Промова депутата І. С. Грушецького (Львівська округа, Українська РСР)
Товариші депутати! Сесія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік проходить в період, коли багатонаціональний радянський народ, під випробуваним керівництвом більшовицької партії і великого Сталіна, в мирній праці успішно закріплює плоди великих історичних перемог, здобутих у війні з фашистською Німеччиною тa імперіалістичною Японією.
Переможно завершивши Велику Вітчизняну війну, наша соціалістична держава стала ще більш могутньою. В результаті цілковитого розгрому фашистської Німеччини мрія народів Західної та Закарпатської України про возз'єднання їx в єдиній державі — Радянській Україні — тепер здійснена навіки.
Трудящі Львівської області, як і всі трудящі Західної та Закарпатської України, дістали можливість об'єднатися в єдину сім'ю радянських народів лише завдяки допомозі великого російського народу і всіх братніх народів Радянського Союзу, завдяки особистому піклуванню збирача наших земель — великого Сталіна. (Оплески).
У 1939 році після визволення Героїчною Червоною Армією земель Західної України від польських панів народи Західної України вперше пізнали справжню волю, позбавилися від соціального і національного гноблення. Віроломний напад гітлерівської Німеччини в 1941 р. на Радянський Союз обірвав мирну творчу працю радянських людей. Населення Львівської області, як прикордонної області на заході, першим зазнало на собі всіх страхіть фашистської окупації. Німецькі окупанти по-варварському руйнували промисловість, сільське господарство і культуру Західної України, знищували мирних громадян. Тільки в одній Львівській області німецько-фашистські розбійники знищили близько 800 тис. чоловік мирного населення і понад 200 тис. радянських військовополонених. У Львові вони розстріляли 46 вчених з світовим іменем. В числі їx — професори Бой-Желенський, Пясецький, Ян Грек та інші.
В цих злодіяннях німецьким загарбникам активно допомагали їх співучасники по розбою — українсько-німецькі націоналісти — різні мельники, бандери і кубійовичі.
Населення Львівської області не схилило голову перед окупантами, а провадило самовіддану боротьбу в ними. Народ глибоко вірив у своє визволення від ярма загарбників. Трудящі області добре знали, що це визволення принесе їм героічна Червона Армія, керована Геніальним полководцем Генералісимусом Радянського Союзу великим Сталіним.
І це визволення прийшло.
Робітники, селяни, інтелігенція Західної України патріотичними ділами відповіли на своє визволення. Тисячі трудящих Львівської області взялися за зброю і в рядах Червоної Армії брали участь в боротьбі за остаточний розгром ворога. У визволених містах і селах почалося відбудування зруйнованого німцями народного господарства.
Першими були відбудовані електростанція і водопровод у Львові. Приведені в експлуатаційний стан залізничні шляхи і мости, які забезпечили просування вперед Червоної Армії. Відбудовувалися підприємства, школи, лікарні, вищі учбові заклади. Було вжито всіх заходів до безперебійного і своєчасного постачання населення.
До кінця 1945 року гуртова продукція промисловості Львова становила 85 процентів довоєнного рівня. Непогано працюють львівські залізничники. В 1945 році вони справилися з планами перевезень, навантаження і вивантаження і відмовилися від запланованої державою дотації, закінчивши рік з прибутком понад 50 міліонів карбованців.
Селяни, одержавши безплатно і безповоротно від радянської влади в своє користування землю, яка була відібрана у них німецькими загарбниками, а також одержавши допомогу з боку держави насінням в кількості 150 тис. пудів, вже в 1945 році, порівняно з 1944 р., збільшили посівну площу більше як на 130 тис. га, довівши її до 90 процентів довоєнного рівня. Область виростила і зібрала багатий врожай. Селянським господарствам подається велика допомога з боку машинно-тракторних станцій. Після німецької окупації в області повністю відбудовано 32 МТС. Організовано 35 тис. супряжних груп, які подають допомогу незаможним селянським господарствах. На 30 днів раніше встановленого урядом строку селяни нашої області розрахувалися з державою по всіх видах хлібопоставок, м'ясопоставок, картопле-овочезаготівель. Наша область першою на Україні виконала план поставок хліба державі. Борючись за високий врожай 1946 року, селяни повністю засипали і очистили посівні матеріали. МТС і радгоспи закінчили ремонт тракторів. Селяни з кожним днем все більше переконуються в перевагах колгоспного ладу, ясно бачучи в цьому шлях корінного поліпшення свого життя. Передові селяни тепер вступають до колгоспів.
Головним і першочерговим завданням в справі розвитку сільського господарства області ми вважаємо збільшення посівних площ, доведення їх в 1946 році до довоєнного рівня.
Немалих успіхів наша область домоглася в справі відродження і розвитку культури і науки. В області вже працює 955 шкіл, в яких навчається близько 160 тис. дітей. У м. Львові і в області тепер працюють 12 вузів, 32 технікуми, в яких навчається 12 тис. студентів, 11 відділень науково-дослідних інститутів Української Академії наук.
В області — 6 музеїв, 4 державних театри, консерваторія, Будинок народної творчості, 46 кінотеатрів, понад 600 клубів і хат-читалень та інших культурно-освітніх установ, видаються 3 обласних і 28 районних газет.
Велика робота проведена по охороні здоров'я трудящих. У Львові та районах області тепер відкрито 28 лікарень, десятки дитячих будинків, родильних будинків, дитячих і жіночих консультацій.
Наші наукові працівники самовіддано працюють над виконанням завдань, поставлених товаришем Сталіним в справі дальшого розвитку радянської науки і техніки. Швидко ростуть нові місцеві кадри. На керівну роботу в радянських, господарських і культурних установах нашої області висунуто понад 5 тисяч чоловік з числа місцевого активу.
Усіх цих успіхів ми добилися завдяки самовідданій праці населення області, завдяки повсякденній допомозі уряду Радянської України, ЦК КП(б)У і особисто товариша Хрущова, завдяки великій допомозі союзного уряду, нашої комуністичної партії, завдяки особистим піклуванням Йосифа Віссаріоновича Сталіна.
Товариші депутати! Трудящі Львівської області в день виборів — 10 лютого 1946 року показали свою згуртованість, безмежну любов до своєї Батьківщини, до більшовицької партії та радянської влади, до вождя і учителя товариша Сталіна. В голосуванні взяли участь 99,51 проц. виборців і 98,83 проц. з них віддали свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних. Вибори вилилися в яскраву демонстрацію радянського патріотизму. Результати голосування показали, що трудящі нашої області йдуть за партією більшовиків, за своєю рідною радянською владою.
Товариші депутати! У своєму історичному виступі перед виборцями м. Москви товариш Сталін накреслив перспективи будівництва комуністичного суспільства, показав велетенські можливості, які таяться в нашому радянському ладі, в нашому народі. Суспільний і державний радянський лад є тією життєвою силою, яка забезпечує небачений ріст економіки, культури нашої держави, неухильне піднесення добробуту трудящих.
У п'ятирічному плані відбудови і розвитку народного господарства СРСР на 1946—1950 рр. передбачена відбудова потерпілих від війни районів, відбудова і розвиток народного господарства до довоєнного рівня, а потім значне перевищеная цього рівня.
За п'ятирічним планом м. Львів перетворюється у великий індустріальний центр Радянської України. Капітально відбудовується Львівська залізниця, перепускна спроможність якої повинна перевищити довоєнний рівень. Створюється нова вугільна база. Широко розгортаються геологічні роботи і розвідка природного гaзy і нафти в областях Західної і Закарпатської України.
Перспективи культурного і господарського розвитку Львівської області в новій п'ятирічці винятково великі. Широко будуть використані місцеві сировинні ресурси і можливості.
Головне завдання радянських, партійних і господарських організацій і всіх трудящих нашої області полягає в тому, щоб в найближчі два-три роки догнати в економічному і культурному відношенні східні області нашої країни і перетворити область з економічно-відсталої, аграрної — в індустріальну з високо розвиненим соціалістичним сільським господарством.
У п'ятирічному плані чітко накреслюються контури спеціалізації нашої промисловості, ясно визначається провідна роль машино-будівельної, електромеханічної, а також паливної промисловості і підприємств будівельних матеріалів. Великий розвиток набирає харчова, текстильна і легка промисловість. Для виконання завдань, поставлених п'ятирічкою, необхідно вже в 1946 році залучити до виробництва додаткове понад 30 тис. нових робітників. Це завдання ми розв'язуємо шляхом організованого набору робочої сили, а також шляхом навчання робітників в школах ФЗН і ремісничих училищах, де тепер навчається понад 3.000 чоловік.
Через відсутність механізмів — бурових верстатів і двигунів ми не досягли ще необхідних темпів розширення видобутку бурого вугілля і розвідування кам'яного вугілля. Я прошу Міністерство вугільної промисловості Західних районів податі нам в цьому дійову допомогу.
Ми створили всі необхідні передумови для форсування будівництва склокомбінату в м. Львові, однак, це будівництво йде повільно через відсутність технічної документації, через несвоєчасне фінансування і незадовільне постачання будівельними матеріалами. Міністерству будівельних матеріалів потрібно посилити увагу до цього будівництва.
У зв'язку із зростаючими потребами в будівельних матеріалах виникає питання про збудування цементного заводу. У нас є для цього місцева сировина (Золочівське родовище мергелів, буре вугілля та iн.). Я прошу Верховну Раду СРСР при остаточному затвердженні п’ятирічного плану включити в план будівництво цього заводу.
У Львові створені всі передумови для організації велозаводу з потужністю в 300 тис. машин на рік. Міністерством автомобільної промисловості вже виділено три маршрути устаткування. Однак, цей об'єкт не найшов зображення у п'ятирічному плані. Я прошу Сесію включити цей завод в народно-господарський план.
Велика робота чекає нас у галузі соціалістичної перебудови сільського господарства. У зв'язку з цим повинно бути розв'язане питання про підготовку кадрів шляхом організації у Львові сільско-господарського інституту на бaзi сільськогосподарського факультету Львівського Політехнічного інституту.
Товариші депутати! Немає сумніву в тому, що п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства нашої країни буде одностайно схвалений і затверджений Верховною Радою. Я приєднуюсь до думки депутатів, які виступали, і підтримую пропозицію — затвердити план відбудови і розвитку народного господарства Союзу Радянських Соціалістичних Республік на 1946—1950 р.р.
У нас є всі підставі для того, щоб план нової п'ятирічки не тільки виконати, але й перевиконати. Переборюючи всі труднощі, ми здійснимо велику сталінську програму боротьби за розквіт всіх сил нашої Батьківщини. Запорукою цьому є те, що радянським народом керує найміцніший в світі радянський уряд і наша комуністична партія! Запорукою цьому те, що радянський народ керується великими передовими ідеями людства — вченням Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна! Запорукою цьому те, ще нас вчить, виховує і веде від перемоги до перемоги великий Сталін! (Оплески).
Вільна Україна
22.03.1946