Воронові своїм інтелектом не поступаються людиноподібним – і навіть у юному віці. Це доводить експеримент, що вперше перевірив широкий спектр здібностей фізичного та соціального інтелекту птахів, дотримуючись стандартизованої комбінації тестів. Зокрема птахи повинні були продемонструвати свою просторову пам’ять у грі в наперстки, порахувати шматки їжі, розпізнати субтильні вказівки експериментаторів.
Зображення: Tom Meaker/ iStock.
Воронові належать до найрозумніших створінь серед тварин. Вони можуть рахувати, використовувати знаряддя праці та планувати. Про їхній високий соціальний інтелект свідчить, зокрема, їхня здатність поставити себе на місце іншого, проявляти емпатію, а також поводитися стратегічно – наприклад, коли йдеться про запасання їжею та про співпрацю в групі. Ці птахи розуміють жести та послуговуються ними.
Тож постає питання: порівняно з гомінідами, ворони мають вищий чи нижчий показник інтелекту? Чи взагалі можна порівнювати когнітивні здібності цих двох тваринних груп? Аби відповісти на це запитання, Сімоне Піка (Simone Pika) з Оснабрюцького університету (Німеччина) та її команда вперше дослідили фізичні та соціальні здібності круків комплексно, а потім порівняли їх з інтелектом гомінідів. Цікаво, що круки отримували завдання зі стандартизованої низки тестів, які застосовують для оцінки інтелекту приматів. Дослідники адаптували тести до того факту, що круки не мають рук і реагують дзьобом. Але по своїй суті IQ тести для ворон можна порівняти з тестами для людиноподібних мавп.
У першій частин розвідки вісім круків повинні були виконати дев’ять завдань зі сфери фізичного інтелекту – зокрема завдання на просторову пам’ять, здатність розрізняти кількість і розуміти причинні зв’язки. У деяких із цих тестів застосовували принцип гри в наперстки: один кусочок їжі ховали під ємністю, і крук повинен був, незважаючи на переміщення та перекручування, запам’ятати, де розташована їжа. Також серед завдань були тести на користування знаряддями праці.
Другий цикл тестів полягав у шести завданнях, котрі перевіряли соціальний інтелект птахів. При цьому круки мали, зокрема, продемонструвати, чи вони розуміють знаки (у формі жестів або поглядів експериментаторів), що вказують на заховану їжу. Також підлягала аналізу здатність крука поставити себе на місце іншого і вміння зрозуміти чужі наміри.
Результат: і фізичні, і соціальні завдання круки пройшли на належному рівні – загалом їхні показники можна порівнювати з тими, які демонструють гомініди, повідомили Піка та її команда. Особливо добре птахам вдавалися завдання, у яких треба було відрізнити кількість і причинно-наслідковий зв’язок. Але й у соціальному навчанні та комунікації круки виявилися рівними шимпанзе та орангутангам.
Крім того, тести доводять: інтелект круків формується в дуже ранньому віці. Так, птахи у віці чотирьох місяців виконували завдання не гірше, ніж дорослі круки у віці 16 місяців. Біологи це пояснюють тим, що круки вже в ранньому віці стають самостійними й опиняються у складних соціальних системах.
Несподівано, але найгірше крукам вдавалися завдання на просторовий інтелект – тобто на здатність, котру, з огляду на спосіб життя птахів, вони мали б опановувати бездоганно. «Круки ефектно маневрують у польоті, ховають їжу та обкрадають запаси своїх побратимів, – повідомила Піка. – Тож відносно слабкі показники просторової навігації дивують».
Однак вчені припускають, що погані результати можуть бути причиною не пташиної некомпетентності, а радше умов тестування. Круки та інші воронові провадять висококонкурентне соціальне життя, пояснили науковці. Так, ховаючи їжу, птахи навмисно вдаються до обманних стратегій, коли думають, що за ними стежать інші птахи. Відповідно, інтенсивне спостерігання людей-експериментаторів могло б спотворити результати, припускають Піка та її команда. Можливо, птахи певною мірою навмисно вибирали хибний наперсток, щоб обманути гіпотетичного конкурента – аналогічно до того, як вони поводяться щодо своїх побратимів у природних умовах.
«Загалом здійснені експерименти демонструють, що когнітивні навички круків можна прирівняти до навичок дорослих гомінідів, – констатували вчені. – Це посилює уявлення, що круки розвинули гнучку та масштабну нейронну систему вищого інтелекту, вони не удосконалюються тільки в одній високоспеціалізованій галузі».
Водночас отримані результати підтверджують: птахи досягають високих показників, хоча їхня мозкова структура цілком інакша. Адже, на відміну від ссавців, у птахів немає неокортексу – багатошарової кори головного мозку, яку вважають визначальною для вищих мозкових функцій.
Nadja Podbregar
Raben sind so schlau wie Menschenaffen
Universität Osnabrück, 14/12/2020, Scientific Reports, 2020;
(doi: 10.1038/s41598-020-77060-8)
Зреферувала С. К.