdzie się mnóstwo. — Czas temu kres położyć!"
x.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
6 червня 1914 р.
З Біблїотеки Наукового Товариства ім. Шевченка. З причини переносин до нового льокалю Біблїотека Н.Т. ім. Ш. буде замкнена для публики від дня 15-ого червня аж до відкликаня.— Управа.
Національний Музей у Львові одержав від Товариства "Днїстер” 5.000 корон на закупно артистичних і історичних предметів. Крім того рішило Товариство "Днїстер" утворити сталий фонд 10.000 корон, відсотки з якого в висотї 500 корон річно уживались би на ту саму ціль. Сим щедрим даром, як висловом глибокого зрозуміня стремлїнь Національного Музея із сторони найбільшої фінансової української інституциї в краю, Музей зможе певнїйше розвиватись, без згляду на доходи з закладового фонду Основателя Національного Музея И.Е. Високопреосьвящ. Митрополита Андрея ґр. Шептицького. Куратория Національного Музея рішила набувати з сего фонду найціннїйші памятники старини і новітних творів українського артизму, яких послїдними часами предложено Н. Музеєви значне число.
Ексц. Митрополит Шептицький виїздить на довший час до Риму, де стрінеть ся з еп. Ортинським. Потім разом вернуть до Галичини.
Еміґрация за місяць май представляєть ся так: Виїхало до Америки через Краків 6020 галицьких і 3780 росийських підданих, вернуло з Америки 3950 Галичан і 1996 ізза кордону. До Прусиї еміґрацийний рух зменшив ся: з Галичини виїхало ледви 1160 людий, ізза кордону 3550. З Прусиї вернуло 2413 Галичан і 721 росийських підданих.
П. Модест Менцінський, придворний співак воєводи з Ангальту, приїде з Кольонїї до Львова, щоби взяти участь в привітнім вечері до Шевченкового Здвигу 27. VI. в Спортовій Палатї.
Розправа за шпіонажу. В Кракові почала ся нинї перед карним трибуналом під проводом радника суду Айдукевича розправа за шпіонажу проти Антона Рудкевича, б. асистента почти в Сокали, перенесеного в часовий стан відпочинку. Замешкав в Кракові і жертвував свої услуги росийському штабови, одержав порученє шпіонувати перемиську кріпость і инші міста під оглядом війскових уладжень. Найдено при нїм дві адреси полковника Батюшина з Варшави. Сьвідки подають, що бачили Рудкевича в канцеляриї варшавського штабу. Головним сьвідком є також шпіон, жовнїр австрийської артилєриї Палюнек.
З львівських шкіл. Вчера відбула своє засїданє шкільна комісия, заложена при міській філїї "Просьвіти" для справ львівського народного шкільництва. Сконстатовано, що праця Кружків У.П.Т. на всїх львівських передмістях йде тепер гарно. Школа ім. Грінченка на Городецькім числить чотири кляси і стала вже перетворювати ся задля значної фреквенциї молодїжи на дві окремі школи, мужеську і дївочу. Школа кн. Данила на Жовківськім розвиває ся також дуже красно. В дни 26. с. м. устроює вона торжественне замкненє шкільного року в давнім льокали і переносить ся по фериях до новозакупленої камениці при ул. Жовківській ч. 62. В обєм своєї праці приймає також Знесіння і Замарстинів, котрі не мають руських шкіл. Кружок на Личаківськім отвирає мужеську школу при кінци улиці Куркової ч. 34, зачинає записи дїтий вже від 16 червня (від 3-6 год. пополудни) і має фреквенцию запевнену. Рівнож отвирає Кружок стрийський мужеську школу при ул. Длуґоша ч. 17. Сї оба кружки заняли ся також руськими дївчатками в своїх передмістю і справляють їх до знаменитої дївочої школи вправ при ц. к. державнім учит. семинариї, ул. Сакраменток ч. 7 — Лихо стоїть справа тілько в середмістю. Тут нема нї Захоронки, і нїхто не печалить ся нї руською дітворою, нї міською народною школою ім. Шашкевича. Через те фреквенция в дївочих віддїлах стала невелика, хоч від послїдних вакаций одержали вони і окремий льокаль і передполудневу науку. Руські дївчата гублять ся тутки масами по польських школах, і не маючи там науки нї руського язика і письма, нї руської молитви, нї піснї, відчужуть ся від народности і обряди родичів. Щоби сему зарадити, ухвалено основати для середмістя окремий Кружок У.П.Т. ім. Маркіяна Шашкевича, котрий взяв би дїло в свої руки. На днях буде внесений статут до намісництва, а поки що постановлено запросити в слїдуючий четвер на нараду всїх людий доброї волї, без ріжниці cтану і віку, котрі схотїли би помочи в сїй частинї міста до осьвідомленя руських родичів і до поширеня тут ідеї рідної школи. Сподїватись, що чей середмістє не остане по заду других дїльниць і зробить також своє.
Подробиці ревізиї в камянець-подільській "Просьвітї". До Ради пишуть: В ночи з 29 на 30. мая на передоднї дозволеної до уладженя вечірки, зовсїм несподївано, жандармерия вкупі з полїциєю зробила ревізию в подільській "Просьвітї" і поміж просьвітянами. Зроблено більше 10 ревізий. В "Просьвітї" забрали біблїотечні катальоґи, книжку протоколів, книжку абонентів і всю переписку. Забрано також богато книжок з книгарні і всї періодичні виданя. Книгарню і біблїотеку запечатано. Біля дверий помешканя "Просьвіти" поставлено на вартї городового і нікого туди не пускають. У просьвітян позабирали лєґальні українські книжки, журнали і ґазети: Раду, Л. Н. Вістник, Світло, Маяк. Здирали глузуючи при сїм із стін портрети українських письменників (Шевченка і инших); забирали також відривні календарі "Час". Виконуючи обовязки жандармського полковника, підполковник Переверзов, побачивши в салї "Просьвіти" портрет Шевченка, сказав : "Повісили этакую мерзость на почетномъ мѣстѣ, да еще украсили какъ! Все это мазепинцы, австріяки, но я съ ними скоро расправлюсь". Полїцмайстер, що був при ревізиї в "Просьвітї", забираючи Раду, називав її "зрадою". Є відомости, що ревізиї відбувають ся і на провінциї. — В ночи 30 мая і в день 31. мая в Сьмілі зроблено, з наказу черкаського жандармського полковника, богато ревізий поміж місцевою інгелїґенциєю. Переведено ревізию у кількох учителів і одної учительки місцевих початкових шкіл, дїячів місцевих кооперативних товариств і ще де-яких осіб. У них забрано переписку і всякі папери. Ревізиї викликали поміж населенєм богато балачок. Є думка, що ревізиї мають якусь звязь з дїяльностию закритого то рік тут відділу київського товариства розповсюдження Просьвіти, бо майже всї особи, у яких переведено ревізию, брали дїяльну участь у Товаристві.
Цісар Вільгельм в Конопішт.
БЕРЛЇН. (Ткб.) Цісар Вільгельм 11 с. м. їде до Конопішт.
Поворот шведського короля.
КАРЛЬСБАД. (Ткб.) Шведський король Ґустав, котрого стан здоровля значно поправив ся, виїздить 16 с. м. до Баден Баден, а 20 с. м. вертає до Стокгольму.
З Альбанїї.
ДУРАЦО. (Ткб.) Як зачувати, правительство потвердило жаданя, поставлені Епіротами.
Вівіяні премієром.
ПАРИЖ (Ткб.) Вівіяні повідомив Пуанкаре, що приймає місию утвореня кабінету.
ПАРИЖ (Ткб.) Буржоа відказав ся вступити до кабінету Вівіяні з огляду на лихий стан свого здоровля; правдива причина буде звісна пізнїйше.
Засуд злодїя "Мони Лїзи".
ФЛЬОРЕНЦИЯ (Ткб.) Виновника крадежи "Джоконди" з паризького Лювру засуджено на 15 днїв вязниці.
(«Дїло»)
____________________________
7 червня 1914 р.
Polski uczony na uniwersytecie rzymskim.
Lwowianin, dr. Adolf Berger, promowany przeć kilku laty na uniwersytecie lwowskim "sub auspiciis imperatoris" na doktora praw, mianowany został docentem katedry prawa rzymskiego na uniwersytecie w Rzymie. Dr. Berger znany jest zaszczytnie w sferach fachowców europejskich z wybornych prac z dziedziny historji prawa rzymskiego i papirologji historyczno-prawnej. Dzieła te znajdywały zawsze wyróżniająco dodatnie oceny w zagranicznych pismach fachowych niemieckich, francuskich i włoskich, w których to ocenach podnoszono z szczegónem uznaniem świetne zdolności młodego uczonego, jak i znakomite wyniki jego prac. Po ogłoszeniu większej pracy w r. 1910 p. t. "Dotis dictio w prawie rzymskiem". — w Rozprawach krakowskiej Akademji umiejętności opublikował wybitny, a niezmiernie pracowity uczony duże monografie, jako to "O klauzulach karnych w papirusach" (Lipsk 1911), O skargach działowych w prawie rzymsk." (Weimar 1912). O najmie mieszkań w papirusach grecko-egipskich (1913), Studja z prawa niewolnictwa (1914) poza całym szeregiem artykułów przeważnie treści recenzyjnei w czasopismach polskich i zagranicznych, których jest referentem dla literatury romanistycznej i papirologicznej (Przegląd prawa, Eos. Ztschr. der Savigny Stift., Bulletino dell ist. di diritto romano, Gruenhuts Ztschr., Goettingische gd. Anzeigen, i i.); jest również stałym współpracownikiem znanej encyklopedji do nauki starożytności (Pauly-Wissowa-Kroll). Prof. Berger już w jesieni rozpocznie na uniwersytecie rzymskim wykłady prawa rzymskiego, a obok tego wykładać będzie — jako pierwszy na tamtejszym uniwersytecie — także papirologję. Jakkolwiek prawdziwą to chlubc dla nauki polskiej stanowi, że Jeden z jej wybitnych reprezentantów, wyróżniony został tak zaszczytnem powołaniem ze strony sławnego uniwersytetu rzymskiego do grona jego profesorów — to jednak nie podobna nie wyrazić żalu, iż nauka nasza traci na jakiś czas bezpośrednią sposobność korzystania z wiedzy i pracowitości tak wypróbowanej i tak znamienitej jaką jest niezawodnie wiedza i pracowitość prof. Bergera. Nie wątpimy tedy, że strata ta będzie tylko czasową i że rychło znajdzie prof. Berger należne mu stanowisko z wielką korzyścią dla nauki polskiej na jednej z naszych wszechnic.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
8 червня 1914 р.
Rada narodowa.
Jutro zjeżdżają się we Lwowie prezydia klubów poselskich w celu omówienia sprawy restytucji, względnie rekonstrukcji Rady narodowej. Ponieważ Sejm w obecnym składzie już się nie zbierze i zwołanie Koła polskiego prawdopodobnie nie nastąpi przed ukonstytuowaniem nowego Sejmu, przeto prezydja klubowe obradować mają niejako w zastępstwie poselskiego Koła polskiego.
Nasze stanowisko w sprawie Rady narodowej niejednokrotnie określaliśmy. Zasadniczo uznajemy potrzebę a nawet konieczność porozumienia wszystkich stronnictw polskich i innych także organizacji politycznych, społecznych, kulturalnych, oświatowych, ekonomicznych, a to w celu ujednostajnienia polityki krajowej, należytego podziału pracy i usuwania lub łagodzenia starć na terenie usiłowań narodowych.
Obecnie porozumienie takie tem więcej jest wskazane, gdy naród ruski uzyskał bardzo silną reprezentację w parlamencie i w Sejmie a jego przedstawicielstwo polityczne bez względu na partje postępuje w sprawach narodowych solidarnie.
Wobec tego powitalibyśmy z uznaniem powstanie odnowionej Rady narodowej, pod tym jednak warunkiem, aby podstawy jej organizacji dawały gwarancję, że będzie ona istotnie wyrazicielką myśli i dążeń narodowych naszego społeczeństwa a nie będzie służyła tylko partyjnym lub klasowym interesom, nadużywając firmy narodowej, jak to niestety dotąd zbyt często się działo.
Do Rady narodowej wejść winny wszystkie stronnictwa polskie, które uznają zasadę solidarności narodowej. Nie chodzi tu już tylko o przynależność do Kola polskiego. Także i w Sejmie nadal musi istnieć Koło sejmowe polskie, jeśli polityka nasza w tej reprezentacji krajowej nie ma być narażoną na wielkie niebezpieczeństwa. Solidarne postępowanie stronnictw polskich jest nieraz konieczne również w reprezentacjach miast o ludności mieszanej i wogóle we wszelkiem działaniu narodowem. Kto nie uznaje zasady solidarności narodowej w tak rozszerzonem pojęciu, może się stać pierwiastkiem szkodliwym, osłabiającym sprawność naszą w ciężkiem zmaganiu się z wrogimi nam żywiołami.
Jednak solidarność narodowa w drodze porozumienia stronnictw i grup da się osiągnąć jedynie wtedy, gdy zakres spraw ogólno-narodowych jak najściślej odgraniczymy od interesów partyjnych, klasowych, wyznaniowych i gdy majoryzacja wszelka pewnych stronnictw będzie wykluczona.
Pod tym względem jeszcze na wiecu narodowym przed kilkunastu laty sformułowaliśmy propozycje, które niedawno red. Srokowski na nowo przypomniał.
Rozstrzygnięcie kwestji, czy Rada narodowa ma ogarnąć oprócz zorganizowanych stronnictw politycznych także i inne organizacje i reprezentacje grup zależy od tego, jaki zakres działalności ustalimy dla odnowionej Rady narodowej. Na razie wydaje nam się rzeczą prostszą poprzestanie na zakresie spraw politycznych, ku czemu zjednoczenie samych stronnictw polskich w Radzie narodowej wystarczy.
W obecnej chwili Rada narodowa nie może też być ośrodkiem ruchu militarnego polskiego, który jest emanącją obozu nepodległościowego.
Nie wiemy, jak rzecz będzie podjęta i wdrożona na zebraniu prezydjów klubów poselskich I czy odpowie powyższym naszym zasadniczym zastrzeżeniom. Zachowujemy więc wobec inicjatywy do powołania na nowo do życia Rady narodowej wolna od uprzedzeń rezerwę a wyrazimy nasze zdanie po ujawnieniu projektu inicjatorów.
(«Kurjer Lwowski»)
09.06.2014