Михайло Демкович-Добрянський

Публікується за виданням:

Видання Українського Католицького університету Св. Климента Папи, Том. LIX:

Михайло Демкович-Добрянський. Потоцький і Бобжинський. Цісарські намісники Галичини 1903-1913.  Рим 1987

* * *

У сімдесяті роковини «Акту 12 квітня 1908» — атентату ук­раїнського студента Мирослава Січинського на цісарського На­місника Галичини, графа Андрея Потоцького — я написав стат­тю «Січинський і Потоцький після 70 років» (Наш Голос, Трен­тон 1978, IX). Стаття викликала жвавий відгомін, я дістав ряд листів, дехто з авторів пропонував написати на цю тему щось біль­ше. Це заохотило мене опрацювати її ширше з погляду історичного. Але Потоцький, як Галицький Намісник, — це початок особливо цікавого етапу в українсько-польських стосунках, який тривав до вибуху війни 1914 р., а властиво до 1 листопада 1918. На цьому етапі окремої уваги заслуговує правління Міхала Бобжинського, в ролі Галицького Намісника. Визначний історик і політик вели­кого формату в консервативному таборі, Бобжинський прагнув до­вести до порозуміння поляків з українцями, передовсім у питанні реформи виборів до Галицького Сойму. Його заходи зірвали, напе­редодні угоди, шовіністичні елементи в польському суспільстві. Довершено цю угоду за В.Коритовського, дякуючи допомозі мит­рополита Шептицького, на початку 1914 р.

З різних причин я мусів обмежитися до проблеми виборчого закону, тобто до боротьби за демократизацію Галицького Сойму. Це й була головна проблема української політики в Галичині після демократизації виборів до Австрійського Парляменту.

Подаю це опрацювання українському Читачеві, бо гадаю, що воно має вартість не тільки академічну. Я глибоко переконаний, що тривкий союз України і Польщі як двох рівноправних і са­мостійних народів є передумовою їхньої свободи, ба більше — свободи народів Східної Европи. Союз цих двох братніх народів вимагає, як від нас, так і від поляків, усебічно вивчити українсько-польські стосунки в минулому, щоб не повторяти цих помилок у майбутньому.

Зокрема, приємно було мені пізнати миротворчу ролю Митро­полита Андрея Шептицького на тлі ворожнечі двох національних таборів і його (за словами Костя Левицького) «благородне посе­редництво » у приведенні до українсько-польської угоди.

 

ПЕРША ЧАСТИНА

Найважче завдання Потоцького: замирити поляків з українцями

«Не винищувати а плекати руську національність»

Ендеки робили все, щоби поглиблювати загострення між поляками й українцями

Галицька февдальна система

Цісар демократизує Парлямент

Перелім в історії Галичини

Дві польські орієнтації та «українська експансія»

Українська угода з віденським урядом (1907)

«Політична автономія Г аличини захиталася»

Русофільська концепція Дмовського

«Ця нечувана концепція» не викликала протесту

Народова Демокрація про українську проблему

Союз Дмовського з російським панславізмом проти українців

Вибори до Сойму 1908 р. і їх наслідки

 

ДРУГА ЧАСТИНА

Після атентату Січинського

Історичний виступ митрополита А.Шептицького

Дашинський про Січинського

Фурія національної ненависти

Масарик: це прояв анархістичного тероризму

«Таймс»: жоден губернатор не був такий примирливий супроти русинів

Суд над Січинським

Оповідає Січинський Янті

Занепокоєння у Відні з приводу польсько-українського конфлікту

 

ТРЕТЯ ЧАСТИНА

Визначний польський історик стає намісником

Митрополит Шептицький — віцемаршалок Сойму

Кампанія Ендеків проти Бобжинського...

«Бадені і я усильно впливали на вибір українця»

Головні вимоги українців і питання тактики

«Настрій Парляменту проти нас»

Убивство Адама Коцка

«Як виглядає наша пекельна обструкція»

Українська державно-правна деклярація

Митрополит Шептицький про о. Шашкевича

Намісник: політичний сенс реформи — національний мир

Непоступливість супроти найскромніших домагань

«На цьому питанні виграю або впаду»

Марево війни та українська проблема

У найвищих сферах Відня про українську справу

Російська диверсія в Галичині

«Робіть угоду з русинами якнайшвидше»

Після трьох років — спокійна сесія

Не тільки Ендеки загрожували реформі

«Убивчий удар»

Ендеція розпалює настрої

Що зроблять єпископи

Енунціяція єпископату

Вражений незвичайністю енунціяції

Справа добігала до кінця. Напруження росло

Віденське інтервю з митрополитом Шептицьким

Заява польських єпископів

Уступлення Бобжинського

Хто відповідальний за провал реформи

Що діялося за кулісами

«Засліплення» князів Церкви

 

ЧЕТВЕРТА ЧАСТИНА

Намісник Вітольд Коритовський

Реформа — головне завдання. Хроніка подій

Митрополит Шептицький приводить до порозуміння

«Перша історична угода»

Незвичайне поширення русофільства

Війна 1914

Галицька трагедія 1914-17

Начальна Команда Армії проти намісника

Боротьба за Намісництво

Перший листопад 1918

Використана література

Resume

Післяслово

Покажчик імен

13.07.2013