Наприкінці жовтня до Львова завітав молодий німецький органіст Якобус Ґладзіва. Два довгоочікувані концерти, що відбулись у Львівському органному залі 29 і 30 жовтня, стали знаковою подією не лише в контексті жовтневого репертуару концертного залу, а й музичного Львова загалом.
Чому ці концерти довгоочікувані? Бо випускник Вищих шкіл музики Дрездена та Ляйпціґа, органіст з берлінської Церкви Святого Людвіга Якобус Ґладзіва виступив в Україні вперше. За словами музиканта, зокрема у Львові він бував вже сім разів і навіть вінчався у Латинській катедрі зі своєю дружиною-українкою. Та лише у 2022 Якобус приїхав до України не з туристичною, а з культурною метою.
Ідея дати концерт в країні, яка просто тепер виборює свою свободу, виникла, коли в репертуарі органіста з’явилися твори українських композиторів. Повномасштабне вторгнення росії в Україну неабияк сколихнуло європейське суспільство і шокувало тисячі родин, серед яких німецько-українська сім’я Ґладзіви.
На знак солідарності музикант вирішив виконувати українські твори в Німеччині. Ноти знаходив завдяки сервісу відкритої онлайн-бібліотеки Ukrainian Scores. Так в репертуарі Якобуса з’явились твори В’ячеслава Назарова, Олександра Родіна та інших композиторів, які неабияк полюбились німецькій публіці. Деякі з творів названих композиторів в інтерпретації Гладзіви слухачі почули й на концерті у Львові.
Програма під назвою «Органна медитація», яку представив Якобус Ґладзіва, справила потужне враження навіть на львівських колег органіста: різножанрові твори від бароко до сучасності були скомпоновані у незвичний спосіб, але досить вдало слугували задуму події.
Під час перебування на концерті цікаво було проаналізувати настроєву концепцію програми. Як зазначив у вступному слові співдиректор Органного залу Тарас Демко, кожному українцю сьогодні необхідно час від часу перезавантажуватися і шукати джерела життєдайної енергії. Звісно, музика – один з тих ефективних і перевірених часом вид мистецтва, який цю енергію дарує.
Концерт Ґладзіви справді став своєрідною медитацією, що, як відомо, на відміну від релаксації (важливо ці поняття не плутати), потребує додаткової уваги, фокусування та самозаглиблення. І, звичайно, до органної медитації, як і до будь-якої іншої треба бути готовим. Адже ти або цілковито віддаєшся цьому процесу, або «випадаєш» із нього і відчуваєш нестерпну нудьгу. Однак, той хто вміє слухати і забувати про всі турботи на час концерту, точно не нудьгував.
Вечір розпочала сучасна і динамічна Токата В’ячеслава Назарова. За словами Якобуса Ґладзіви, німецька публіка обожнює цей твір за його схожість на саундтрек до фільму. Український слухач теж любить цю токату (твір входить в репертуар багатьох українських органістів), та ми не дивуємося її оригінальному характеру, добре знаючи В’ячеслава Назарова насамперед як кінокомпозитора.
Хорал Сезара Франка та п’єса Габріеля Форе «Apres un reve» («Після сну»), які пролунали наступними змусили вслухатися у кожен звук, видобутий на львівському органі. Застосування його прозорих регістрів переконали, що piano – це не просто тихе звучання, а ціла палітра звукових ефектів. Професіоналізм і технічність музиканта у повному обсязі розкрила масштабна Чакона Йоганна Себастьяна Баха (транскрипція Анрі Мессерера), яку німецький органіст не побоявся виконати на примхливому електро-пневматичному інструменті (в такому разі для органа характерна затримка звуку після натискання клавіш, що ускладнює контроль звучання на виході, особливо в швидкому темпі).
Виконання Чакони вибудувало драматичну арку з останнім не менш строкатим і віртуозним номером програми – Сюїтою Моріса Дюруфле. Суттєвий контраст вніс твір, що прозвучав перед ним – «Agnus Dei» з «Missa Luminosa» для сопрано і струнного квартету, написаної нашим сучасником Олександром Родіним (транскрипція для органа Якобуса Ґладзіви). Дзвіночкові тембри, обрамлені тихим динамічним планом створили інтимну атмосферу, яка неначе намагалась керувати простором – щоб кожен зі слухачів зміг на мить відчути себе не у великому залі, а в затишному камерному приміщенні.
Дивовижно, та з початком повномасштабної війни чужоземні артисти не припиняють гастролювати в Україні, ба більше, приїхати їх, як правило, мотивує щире бажання особисто підтримати українців. Таким чином, у Львівському органному залі нещодавно зокрема виступали музиканти з Австрії: органіст Лукас Гаслер, мецо-сопрано Зоряна Кушплер та диригент Курт Шмідт.
Свого захоплення сміливістю та стійкістю українців не міг приховати і Якобус Ґладзіва. Ба більше українцям органіст присвятив твір «на біс» – створену спеціально для концерту фантазію в бароковому стилі на мелодію маршу січових стрільців «Ой, у лузі червона калина» Степана Чарнецького, яка стала символом нашої визвольної боротьби. Цей зворушливий музичний дарунок гучніше за будь-які слова промовив до сердець усіх присутніх – з нами світ, за нами Перемога!
Текст: Вікторія Антошевська.
Фото: Facebook-сторінка Львівського органного залу.
03.11.2022