У стінах Львівського національного академічного театру опери й балету імені Соломії Крушельницької започатковано новий всеукраїнський фестиваль класичної камерної музики під назвою «Дзеркало».
Фестиваль триватиме 10 днів від 28 квітня по 7 травня у Дзеркальній залі Львівської опери. Відомі солісти та знані колективи з різних регіонів країни зберуться разом попри тривоги й загрози, граючи сучасну музику й визнану, добірну класику. У фокусі Фестивалю — неординарні виконавські склади з власним баченням різножанрових програм на смак вибагливих меломанів.
Фестиваль народжується з ініціативи інспектора оркестру театру, а нині артдиректора Миколи Гречуха, який переконаний: «Підтримка українських музикантів та популяризація української музики є вкрай важливими в час війни. Завдяки Фестивалю кожен слухач зможе подивитись на себе крізь призму музики та віднайти власне відображення у ній, ввіривши свої тривоги й надії мистецтву».
Тож пропонуємо гід подіями “Дзеркала”.
Оркестрові імпрези
28 квітня, 15:00. Концерт-відкриття Quid pro Quo
Концерт титанів сучасної української музики Станковича та Сильвестрова представить дві її стихії. Ліризм і раціональність, дієвість і споглядання, асоціативність і картинність. Згідно із латинським перекладом quid pro quo означає рівноцінний обмін, у цьому випадку — плідне дружнє коло, де звучить музика, і кожен ладен віднайти у ній найважливіше для себе. Поділившись з іншим: композитор — виконавцю, виконавець — слухачеві, слухач — Дзеркалу! Тим паче для львів’ян виступлять уславлений національний ансамбль солістів «Київська камерата» з диригентом Володимиром Сіренком.
Лірико-філософська Камерна симфонія №9 «Quid pro quo», де у плинному розгортанні протилежних начал музика залишає місце для слухацьких міркувань, чи наративний глас альта, його яскраві репліки на майстерно організованому оркестровому полотні Камерної симфонії №15, — музика Станковича надихає на власні асоціації та роздуми. В цьому її безмежна геніальність: поєднати драматизм й тугу від трагізму нашого життя, вічного й пронизливого шмагання насущних вітрів з особливим «дотиком янгола».
Втім, існує й інший феномен, тиха музика — візитівка Валентина Сильвестрова, що заполонила й розділила його творчість на до (рішучий авангард технік, тем і образів) й після (зосереджений мінімалізм лагідних рухів). У творах, позначених цим делікатним розчерком пера деталізовано кожен звук, нюанс, відтінок і елемент. Так сяйлива прозорість музики, її медитативний відгук на близьке й віддалене, і його, сильвестрівське, дзеркало, сіють надію у цей темний світ.
29 травня, 18:00. Сила історій
Жвава, по-дитячому життєрадісна музика австрійця Монна на перетині епох, що завбачливо простягає руку назустріч класицизму. На жаль, композитор помер рано, залишивши весь пласт своєї творчості осиротілою й незіграною. Але після смерті доля відзначила цього майстра експериментів сповна, нагородивши любов’ю слухацької аудиторії та однозначною прихильністю виконавців. Стільки ще його відкриттів чекають на розголос! До речі, одна з його симфоній, завершена у 1740, — перший відомий світу сміливий приклад чотиричастинного циклу із використанням менуету в третій з частин.
Сьогодні всім відомо, що революція танго, спричинена «Великим Астором», яка мала на меті випустити розкутий танець із задушливих містечкових танцполів Аргентини на високі сцени Європ і Америк, вдалась. Однак як ефектно про цю пригоду насмілився розповісти П’яццолла!
Всі ми із завмиранням серця стежили за розгортанням подій у стражденному Маріуполі. Тим часом місто-символ українського спротиву стало об’єктом мистецьких рефлексій Золтана Алмаші, які прозвучать тепер у виконанні Lviv Clarinet Quartet та камерного оркестру Львівської національної опери.
7 травня, 19:30. Концерт-закриття Gran Partita
«Серенада» Моцарта з доданим чужою рукою підзаголовком «Gran Partita» («велика симфонія для духових інструментів») — це найвідоміший твір епохи для цього нетипового складу. Такий нетиповий і з помилковою назвою (без однієї літери у слові grand) твір, своєю чергою, спонукав автора на специфічні комбінації ритму, виразових засобів, тембру та фактури. А також вирізнявся кількістю частин, адже на його фоні блякли й тогочасні чотиричастинні симфонії, й шестичастинні дивертисменти чи серенади, популярні для духового репертуару. Але ці сухі технологічні деталі не дають вповні відчути висоту польоту генія Моцарта, філігранну точність кожної ноти та замилування нею. Недарма згадуючи одну з частин твору, Адажіо, у вуста персонажа відомого фільму Мілоша Формана Сальєрі вклали таке: «Це була музика, яку я ніколи раніше не чув. Сповнений туги, такої нездійсненної туги, я тремтів. Мені здавалося, що я чув голос самого Бога».
Від погляду митця не сховати жоден закуток світу. Так і один з найвидатніших творів українського митця Станковича, Третя камерна симфонія, позначений відображенням авторських роздумів над нашим буттям і його невідворотними контрастами. Поки нам, сучасникам, ще не повністю вдалось осягнути масштаб постаті. Але крізь роки нові покоління глянуть на цю музику, як у дзеркало, відчувши непросту картину минулого і втілення майбутніх пророцтв генія.
Українська камералістика
1 травня, 18:00. Фенікс. Українські експресії
Відродившись під палючими променями сонця, раз у раз постаючи з попелу, гордовито виграючи всіма барвами — все це стосується як і диво-птаха фенікса, що є талісманом львівського струнного квартету, так і про історії українського музичного мистецтва. Віримо і знаємо, що його розквіт забезпечується саме такими імпрезами.
Тому невипадково у концерті звучатиме цикл Петра Тітяєва. Це шість коротких п’єс з масштабнішого циклу, який налічує 12 багателей для різних виконавських складів (деякі з них були написані ще у 2002 та 2017 рр.). Суперечливі та строкаті образи наповнять зовнішній лик композиції. А в глибині виднітиметься потенціал на майбутнє: автор представляє цикл як відкриту роботу, яка має шанси на доповнення. Зворушливий ліричний універсум Дениса Литвиненка, іншого учасника колективу та композитора, зазвучить посередництвом його Струнного квартету №2.
В програмі також віддається шана трьом корифеям сучасності, які нещодавно пішли у засвіти. Це Мирослав Скорик, Ганна Гаврилець та Олександр Козаренко. Про універсалізм цих постатей та їхнє значення у культурі говоритимуть і досліджуватимуть. А ми тим часом спробуймо відшукати в цій музиці закладену теплоту, непідробність авторської оповіді, глибинне захоплення чарами народних першоджерел і як, наслідок, справжню українську експресію. Есенцію нашого духу — і її музичне відображення.
4 травня, 18:00. На всі часи
Здавна митці не лишались осторонь подій, що впливають на світобудову. Віддзеркалення шаленого і жорстокого ХХ століття яскраво помітне як у творчості українського генія модернізму Лятошинського, так і французького володаря часу в музиці Мессіана. Їхню музику до програми обрав ансамбль NotaBene.
Холодною зимою 1941 року у німецькому нацистському таборі «Четверо музикантів грали на зламаних інструментах... клавіші мого фортепіано западали при найлегшому дотику... і на цьому ж фортепіано, в компанії трьох друзів-музикантів, одягнений неймовірним чином... абсолютно обірваний, у дерев'яних черевиках, досить великих, щоб кров могла циркулювати, попри сніг під ногами... так я грав квартет...», — так про прем’єру свого на той час наймасштабнішого опусу пригадував Олів’є Мессіан. В нелюдських умовах він навмисне створив цю рефлексію над минулим, теперішнім та вічністю.
Завдяки твору Мессіану вдається показати крихкість буття і власну, стійку опору на те дивовижне, однак може, й ефемерне, що лишилося людству, адже твір інспіровано біблійним уривком з останньої книги Нового Завіту. У ній ангел Апокаліпсиса малює картину катастрофи, де час «закінчився». Раніше в Києві Борис Лятошинський напише свій найвідоміший струнний квартет, позначений модерністичною сміливістю, вільною од партійних заборон та ідеологічних наративів. Тоді час для нього тільки починався: але він уже був обтяжений низкою трагічних життєвих подій, що спонукали Лятошинського до рефлексування та усамітненості.
Обидва музиканти виховали плеяди учнів, композиторів, що й досі задають тон музиці ХХІ століття. Час у їхній музиці — то стискатиметься до скреготу зубів, то розлого повертатиме до образів минулого. Їхня музика у нашому часі — свідчитиме про вищий сенс свого призначення: втіха після горя настане, добро не залишиться осторонь, у майбутньому буде світло. І залишиться нам на всі часи.
5 травня, 16:00. Спочатку було Слово
Хрестоматійні «Екслібриси» Гаврилець, епохальна соната Скорика, та по одному яскраво впізнаваному твору Сильвестрова, Станковича, Колодуба, Косенка, Мейтуса і Стеценка: так в програмі відомих виконавців Богдани Півненко та Дмитра Таванця максимально широко втілюється українська скрипкова палітра.
Дібраний золотий фонд сучасної камералістики — це поєднання меланхолійної прямоти, простоти гармоній і ритмів; радикальної складності, межової насиченості фактури й технічних прийомів у ній; а також віртуозності та водночас душевності, а, отже, неабиякого виклику для дуету скрипки й фортепіано. Різні стилі, але один неповторний запал, що йде від єства самого звучання. Справді, українська музика завше була такою відважно-молодою і при цьому зрілою. Ось доказ-цитата про один з творів від Мирослава Скорика:
По той бік Дзеркала
6 травня, 15:00. DZ’OB
Якість, нішевість та особливий естетичний флер: не тільки це характеризує унікальність кросжанрового ансамблю DZ’OB. Як то буває у найсміливіших експериментах, музиканти поєднують обожнювання Баха, Гайдна та Ко разом зі стильними напрацюваннями електроакустичної школи Aphex Twin і Squarepusher.
Уявіть: так було засновано струнно-духовий квартет із гобоя, фагота, скрипки та віолончелі — і мікшерного пульта. Музикантам із консерваторською освітою вдається відрефлексувати поєднання модних Radiohead з Björk та вибагливу пишноту барокової музики, — а як наслідок, звісно, створити неповторне своє. І роблять вони це так, що й досвідчені меломани по обидва боки музичних «барикад» здивуються: чи заховано десь тут насправді оригінал, чи відображення перевершило своїх майстрів?..
2 травня, 18:00. З Одеси — з любов’ю
Мікст настроїв, стилів, епох у виконанні «Одеська камерата». Програма вечора ефектно відтворює ту багатоликість і розмаїття, що притаманні українській музиці. Тут вміщено все: від класика Лисенка, характерного співця гір та полонин Кос-Анатольського, кримчанина Караманова, що заслужено повертається у композиторський пантеон — до сучасників Шевченка та Родіна: а виконання сивочолого Генделя виступить маркером якості для новоствореного ансамблю. Справжній клондайк, де кожен зможе знайти своє музичне відображення!
Концерти духової музики
3 травня, 18:00. В настрої!
Так учасники квартету, що вже понад тридцять років тішить українських меломанів, пропонують відзначити вечір добірної саксофонової музики. Адже не так багато часу пройшло відтоді, коли Адольф Антуан Сакс запатентував свій революційний винахід (1846). Саксофон ледь не миттєво поширився у найрізноманітніші практики: увійшов у оркестр, надбав власного репертуару, чванливо посягав на монополію у джазі, став фаворитом авангардистів… Всім цим було доведено: у вмілого музиканта цей інструмент має неймовірну силу і красу.
Незмінна ідея дзеркала в цьому концерті стосуватиметься кожної ноти й навіть паузи: не супокійна стишена гладь композиторських роздумів над світом пройде у вас перед очима, а постане розбурхане плесо надій. Широкого сміливого кроку і витончених піруетів крадькома — всі грані історії музики для саксофона постануть перед слухачами.
30 квітня, 15:00. Вихор часу
Хоч Бах ніколи не бував за межами Німеччини, але перебував у тренді свого часу. Щойно авангардні для свого часу концерти Вівальді видали в Амстердамі, Бах переглянув збірник майбутніх «хітів» і побачив те, що довго шукав: скоріш за все, натхнення для нової музики. Так і виник органний концерт, що вигадливо віддзеркалив впливи концертів Вівальді, і вмістив переосмислення його музичних тез.
Хай у темпі вихору крізь століття і країни пройде цей концерт, як на початку його барвистої програми й заповідає Бах: крім його німецької, кришталевої розміреності, ви почуєте аргентинський запал П’яццолли, мексиканські наспіви Креспо у відмінній компанії перуанського вальсу та босанови, а також — рідні українські мелодичні звороти — оригінальні твори та обробки Євгена Козака, Олександра Білоусова та Олександра Лісуна.
Всю цю мандрівку супроводжуватиме флагман з майстерністю та досвідом: квінтет Kyiv-Brass. Різножанрова палітра широкого діапазону постане у влучно дібраній високоточній оптиці. Відчуйте, як всі внутрішні чуття резонують з потужністю міді, і як магнетично її вихор затягує у нові, незвідані світи.
Повну програму Фестивалю можна переглянути тут.
25.04.2023