Найбільшими страхами є світовий фінансовий хаос через відставку уряду США та сповільнення економік зростаючих країн.
Це пора року, коли птахи, які живуть на півночі, мігрують на південь, а банкіри з усіх країн злітаються у Вашингтон. У ці дні відбувається щорічне зібрання Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку (СБ). Міністри фінансів та голови центральних банків багатьох країн збираються у Вашингтоні, аби поговорити зі своїми колегами, з керівниками МВФ та СБ та з банкірами приватного сектору.
Для тих, хто гадає, що те, що відбувається у світі, зумовлене змовами та маневрами багатіїв та можновладців, ця зустріч є невичерпним джерелом для спекуляцій. Банкіри, що спричинили світову економічну кризу і які, замість того, аби розплатитися за наслідки, розбагатіли ще більше, збираються, аби відсвяткувати свої досягнення, узгодити нові стратегії, щоби і далі збільшувати свої капітали, кооптувати міністрів, які замість того, аби служити людям, служать їм. Саме так це сприймається багатьма. Як усі теорії змов, ця базується як на фантазіях та перебільшеннях, так і на безсумнівній реальності. Наприклад, немає сумніву у тому, що банкіри володіють непомірно великим впливом, що їх дії посприяли економічній катастрофі і що загалом їх помилки не коштували їм стільки ж, як решті суспільства, яке і далі страждає від наслідків їх зловживань.
Усе це правда. Однак правдою є й те, що не всі банкіри вийшли з кризи неушкодженими, що уряди та суспільство запровадили для банків нові обмеження і що у фінансовому секторі існує жорстка конкуренція. Наприклад, JPMorgan у майже 11 млрд. дол. обійдуться велетенські штрафи, накладені урядом США. Ба більше - банки перебувають у сповненому ризиків середовищі, де будь-яка помилка у розрахунках призводить до велетенських втрат. Лише один приклад: згідно з даними МВФ, якщо довготривалі процентні ставки піднімуться лише на 1% , власники цінних паперів втратять 2,3 більйонів доларів.
По суті, одним з мотивів щорічного паломництва банкірів у Вашингтон є отримання інформації, яка допоможе їм оцінити ризики, які їх підстерігають. Цього року теми, якими переймаються банкіри, дуже відрізняються від тих, які переважали на попередніх зустрічах. Раніше найбільшим побоюванням була можлива економічна імплозія Європи; тепер це політична дисфункція Сполучених Штатів. Безперечно, світового фінансового хаосу, який може виникнути, якщо конгрес США не схвалить підвищення рівня державного боргу, вдасться уникнути. Однак страх, що найважливіша та найбільш взаємозв’язана економіка світу може переживати періодичні ускладнення в її управлінні, які перешкоджають нормально працювати, закарбувався в умах банкірів. Іншим мотивом для занепокоєння у попередні роки була відсутність економічного зростання економік країн, що розвиваються. Нині ним є неминуче сповільнення зростаючих економік. Починаючи з 2000 року й понині ці країни (Китай, Індія, Бразилія, Індонезія, Туреччина тощо) зростали щороку в середньому на 6%, тоді як США лише на 2%. Нині економіка 80% країн, що розвиваються, уповільнила своє зростання. Нас чекають неврожайні роки.
Це уповільнення неминуче матиме суспільні та політичні наслідки. Можливо, посиляться вуличні протести, що стали несподіванкою для урядів та політиків різних країн, які також поширяться на інші держави, котрі раніше цього не переживали. Це хвилює банкірів. Заворушення, їх причини, наслідки та реакція урядів шляхом економічного покращення та політичних реформ є темами майже усіх розмов, і це ще одна новина.
Й нарешті, питання, яке піднімається щораз частіше, це нерівність. У фінансових колах все більше усвідомлюють, що економічну нерівність, суспільне відсторонення та інші типи несправедливості вже не можна толерувати чи приховувати, як це було в минулому. У банкірів рішень для цього немає. Однак привертає увагу те, що на зустрічах, де головним клопотом є те, як заробити більше грошей, тепер раз у раз піднімається питання про те, що зробити для того, аби нерівність не перетворилася на джерело нестабільності.
І не важливо, чи це занепокоєння зумовлене тим, що в середовищі банкірів зросла суспільна свідомість, чи тим, що вони бояться, що соціальні вибухи завдадуть збитків їх бізнесу. Цікаво те, що тема, яка раніше не стояла на порядку денному цих зустрічей, тепер є всюдисущою.
Мойсес Наім, венесуельський письменник, економіст і аналітик, асоційований експерт програми з міжнародної економіки Фонду Карнеґі за міжнародний мир
Moisés Naím
¿A qué le temen los banqueros?
El País, 12.10. 2013
Зреферувала Галина Грабовська
27.10.2013