Новий сезон у Львівській національній філармонії відкриватиме всесвітньо відома українська співачка Людмила Монастирська. 28 серпня вона виступить у Концертному залі ім. Людкевича з Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії під диригуванням Сергія Хоровця. Це буде перший виступ Людмили Монастирської у Львові.
Людмила Монастирська – одна з найпотужніших солісток світової оперної сцени та прима Національної опери України, володарка унікального по своїй красі і тембру лірико-драматичного сопрано. Народна артистка України, лауреатка Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Виступає у найпрестижніших театрах світу, серед яких «Ла Скала», Королівський Ковент-Гарден, «Метрополітен-опера», Віденська опера та інші. На думку кастинг-директора «Метрополітен-опера», Людмила Монастирська – найкраща Аїда за останні 50 років. В 2015 році співачка була номінована на The International Opera Awards.
Співала на оперних сценах Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Іспанії, Італії, Норвегії, Великої Британії, Австрії, Голландії, Чилі, Росії. Її голос звучав у дуеті з Пласідо Домінго, Дмитром Хворостовським, Ольгою Бородіною, Роберто Аланья, Йонасом Кауфманом, Саймоном Кінлісайтом. Вона працювала з такими видатними диригентами, як Джеймс Лівайн, Зубін Мета, Даніель Баренбойм, Крістіан Тілеман, Рікардо Муті, Антоніо Паппано та ін.
– Пані Людмило, Львів із нетерпінням чекає на ваш перший виступ у нашому місті. Розкажіть, як виникла ідея цього концерту?
– Я ніколи не була у Львові. Мені подзвонив дириґент оркестру Сергій Хоровець із ідеєю створення такого концерту у Львівській національній філармонії. Я, не довго думаючи, погодилася. Можна сказати, що це був мій каприз.
– Програма вашого концерту “GALA OPERA” складається з перлин світової опери: «Casta Diva» з «Норми» В. Белліні, арія Леонори «Pace! Pace, mio Dio», арія Леді Макбет «Si solmi in calice» з опер Дж. Верді. Такий репертуар звучить у Львові нечасто.
– Ми узгоджували програму з паном Сергієм Хоровцем. Щось додали, щось відкинули. У нього були свої побажання, у мене свої. Доволі швидко дійшли консенсусу. Арії з опер будуть перемежовуватися з номерами оркестру. Це також найкрасивіші оркестрові фрагменти з опер «Норма», «Отелло», «Макбет», «Кармен». Наприкінці звучатимуть українські народні пісні в обробці Анатолія Кос-Анатольського: «Чотири воли пасу я», «Ой я знаю, що гріх маю», «Спать мені не хочеться».
– Ви завжди намагаєтеся охопити українську музику своїми програмами, якщо є така можливість? Розкажіть, кого з українських композиторів ви любите виконувати найбільше?
– Насправді, виконую українську музику не так часто, як хотілося б, але нашу пісню справді дуже люблю: обробки Кос-Анатольського, пісні Білаша, Шамо, музику Скорика...
До речі, у серпні у мене буде сольний концерт української музики у Будинку звукозапису Українського радіо в Києві. Його транслюватиме канал «Культура». Виступатиму також у дуетах з чудовими співаками. Тож публіка, яка любить мене саме в українському репертуарі, зможе скоро почути улюблені пісні.
– До епідемії корона-вірусу і локдаунів у вас був дуже насичений концертний графік. Сьогодні оперний світ, нарешті, потроху повертається до звичного ритму життя, все більше відбувається вистав із глядачами та фестивалів. Розкажіть про свої найближчі ангажементи.
– Кілька днів тому я приїхала з Берліна, де виконувала партію Леонори з «Сили долі» у Німецькій опері. Невдовзі їду до Мюнхена, співати Леді Макбет у Баварській опері на літньому фестивалі. Потім найближчий контракт у грудні в Королівському театрі Ковент-Гарден, там у мене «Набукко». Що буде далі – покаже час. Тепер усі театри світу сильно залежать від зовнішніх обставин, від епідеміологічної ситуації, рішень урядів.
Деякі контракти можуть виникнути спонтанно. Наприклад, як це запрошення до Мюнхена. Співачка, яка мала виконувати роль Леді Макбет, не зможе приїхати в силу різних причин. Організатори подзвонили моєму агенту, бо мене вже знають, я вже виконувала «Макбет» у Баварській опері. Люблю цей театр, це одна з найпрестижніших сцен світу, потрапити туди – мрія кожної співачки.
Дуже приємно, що запрошують та цінують. Тим більше, що я роблю свою улюблену справу.
– Корона-криза дуже змінила сферу культури. В усьому світі театри та концертні майданчики намагаються жити в нових умовах: вводять додаткові склади артистів, планують якісь події онлайн, вчаться швидко змінювати розклад. На вашу думку, що позитивного і негативного приніс із собою карантин у вашу сферу?
– Важко сказати. Останні дні були дуже насичені – вистава «Аїда» в Національній опері, завершальні концерти сезону, виступи у Національній філармонії України. Тішуся, що є багато запрошень. Наприклад, цього року декілька разів їздила до Одеської філармонії на запрошення диригента Хобарта Ерла.
Цього року ми раділи кожній можливості виходити на сцену. Це життєво необхідно для артиста, щоб залишатися у формі. Великі драматичні голоси потребують багатьох годин постійної практики. Для того, щоб виконувати такі партії, як Абігаїль чи Норма, треба багато працювати. Локдауни цьому, звичайно, не сприяють.
Цього року театрам дозволили працювати в лютому, а в квітні був вже наступний локдаун. Щойно всі розворушилися – знову по домівках. На творчий колектив це впливає дуже погано. Думаю, багато хто з моїх колег погодяться з такою думкою.
Але ми не можемо змінити ситуацію, тому доводиться до неї адаптуватися.
Залишається побажати нам всім міцного здоров'я, підтримувати одне одного, своїх колег та рідних.
– Пані Людмило, маєте надзвичайно широкий репертуар, у вашому творчому доробку понад 20 партій. Мабуть, часто вам доводиться працювати одночасно над дуже різними ролями. Як готуєте різнопланові програми, як знаходите та розраховуєте сили на підготовку?
– Так, справді, знаходити час нелегко. Доводиться відмовляти собі у відпочинку. Як у солістки Національної опери, у мене вже почалася відпустка. Були плани їхати цього літа на море з родиною – в Чорногорію чи Туреччину. Але ж подзвонили з Мюнхена. З 18 по 30 липня я буду там: тиждень репетицій і спектаклі в рамках літнього фестивалю. З 10 серпня починаються репетиції до сольного концерту у Будинку звукозапису. Але все одно буду намагатися викроїти хоч тиждень, щоб провести час із сім’єю. Просто зараз я сиджу серед маминих квітів у батьків, у Черкаській області, недалеко від Золотоноші. Тут краса неземна! Ці місця ще описували Нечуй-Левицький та Старицький у своїх творах, пам’ятаєте зі шкільної програми? Наша Україна красива і неповторна, будь-який її куточок зачаровує!
Розмовляла Надія Хоменко.
Фото: Саша Солт.
15.07.2021