Згас двигун ролінгів... Чарлі Воттс (1941-2021)

ДЖЕНТЛЬМЕН РОК-Н-РОЛУ

Оазис спокою в батярському The Rolling Stones. Консерватор серед революціонерів. Перкусист найвеличнішої рок-групи всіх часів помер у вівторок пополудні.

"Я ніколи не хотів бути частиною цього світу. Я досі живу в часах, коли Атлантику перепливали пароплавом. Якщо щиро, то рок-н-рол мене не надто цікавить," – казав.

Бо Чарлі Воттс хоча і був старшим за Міка Джаґґера і Кіта Річарда на якихось два роки, однією ногою стояв в попередній епосі. Його найбільшою любов'ю був джаз, який він грав у різних ансамблях до кінця життя. Життя провадив теж не рок-н-рольне. Завжди у бездоганно скроєній маринарці, він не складав компанію колегам з групи в найдикіших імпрезах, не пробував стимуляторів, не ганявся за спідницями. Твердив жартома, що грає в Stones, бо "мусить заробити трохи грошей, щоб купити польських коней". Бо ж найбільшим замилуванням його дружини Ширлі була арабська порода, зокрема з конярень в Янові-Підляському і Міхалуві.

Три тижні тому він переніс раптову, але вдалу операцію на серці. Тоді оголосили, що під час турне по США, що стартує за місяць, його замінить Стів Джордан, співпрацівник Кіта Річардса.

Останній раз Воттс виступив з ролінгами 30 серпня 2019 р. в Маямі. Закрив концерт ударом у тарілки по зіграному на біс „(I Cant Get No) Satisfaction”.

* * * * *

"Якщо би хтось замінив мене, то була би просто інша версія цієї групи", – зі вродженою скромністю казав нам Чарлі Воттс 1998 року. Чи можна собі уявити ролінгів без іконотворчого ударника?

фраґмент картини Юрка Коха

Багато років тому, коли ще The Rolling Stones в поті чола працювали на репутацією найнепокірніших синів рок-н-ролу, Міку Джаґґеру спало на думку, що він у всьому цьому є найважливішим. Зупинка в концертному турі, середина ночі, якийсь готель.

Чарлі Воттс смачно спить, дзвінок телефону його будить. Це вокаліст групи, явно під кайфом. Питає: "Де мій барабанщик?"

Чарлі кладе трубку. Встає, йде у ванну, голиться, одягається: сорочка, костюм, краватка, лаковані мешти. Йде до дверей Джаґґера. Стукає. Коли Мік відкриває, Чарлі валить його кулаком по носі і пояснює: "Ніколи більше не називай мене своїм барабанщиком. Це ти мій граний вокаліст!"

"БЕЗ НЬОГО МИ НЕ ПОЇДЕМО"

Цей потішний анекдот, цитований музикантами та їхніми біографами у версіях з різними деталями, багато каже про структуру влади у The Rolling Stones.

Бо, загалом кажучи, Мік Джаґґер є церемоніймейстером на концертах, диригує натовпом, він має над ним владу. Кіт Річардс є втіленою сутністю цієї музики, всією життєвою правдою і гумором, зведених до декількох на позір недбалих гітарних рифів. Але без Чарлі Воттса харизма і творча енергія обох цих фацетів ніц не варта. Це він запускав цю машину в рух. "Чарлі є двигуном, – підтверджував четвертий ролінг Ронні Вуд. – Без двигуна ніде ми не заїдемо".

24 серпня 2021 р. цей двигун – досі безвідмовний, невтомний – замовк назавше.

ЗІ СВІТУ ПАРОПЛАВІВ

Ролінги нині вважаються піонерами, але не вони були першими. Електричний блюз на британській землі прищепив Алексіс Корнер зі групою Blues Incorporated, в якому барабанив... очевидно, Чарлі.

Мік, Кіт і Брайан Джонс (помер в 1969 році) ходили на концерти цієї групи, набирались натхнення і снували плани. Мабуть, тоді зрозуміли, що без Воттса їм може не вдатися.

На щастя, перкусист дозволив дещо молодшим колегам намовити себе і зразково виконував своє завдання. Завдяки йому в The Rolling Stones все так прекрасно нуртувало, горіло, буяло. Мік і Кіт вволю дуріли, але міцний удар затаєного на другому плані денді тримав цей балаган в шорах. На відміну від більшості рокерів тієї епохи, не грав забагато, не вимахувався, не ховався за установкою з кільканадцяти чи кількадесяти елементів.

"Воттс був інтелектуалом ролінгів, – говорить нам Павел Бродовський, головний редактор "Jazz Forum", а в 60-х роках також бібоповий басист. – Може, це брав від джазу? Адже він дуже цікавився бібопом. Джаз був його пристрастю, він повернувся до нього багатьох років опісля. Грав солодкаві балади, які, власне, були запереченням того, що грав з ролінгами. Обожнював Чарлі Паркера, якому, зрештою, присвятив виданий в 1964 році комікс "Ode to High Flying Bird" ["Ода до птиці високого лету"].

Бо Воттс мав також талант художника, за освітою був графіком, що використовував також і в проєктах для групи.

Протягом 58 років барабанив в рок-групі всіх часів і здавався вічним. Щоправда, на початку серпня пішла інформація, що пропустить концерти The Rolling Stones під час наступної, американської, частини турне "No Filter" (в її рамках Stones відвідали Варшаву в 2018 р.), що буде заміна, бо Чарлі мусить відпочити після операції на серці, але всі вірили, що повернеться. Це ж прецінь ролінги, вони мають бути завше.

ЩО ДАЛІ З РОЛІНГАМИ?

Поки що вони, попрощавшись з колегою, не оприлюднили жодних заяв про свою майбутню долю. Згаданий концертний тур починається вже за місяць – це гігантська імпреза і контракти, які група повинна виконати; тим більше, і так їхали в турне без Воттса.

В наступному році ролінги мали гучно відзначити 60-ту річницю існування. І випустити перший за 17 років альбом з новими творами, анонсом якого була пісня "Living in a Ghost Town", доречно оприлюднена в квітні 2020 року, коли міста цілого світу перетворилися через локдауни якраз в "міста-привиди". Можливо, Джаґґер, Річардс і Ронні майбутній тур і ювілей наступного року присвятять Воттсу?

Смерть барабанщика завершує найважливіший і найдовший етап існування групи. Чи ж завершує історію ролінгів? "Кінець настане, коли відійдуть Джаґґера або Річардс. Поки вони є, є й ролінги," – каже Бродовський.