Лист з Праги.
Нас ждуть, що знову ми прилинем
На рідні села і міста,
Що ми ярмо з народу скинем
І матір знімемо з хреста.
О. Олесь
Наше громадянство, а особливо наддніпрянське, якось байдуже ставиться до своєї молоді, мало цікавиться її духовним життям та матеряльними умовами його істнування.
А між тим справа добре освіченої, здорової та національно вихованної молоді є одною з самих пекучих, актуальних проблєм нашого народу в сучасний мент.
В теперішній, важний своїми наслідками час, коли на терезах історії вирішується доля України на сотні років, наша нація стоїть перед загрозою цілковитої страти своїх культурних сил, коли не подбає про їх охорону і збільшення.
Війна, революція, повстання, пошесті та голод страшно спустошили і без того невеликі числом ряди української інтеліґенції. Продукція нових сил спинилась по обох боках Збруча — із за руїни вищих шкіл на Великій Україні та заборони вступу Українцям до польських вищих шкіл на України Надніпрянській.
Тому аби хоч в малій мірі порушити це питання в українській пресі, мені хотілось подати на сторінках "Волі" в загальних рисах відомости про життя українського студентства в Чехії.
В 1920–21 шкільному році Прага стала найбільшим центром еміґрації для українського студентства; по високих школах студіює по над 250 душ української молоді. Багато цьому було причин; прихильне відношення до Українців з боку чехо-словацького уряду, порівнюючи близьке сусідство з Галичиною і багато инших.
Українське пражське студенстсво орґанізувалось в Академичну громаду. Істнує також самостійне фахове товариство Медична громада, яке останніми часами склало писану умову з громадою Академичною, згідно якій Академична громада перейняла репрезентацію на зовні всього укр. студентства в Празі. Одною з головніших підвалин цього об'єднаня була праця на економичному ґрунті товариської взаємної допомоги та на поліпшенню свого добробуту.
В цьому напрямку була зроблена велика праця: обидва товариства видавали своїм членам допомоги, позички і склали та купили досить велику кількість підручників.
Прибутки Академичної громади за минулий рік складали 6243 кор. 10 гел., витрати 2948 кор. 75 гел. а в касі 2. X. 1920 залишалось 2481 кор. 95 гел. Прибутки Медичної громади виносили 27.233 кор. 80 гел., витрати 24.358 кор. 50 гел., осталось в касі на новий рік 5875 кор. 30 гел.
Не меньше було зроблено роботи і на культурно-національній ниві. Студентство заводило знайомства з загально-славянським студентством та чеським громадянством, інформувало їх про українські справи, влаштовувало реферати, вечірки і видавало часопись "Український Студент".
Коли взяти на увагу той факт, що студентство наше зовсім не має вільного часу, мусимо визнати, що зроблено багато.
Правда, воно не може похвалитись сильною орґанізованістю; правда, йому бракує провідної лінії діяльності, пляновості та сістематичної роботи, але і в напрямку консолідації сил уже не мало зроблено. На літо життя громадянське майже замерло, але з початком шкільного року знову забило ключем, відкривши зімовий сезон 6. X. концертом, який мав успіх і дав по над 1½ тисяч корон чистого прибутку. Особливо підвищив пульс українського життя в Празі концерт Республіканської Капели.
Життя студенства тісно звязано з місцевим клюбом. В двох його кімнатах, де завше повно гостей, відбуваються зібрання, наради відділу, репетіції хору і инш. Студентське життя злите з життям місцевої кольонії і тому її настрої завше одбиваються серед студентського загалу.
Серед громади мається досить значний відсоток талановитого, спритного елєменту: добрі промовці, орґанізатори, музиканти, попадаються яскраві, оріґінальні і сильні натури. Велику більшість складають Галичане, і тілько 12–15% відсотків загальної кількости припадає на Наддніпрянців, які уявляють самий ріжноманітний елємент. Більшість з урядовців, бо попасти спеціяльно на студії за кордон з України річ нелегка.
Економичні умови істнування дуже тяжкі, особливо для Надніпрянців. Галичане більш меньш можуть рахувати на поміч з дому, а мешканцям Великої України приходиться нелегко.
Праці, навіть чорної, зімою дістать майже неможливо. Правда, посольство дає допомогу, але таку невелику, якої не хватило б навіть на половину мінімального студентського бюджету. Коли б американське товариство "Імка" не приняло українське студентство до мензи (столовки), то йому не солодко довелось жить цю зіму.
Непевність становища за завтрішній день, перспектива опиниться що дня без обіду, або мешкання примусило пражське студентство взятись за орґанізацію запомогової акції серед українського громадянства в широких розмірах, аби мати змогу провчитись цю зіму.
Трудно сказати наперед, які наслідки матиме та акція, але студентство в Празі не втрачає надії простудіювати надалі свій фах і досліджувати ті засоби і шляхи, якими дійшов чешський нарід до повного свого визволення і піднесення на високий рівень своєї національної культури, щоби потім, повернувшись додому, скористувати той досвід в боротьбі з гнобителями українського народу.
[Воля, 20.11.1920]
24.11.1920