Позволимо собі патріотам нашим зробити на сїм місци маленьку пригадку. З надходячим святом Рождества Христового не обходиться у нас, по старому звичаю, без того, щоб кожда руска хата на їх достойне опровадженє не запотребувала більше як звичайно крамничних припасів. Як предки наші в давну поганьску давнину стрїчали рождество сонця-Дажбога "богатою вечерою", так нинї і найбіднїйша родина засяде до "святого вечера", щоб з чистим серцем і добрим словом на устах, в родиннім крузї, обійти Рождество Христове. Най же-ж з тим святом буде сполучений і важний для нас економичний взгляд. Слово наше коротке.
Маємо именно на увазї, щоб гріш, виданий на свята, лишився по можности в руках руских. Дїло не трудне, а в наслїдках многоважне. Взявши до помочи статистику, покажесь, що в Галичинї і на Буковинї исповідників греко-рускої віри єсть над 2,750.000 людей. Подумаймо, що, навіть при звістнім убожестві деяких сторін краю нашого, потреби крамничні на одну голову винесуть пересїчно 10 кр. а. в., то вже і з того рахунку вийде поважна сума: 275.000 зр. і чи не було-би се непростиме марнованє гроша, коли-б та сума мала перейти в руки тих, що з нами не тілько не зжились, але завсїгди, при всякій нагодї, лучаться з елементами нам противними і не тілько спиняють нас в розвою нашім культурнім, але тим самим підривають наше істнованє і на власній нашій земли готовлять нам загибель?
Щоб увільнитись з давної зависимости від тих недругів наших, ми здвигнули спільними силами "Народній Торговлї" і сотки крамниць руских. Не перечимо, що значна часть родин руских зрозуміла вже їх вагу всесторонно і виеманциповалась з колишної рівнодушности для економичного розвою. Але — жаль сказати — не вся Русь пійшла за тим добрим приміром, не всї ще хотять розуміти, що гріш, поданий нинї тим институціям руским, завтра вже двигнув їх сили і уможливив дальшій їх розвій і зріст. Ми приганемо притім, що Чехи силу свою матеріяльну завдячують в великій части лиш строгій солидарности на тім поли. Приганемо також читателям нашим і недавну допись в "Дѣлї" з Софії, в котрій було сказано, що і Болгаре, хоч малий нарід, здобутєм торговлї для себе підготовили собі нинїшну независимість политичну. А до яких красних результатів дійшли-би ми небавом, коли-б стало у нас принципом, всї свої потреби лагодити лиш в Торговлях і крамницях руских? Найже-ж слово наше не перегомонить пусто. Сего домагаєсь добре понятий интерес власний. Тілько до руских купців!
[Дѣло]
31.12.1888