Оперетковий напад на зелїзницю. Слїдство в справі нападу на поїзд не поступило нї крок вперед. Нинї не підлягає сумнївови, що бандитам помагав топник Максимілїян Ярославский, над яким завішено слїдчий арешт. Єго власні зізнаня видали єго. Як звісно, зізнав він, що бандити звязали єго шнуром, тимчасом шнур найдено на машинї звинений так, начеби бандит взяв єго щойно із склепу. Неімовірно, щоби бандит вів єго з машини до ваґону, бо топник, увільнивши ся від бандита міг би був скрити ся між публикою, як се зробив був машиніст. Тимчасом він чверть години з ними конферував, а про напад нїкому не згадував. Дальше бандити, здає ся, змішавши ся з подорожними, приїхали таки тим самим поїздом до Львова, бо в тім місци, де був напад, був рів повний води і бандити не мали куди втїкати. Судова комісия ствердила, що замах не був містифікациєю, але що був се справдїшний напад, виконаний "нефаховими" людьми і через те виглядає на оперетку.
Може Ярославскому розвяже ся язик і дещо скаже, а робить він вражінє, що знає богато...
Убийство в монастирі оо. Василиян в Золочеві. В останнім числї нашого дневника подали ми коротку вістку про страшне убийство доконане на 64-лїтнім ігуменї оо. Василиян в Золочеві, о. Гнатови Коссакови. В доповненю до сеї вісти подамо тепер близші подробицї.
Убийство виконано в ночи з вторника на середу. Першу вість про злочин рознесла наймичка Бася Литик, коли в спальнї ігумена застала тїло убитого. Вікно від сторони церкви, яке веде на коритар було отворене. Також і двері коритарика, який вів до спальнї і двері спальнї були отворені. Тїло пок. о. Коссака лежало в крови, з головою сильно втисненою під ліжко. Руки були стиснені, а долонї страшно потяті ножем, що сьвідчило, що тут мусїла відбути ся борба о житє. Коц, яким накривав ся покійний, був навинений на ногах і видно унеможливлював єму оборону. Вся постїль була окровавлена і посїчена. На місце злочину прибув небавком слїдчий судия, Решетило, разом з судовим лїкарем. У покійного сконстатовано 6 тятих ран, з тих 4 на голові, одну висше лївої лопатки і одну смертельну на шиї. Рани походили від бритви і ножа. Господиня дому Лїтиньска, 60 лїтна старушка, зізнала, що критичної ночи не чула нїчо кромі уїданя собак. Вечером подала о. ігуменови коло 8. год. вечеру через віконце в мурі. Від тодї єго вже більше не бачила. Наймичка Литик зізнала, що покійний вийшов був коло 10. год. вечером на подвірє, розмовляв вдоволений, почім вернув до спальнї, засуваючи за собою, як звичайно, старанно всї двері. Найімовірнїйше, що убийник скрив ся вже з вечера в серединї будинка і що більше, він мусїв вже добре знати розклад будинка і спосіб житя єго мешканця Замітним є, що в їдальнї на столї найдено два накритя, видно отже, що о. Коссак надїяв ся гостя. Підчас вечірного слїдства найдено в спальнї подерту хустку, яку у вторник бачив
дяк Кузьма на голові наймички Литик. Се вказує, що Литик була в порозуміню з убийником. Що було причиною убийства, не можна догадати ся. Про покійного говорили, що має велике майно. В тім напрямі веде ся вступне слїдство. Слїдство тревало вчера цїлий день до пізної ночи. Переслухувано головних сьвідків. Секция тіла відбула ся вчера о 8. год. рано.
Покійний о. Іван Гнат Коссак відбував студиї в Дрогобичі, у Львові і в Римі. Нале жав до зреформованих оо. Василиян. З переконаня був Українцем. Був високого росту і відзначав ся незвичайною силою.
Жертви "Canadian Pacific-а". В останних 12 днях арештувала віденьска полїция на тамошнім двірци понад 100 поборових, які переселювали ся до Канади. З тих 53 відставила до суду. При тім арештувала полїция також переселенчого аґента Франца Хруща, який достарчав переселенцям підроблених пашпортів.
На краківскім двірци арештувала онодї полїция покутного переселенчого аґента, Як. Кавфгольца з Кенїґав, нїмецкої оселї в дрогобицкім повітї. Він перевозив двох молодцїв до Америки. В цїли змиленя чуйности полїциї, виберали ся всї три поспішним поїздом. Кавфгольца відставила полїция до вязницї, а двох молодцїв, які мають ставити ся в 1914. р. перед війскову бранку, відослала домів.
