Півострів раптом став лише невеликою частиною портфоліо провінцій, які він вважає своїми.
Путін сподівається, що офіційна анексія чотирьох реґіонів України допоможе йому врятувати перемогу. Для нього мало має значення, що жодна з анексованих територій не окупована Росією повністю або що Україна продовжує відвойовувати ці свої землі, захоплені російськими військами. Для Путіна так звані анексії дозволили заявити про успіх, щоб заспокоїти все нервовішу внутрішню аудиторію. Хоча в його заявах є певна логіка, вони стають ще одним стратегічним прорахунком.
Можна зрозуміти, чому Путін вважав це гарною ідеєю. Уявна анексія поміщає ці землі під ядерну парасольку Росії. Враховуючи, як часто останніми тижнями Путін брязкає своєю ядерною зброєю, це небезпечний розвиток подій. У ширшому плані анексія – це спосіб для спосіб для Путіна заявити, що він повертає "історичні" землі Росії. Путін подає це як перемогу, пишаючись собою під час оголошення про анексію: “Немає нічого сильнішого, ніж рішучість [цих реґіонів] повернутися на свою справжню історичну батьківщину”.
Але жоден інший уряд не визнав цієї анексії, і з кожним днем влада Кремля над цими територіями стає все слабшою, підриваючи його претензії на перемогу. Найнеприємнішим для Москви є те, що так звана анексія Путіна загрожує звести нанівець єдиний серйозний успіх Росії в Україні – захоплення нею Криму.
Протягом багатьох років Путін та його захисники проголошували, що Крим був огорнутий російською цивілізацією – був територією, де зародилася російська культура та російський героїзм. "Все в Криму говорить про нашу спільну історію і гордість", – сказав Путін після руху Москви до анексії реґіону в 2014 році, який вона з тих пір утримує військовим шляхом. Ті, хто виступає проти правління Путіна, також повторювали подібні тези, поширюючи переконання Москви в тому, що Крим є чимось винятковим. Навіть ув'язнені опоненти Кремля, такі як Алєксєй Навальний, утримувалися від закликів повернути півострів Україні.
Після захоплення Криму на Заході виник консенсус sotto voce [впівголоса]. Хоча жоден західний уряд не визнав претензій Росії на цей реґіон (кілька урядів, які це зробили, були такими автократіями, як Нікарагуа, Куба та Венесуела), але не було також і бажання підтримати зусилля України повернути його. Навіть після того, як Путін почав свій лютневий наступ, Захід постійно сушив голову над тим, чи підтримувати українські військові дії на відвоювання Криму. Всі старанно іґнорують той факт, що більшість кримчан підтримали незалежність України від Радянського Союзу в 1991 році.
Однак тепер Путін зруйнував ілюзію унікальності Криму, змішавши його зі своїми недавно анексованими землями, які ніхто за кордоном російськими не визнає. І мало хто з росіян відчуває до них таку ж саму прихильність; я сумніваюся, що багато хто з них зможе знайти на мапі недавно анексоване Запоріжжя. Путін звів Крим до однієї невеликої частини портфоліо провінцій, які маніяк-реваншист вважає своїми. Це значно полегшить українцям аргументацію необхідності повернути з-під окупації Росії всю українську територію, включаючи Крим.
Полохливе занепокоєння Заходу щодо потенційних небезпек повернення Криму під владу України, найімовірніше, припиниться. Претензії Путіна на цей реґіон тепер не відрізняються від його анексій Херсона або Луганська, які кожна західна країна, як і раніше, вважає українською землею. Київ не почує від Заходу невдоволення, якщо візьме Крим, – а якщо попросить, цілком може отримати для цього зброю.
Цієї реальності Кремль, занурений у свою власну параною і пропаганду, схоже, не усвідомив. Але така логіка неминуча. Те, що претензії Москви на Крим є спробою ірредентистського деспота зрівняти з землею і жорстоко розправитися з частиною України, викрито. Крим повинен бути повернутий під контроль Києва, і що швидше, то краще. На щастя, єдине, що стоїть на заваді, – це російські військові, а ми вже всі знаємо, що це означає.
Кейсі Мішель є науковим співробітником ініціативи з боротьби з клептократією Інституту Гадсона й автором книги "Американська клептократія: як США створили найбільшу в світі схему відмивання грошей в історії".
Casey Michel
Putin’s Annexations May Cost Him Crimea
The Wall Street Journal 10.10.2022
12.10.2022