Мінея, Почаїв, друкарня Лаври, 1761 р.
У Львові створили депозитарій кириличних стародруків Національного музею зі 120 джерел – від перших кириличних стародруків XV ст. і до літургійних видань Шептицького.
"У Львові завершили створення онлайн-ресурсу із оцифрованими стародруками Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Мова про депозитарій кириличних стародруків Національного музею у Львові, куди включили найбільш цінні джерела з цієї збірки: Ірмолої, Требники, Служебники, Тріоді, Октоїхи і Антологіони (Мінеї), а також збірники святоотцівських текстів, проповідей, літургійні Устави і Типікони. Йдеться про видання XV – поч. XX ст." – повідомила релігійно-інформаційна служба України.
Як розповів ініціатор і керівник проєкту Тарас Тимо, ця ініціатива з оцифрування і розміщення у вільному доступі в інтернеті частини колекції стародруків згаданого музею розпочалася влітку 2023 року за підтримки міжнародної фундації Аліф. Мета проєкту полягала у створенні невеликого, але практичного ресурсу для науковців і студентів, зацікавлених українською церковною традицією, зокрема літургійною книгою.
"На сьогодні на цьому репозитарії доступно біля 120 джерел, від перших кириличних стародруків XV ст. і до літургійних видань митрополита Андрея Шептицького початку XX ст., – каже Тарас Тимо. – Найстарше джерело – "Місяцеслов", надрукований у Кракові в друкарні Ш. Фіоля 1491 р. Її вважають першою у світі друкарнею, що у 1490-х рр. видавала книги кирилицею. Інші джерела походять із друкарень Львова, Почаєва, Унева, Перемишля та інших центрів кириличного книгодрукування XVI–XVIII ст."
Требник, Львів, друкарня Арсенія Желіборського, 1645 р.
Потрапити на цей ресурс можна зі стартової сторінки www.starodruk.site або ж через сайт бібліотеки Українського католицького університету.
04.12.2024