10 років тому, з нагоди півторастолітнього ювілею видатного українського науковця, громадського та політичного діяча, ЮНЕСКО відзначала "Рік Івана Горбачевського". 15 травня цього року йому виповнилося 160.
Походив Іван Горбачевський із села Зарубинці біля Тернополя. Його батько о. Яків Горбачевський був парохом у місцевій церкви Св. Івана Богослова.
Майбутній учений закінчив головну нормальну школу у Збаражі, потім навчався у Тернопільській гімназії, де був членом гуртка "Громада". Вищі студії на медичному факультеті Віденського університету він закінчив 1876 року. У 1875–1877 роках очолював у Відні українське студентське товариство "Січ".
У столиці Австро-Угорщини І.Горбачевський займався науковими дослідженнями в галузі органічної хімії. Працюючи на посаді асистента кафедри фізіології та хімії Віденського університету, у 1882 році він вперше синтезував сечову кислоту і довів, що в живих істотах вона утворюється з нуклеїнових кислот. Ця робота принесла молодому науковцю визнання в науковому світі.
Протягом 1883–1917 років він працював професором кафедри лікарської хімії Карлового університету в Празі. Кілька разів Горбачевського обирали деканом медичного факультету, а 1903 року – ректором цього університету. Український вчений навіть написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904–1908).
Проживаючи в Празі, не забував про рідну землю. Разом із фізиком Іваном Пулюєм організував у чеській столиці товариство "Українська громада", утворив фонд допомоги студентам-землякам. 1899 року І.Горбачевського обрали дійсним членом Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Займався він також розробкою українських хімічних термінів, видав працю "Увага о термінольоґії хемічній" (1905). З 1910 року був почесним президентом Українського лікарського товариства.
У Празі Горбачевського обрали членом Королівського чеського товариства наук. З 1906-го він став членом Найвищої державної санітарної ради Богемії (Чехії).
А 1908 року цісар Франц Йосиф І призначив І.Горбачевського довічним членом Палати панів – верхньої палати австрійського парламенту. Серед українців досмертними членами цієї палати тоді були: галицький митрополит Андрей Шептицький, перемиський єпископ Костянтин Чехович, член галицької Крайової шкільної ради Олександр Барвінський і землевласник з Поділля Володислав Федорович.
У 1917–1918 роках І.Горбачевський був першим австрійським міністром здоров’я та організатором відповідного міністерства – першого в світі, яке спеціалізувалося винятково на охороні здоров’я. На посаді міністра він розробив основні принципи профілактичної та лікувальної медицини, які потім перейняли в інших країнах Європи.
У 1919 році став співзасновником і професором Українського вільного університету у Відні. 1921 року переїхав разом із університетом до Праги, у 1924-му став його ректором. Працював також професором Української господарської академії в Подєбрадах, очолював номенклатурну хімічну комісію при цій академії. І.Горбачевський – співзасновник і голова управи Музею визвольної боротьби України в Празі. Був організатором Першого (1926) і Другого (1932) українських наукових з'їздів, проведених у чеській столиці.
Науковий авторитет І.Горбачевського визнавали в усьому світі, навіть в УСРР. У 1925 році його обрали дійсним членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Але на знак протесту проти голодомору в Україні 1932–1933 років учений зрікся звання радянського академіка. На початку 1939 року Івана Горбачевського обрали Почесним головою Комітету оборони Карпатської України.
Видатний учений помер у Празі 24 травня 1942 року. Похований на цвинтарі Св. Матвія.
За радянських часів ім’я та працю Івана Горбачевського замовчували. Надбанням широкого загалу на Батьківщині вони стали лише в 1990-х. У 1992 році ім'ям Горбачевського назвали Тернопільський медичний інститут. Перед корпусом цього навчального закладу на вул. Руській 2004 року встановили пам'ятник видатному землякові (скульптор – О.Маляр, архітектор – Р.Білик).
У Львові на фасаді наріжного будинку на вулиці Горбачевського, 4, є бронзова таблиця: "Український учений і патріот, ректор Українського вільного та Чеського університетів в Празі, засновник чеської наукової школи лікарської біохімії, перший у світі міністр охорони здоров’я Іван Горбачевський. 1854–1942". Відкрили її 16 листопада 2007 року. Ініціатива встановлення меморіальної таблиці належить товариству "Ческа Беседа" у Львові.
Молодший брат Івана – Антін Горбачевський (1856–1944) був адвокатом, громадським і політичним діячем. Відомий як посол до Галицького сейму, член Української Національної Ради ЗУНР і повітовий комісар Дрогобиччини, сенатор ІІ Речі Посполитої, співзасновник Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО).
16.05.2014