Яким би важким не був 2020 рік, його неочікуваною перевагою стало те, що він допоміг багатьом людям розпізнати сильні та слабкі сторони їхніх стосунків. Коли в людське життя приходить велика біда – наприклад, смерть у сім’ї, розлучення, хвороба чи втрата засобів для існування, – справжні друзі залишаються поруч, а вдавані відпадають.
Можливо, це звучить дивно, але великі труднощі потрібні для того, щоб відрізнити фальшивих приятелів, які з нами лише за доброї погоди, від справжніх і вірних друзів. У часи, коли все добре, нам важко побачити, хто справді прийде на допомогу, коли настане біда. Іронія, власне, полягає у тому, що в часи благополуччя нам важко бути впевненими, ким є наші друзі, і це розуміння приходить лише в часи лиха. Протягом минулого року я не лише відчула приємне зближення з людьми, які раніше не були у тісній орбіті, а й пережила розпад стосунків, які, здавалося, були міцними як граніт. Деякі стосунки можуть пережити найважчі випробування, тоді як інші ламаються, наче сірники.
Як еволюційний психолог, я досліджую соціальні стосунки та емоції вже протягом двадцяти років. Дружба – це різновид стосунків, в основі яких лежать переваги від того, щоб поруч із нами була людина, яка інвестуватиме у наше благополуччя, хоча й не є нашою ріднею. Але для чого їй це потрібно? Як спонукати людину витрачати на нас свій час, гроші та інші ресурси замість того, щоб турбуватись про себе та своїх рідних?
Відповідь: у дружбі ми наділяємо одне одного цінністю.
Її еволюція ґрунтується на здатності розпізнати унікальні переваги, які може запропонувати інша людина. Це можуть бути як звичні вигоди, такі як престиж, статус чи привабливість, так і безліч інших причин, які можуть спонукають її цінувати. Наприклад, вона може належати до тієї ж політичної партії, їй подобається та сама їжа, вона любить гольф чи серфінг, грає в шахи чи, як і ви, може годинами говорити про «Зоряні війни». Дружба розпочинається тоді, коли ви розпізнаєте в іншій людині цінність і робите їй крок назустріч: «Ти можеш позичити мій телефон, якщо тоді буде потрібно»; «Чи можна допомогти тобі це понести?». Такі дії нагадують рибацьку сіть, в яку ми неначе ловимо людину. Вдячність є сигналом клювання, тоді як злість і роздратування свідчать, що приманку втрачено.
Те, що розпочинається зі звичайної банальності, з часом може перерости у глибоку прив’язаність. Якщо я показую, що ціную тебе, то й тобі, якщо ми з тобою рівні, теж вигідно цінувати мене у відповідь. Якщо ти мене цінуєш, то це спонукатиме мене також докладати зусиль для твого благополуччя. Доки ми цінуємо одне одного, у нас є спільний інтерес залишатися разом, який особливо може стати у пригоді в часи невдач.
Таке трактування дружби комусь може здатись егоїстичним та безсердечним. Але саме воно часто дозволяє пояснити думки та почуття, які виникають у нас, коли близькі друзі нас розчаровують або, навпаки, виправдовують наші очікування. Ви свідомо не прораховуєте, наскільки інша людина вас цінує чи які переваги ви можете отримати від дружби з нею, але алгоритми, які це роблять, існують у підсвідомості, яка посилає вам сигнали про те, наскільки хтось вам подобається чи ні.
Чи бували ви коли-небудь у ситуації, коли зустрічали незнайому людину, говорили з ним/нею годинами і почувались так, ніби знайшли брата чи сестру? Якщо так, то існують шанси, що ви підсвідомо помітили схожості між вами й оцінили переваги, які потенційно можете отримати від майбутніх стосунків із цією людиною, що породило відчуття негайної близькості. Взаємне визнання цінності може породити майже хрестоматійну дружбу.
Але як відрізнити тих друзів, які лишень кажуть, що прийдуть на допомогу, від тих, які справді це зроблять? Розмова дешева, а обіцяти легко: «Я допоможу тобі у складній ситуації», «Ти можеш попросити у мене грошей будь-коли», «Ти можеш пожити зі мною, якщо буде потрібно». Обіцянки самі собою нічого не вартують. Натомість вчинки промовляють набагато гучніше, ніж слова. Пандемія стала неочікуваним, хоча й небажаним випробуванням на міцність багатьох друзів.
2020 рік поступово віддаляється, але він став хорошим часом, щоб поглянути на наші стосунки та застосувати і до себе, і до інших старий вислів: «У лиху годину пізнаєш вірну людину».
Debra Lieberman
The Evolutionary Origins of Friendship
Scientific American, 20/01/2021
Зреферував Є. Л.
24.01.2021