Вже понад 100 років Сувої Шапіри, які нібито знайшли в Мертвому морі, вважали підробкою. Але зараз з’явилися свідчення того, що біблійний текст на них є автентичним і може мати 2500 років. Текст міг би бути попередником старозавітної книги Второзаконня. Якби Сувої не пропали, вони б могли містити найдовший з відомих єврейських текстів цієї епохи – неймовірного історичного значення.
Сувої Шапіри. Зображення: Idan Dershowitz/ CC-by-sa 4.0.
Печери в Мертвому морі сьогодні вважають одним із найважливіших місць розкопок – тут знаходять сувої та інші документи біблійного часу. Перші зі знахідок виявили бедуїни 1947 року, відтоді археологи знайшли ще 15 більшою мірою збережених книг і 15 000 фрагментів сувоїв з Кумранських печер. Деякі з текстів, яким від 2250 до 1950 років, вдалося побачити лише нещодавно, завдяки сучасним технологіям.
Але ще задовго до відкриття першого сувою з Кумранських печер увагу привертала інша знахідка Мертвого моря. 1883 року єврейський антиквар Вільгельм Мойсей Шапіра (Wilhelm Moses Shapira) представив провідним експертам того часу фрагменти трьох манускриптів, написаних на шкірі. Він розповів, що реліквію знайшли бедуїни в печері Мертвого моря. Коли їх виявили, фрагменти були загорнуті в лляні рушники, покриті смолянистою речовиною. Беручи до уваги спосіб написання староєврейських літер і зміст тексту, який антиквар частково переклав, Шапіра стверджував: це варіант Второзаконня, п’ятої книги Мойсея. Тобто, зі слів купця, йшлося про знахідку принаймні біблійних часів.
Тоді, задовго до відкриттів у печерах Кумрану, чимало дослідників старожитностей вважали абсолютно неможливим, щоб написаний на шкірі або пергаменті текст зберігався понад 2000 років. Крім того, Шапіра мав заплямовану репутацію: кількома роками раніше він продав нібито моавитянські глиняні фігурки, які виявилися підробкою.
Але цього разу, стверджував купець, знахідка була справжньою. Аби це підтвердити, Шапіра передав фрагменти музеям Берліна та Лондона – для дослідження. У Берліні, після 90 хвилин обговорення та огляду, дійшли висновку, що, мабуть, це дуже майстерна підробка. Але ні хімічних аналізів, ні детальніших досліджень написів не здійснювали. В Британському музеї сувої спочатку виставили в експозиції, але потім дійшли висновку, що вони можуть бути несправжніми.
Малюнок до фрагментів Шапіри, приблизно з 1883 року. Зображення: London News Group/ The British Library Board.
Припускали, що Шапіра міг відірвати пергамент від сувою Тори і заново покрити його написами. Через ці звинувачення Шапіру врешті клеймували шахраєм, а згодом він наклав на себе руки. Названі його іменем сувої з часом пропали – від них збереглися лише кілька сучасних копій та малюнків.
Але зараз археолог та єврейський теолог Ідан Дершовіц (Idan Dershowitz) з Потсдамського університету ще раз придивився до фрагментів Шапіри. Для цього він підняв архіви та копії знахідки, зіставив уривки тексту на фрагментах з біблійними мотивами.
Перша з особливостей, що впала в вічі: копії фрагментів, на основі яких здійснили чимало сучасних досліджень і текстових аналізів, дуже неточні. Передусім гіпотетично підроблений або непослідовний стиль написання деяких єврейських букв при порівнянні виявився ознакою не оригіналу, а копії – це Дершовіц продемонстрував на багатьох прикладах. «Ознаки, які палеографи називали проблематичними, були властиві не рукописам Шапіри, а вже постфактум нанесеним шрифтам», – сказав науковець.
Інший факт, що ставить під сумнів теорію фальшування, Дершовіц виявив в одному із записників Шапіри. «В цих обставинах особливий інтерес становлять три розграфлені листки, що невпорядковано лежали між сотнями сторінок записників», – повідомив учений. На них виявили ранню ручну транскрипцію одного з трьох єврейських манускриптів – її зробив сам Шапіра.
«Важливо, що ця транскрипція містить значну кількість знаків запитання, нотаток на полях і викреслень – виглядає, що купець займався попереднім розшифруванням», – повідомив Дершовіц. Шапіра був непевний навіть щодо правильної послідовності фрагментів. «Очевидні спроби Шапіри зрозуміти текст доводять, що ймовірність його участі у фальшуванні – дуже незначна», – констатував науковець.
Вказівки на ймовірну автентичність фрагментів Шапіри Дершовіц вбачає у змісті тексту: «Композиція, присутня у фрагментах, всупереч попереднім припущенням, не ґрунтується на Второзаконні, – пояснив експерт Єврейської Біблії та Ексоду. – Натомість текст на фрагментах Шапіри був або прямим попередником П’ятої книги Мойсея (Второзаконня), або тісно спорідненим з таким попередником». На користь цього свідчать, зокрема, зміст і формулювання, котрі, як сьогодні відомо, могли б відповідати джерелам старозавітного тексту. Все ж у ХІХ столітті це було невідомо науковцям – отже, й гіпотетичному шахраєві того часу.
На думку Дершовіца, всі ці аргументи доводять: фрагменти Шапіри були автентичними та «безпрецедентного значення». Адже вони могли бути доканонічним попередником книги Второзаконня з часів Першого Єрусалимського Храму – тобто протобіблійною книгою. Сьогодні загублені сувої Шапіри були б найдовшими серед виявлених єврейськими текстами цього періоду. Їхній зміст міг би мати суттєві наслідки на розуміння Біблії.
Nadja Podbregar
«Gefälschte» Bibel-Fragmente doch echt?
Universität Potsdam, 22. März 2021, Zeitschrift für die alttestamentliche Wissenschaft, 2021; doi: 10.1515/zaw-2021-0001
Зреферувала С.К.
28.03.2021