Знайомі слова та команди собака опрацьовує так, як дитина, продемонстрували вимірювання мозкової активності. Незважаючи на свій чутливий слух, собаки не можуть відрізняти тонкощі вимови певного слова. Вигадані слова, що звучать подібно до знайомих висловлювань, викликають у мозку тварини таку ж реакцію, що й вивчені команди. Але це не стосується вигаданих слів, що не нагадують жодне відоме собаці слово. Вчені припускають, що опрацювання мови у собак відповідає рівню однорічної дитини.
Зображення: wavetop/ iStock.
В процесі одомашнення собаки сильно пристосувалися до людини: вони розпізнають вираз обличчя та інтонацію, а після певного тренування можуть розуміти сотні наших слів. Так, пси можуть за назвою розрізняти іграшки, правильно реагувати на команди. Попередні дослідження вже продемонстрували, що мозкова реакція чотириногих відрізняється залежно від того, чують вони знайомі чи незнайомі слова.
Команда на чолі з Лілі Маґіярі (Lilla Magyari) з Будапештського університету дослідила, якою мірою собаки розпізнають тонкощі людської мови. Для цього вчені запросили сімейних псів зі своїми господарями до лабораторії. Вони помістили електроди на голові собак та електроенцефалограмою (ЕЕГ) виміряли мозкові хвилі тварин під час того, коли ті слухали різні слова.
При цьому вчені програвали відомі для собаки команди, зокрема угорську версію команд «місце!», «ходи!», «стій!». Крім того, собакам озвучували вигадані слова, що своїм звучанням нагадували відомі для тварин, наприклад «сімце», а також інші позбавлені сенсу слова, які не були подібні на жодну з відомих собакам команду. Ніхто з тварин не проходив заздалегідь спеціальних тренувань.
Собаки під час визначення їхньої мозкової активності. Зображення: Vivien Reicher.
«Замість того, щоб просити собак-учасниць залишатися спокійними під час ЕЕГ, ми вирішили просто створити веселу атмосферу для тварин і їхніх господарів», – розповіла Маґіярі. Спотворення даних в результаті рухів голови чотириногих науковці відрахували після дослідження. Якщо собака рухалася надто активно або взагалі не давала наклеїли електроди, її вилучали з дослідження. «Частка тих, хто відпав, була приблизно такою ж, як під час досліджень із дітьми», – сказала Маґіярі.
Результати засвідчили разючі паралелі між собаками та малими дітьми. Вже через 200-300 мілісекунд після початку вимовляння слова за схемою магнітного поля в мозку собаки можна було визначити, чи тварина ідентифікувала слово як відоме, чи невідоме. Це відповідає показникові, який демонструють маленькі діти за подібних досліджень. У дорослих вже після 100 мілісекунд можна за ЕЕГ зчитати, чи їхній мозок визначив слово як відоме чи невідоме.
Коли собаки чули подібні на команди вигадані слова, у їхньому мозку проявлялася схема, подібна на ту, яка активувалася в процесі розпізнавання знайомих команд. Тут також проявилася подібність до дітей. Адже лише з другого року життя діти починають зважати на мовні тонкощі. До 14 місяців діти, як і наші чотириногі друзі, лише згрубша сприймають звучання слова, але не здатні відрізнити вигадані слова, що звучать майже так, як відомі їм.
«Ми припускаємо, що подібність між мозковою активністю собак при розпізнаванні відомих і подібних на відомі слів зумовлена не обмеженнями органів чуття, а спотвореннями уваги та когнітивного опрацювання － як і в випадку з маленькими дітьми, – сказав колега Маґіярі Аттіла Андікс (Attila Andics). – Ймовірно, собаки не охоплюють мову у всіх деталях її звучання. В майбутньому дослідження мали б перевірити, чи в цьому полягає причина того, що кількість слів, які собаки можуть вивчити, обмежена».
Elena Bernard
Eötvös Loránd University (ELTE), 9/12/2020
Royal Society Open Science, 2020, doi: 10.1098/rsos.200851
Зреферувала С. К.
16.12.2020