22 червня 1941 року: у тюрмах Галичини почалися масові розстріли політв'язнів

ситуація

Наша епоха — це теж певна система координат, у якій треба повертатися відповідно до власних цілей. Очікування кінця катаклізму створює нам зараз таку сильну фрустрацію.
Львів 29.03.24
Якщо ви готові тримати зброю у руках – ласкаво просимо до товариства. Якщо ви можете допомогти ресурсами і технологіями, то ми будемо дуже раді чесній співпраці.
Львів 27.03.24
Вирвані роками тоталітарної дійсності контексти. За совка ентузіасти пильнували “ідеологічної чистоти”, а після проголошення Незалежності з аналогічним завзяттям перескочили на патріотичний стиль “за пафосом не видно змісту”.
Львів 13.03.24
Разом із мовною русифікацією пліч-о-пліч йшло звичайнісіньке “обидлення” суспільства, стягання на найнижчий рівень культури як такої. Недостатньо було розмовляти російською — це мала бути ще й мова “блатняка”.
Львів 09.03.24
Через два роки після повномасштабного вторгнення у столиці Австрії чи не щотижня відбуваються великі українські заходи: мистецькі, громадські, молитовні.
Відень 07.03.24
Спинися та прислухайся, приблудо, Ця мова – меч для тих, хто йде з мечем.
Львів 25.02.24
Як прагматично-організаційна сторона потребує міту бодай для мотивації, так і міт час від часу потребує заземлення, “перекладу” на суто матеріальні речі.
Львів 21.02.24
Видавництво "Свічадо" видало український переклад книги "Сила і слава". Символічно, що у 2024 році ми нарешті отримали змогу прочитати рідною мовою твір, який Ґрем Ґрін написав ще 1940-го.
Львів 08.02.24
Саме історична белетристика стала каналізатором емоцій від взаємного суперництва і кривд, які, зрештою, внесли свою лепту в розвиток взаємного конфлікту народів уже в ХХ столітті.
Львів 03.02.24
Моральне задоволення і самореалізація за час совка були витіснені. І коли зараз можна мати задоволення від участі в процесах, то уява малює або втілення Річарда ІІІ, або бабку-пліткарку, яка всюди пхає свого носа.
Львів 01.02.24

штуkа

НашТеатр: Традиційно у Міжнародний день театру Національна спілка театральних діячів України (НСТДУ) – засновниця і організаторка Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії «ГРА», який цьогоріч відбувається вшосте, – оприлюднила довгий список учасників.
Київ 27.03.24
Катерина Закладна
НашТеатр: Фінальна сцена вистави аж ніяк не є фіналом історії, нашої історії, у якій кожному Вінстону Сміту та Джулії доведеться жити, жити після щоденних репресій, допитів, побиття та зґвалтування. Та все ж колись «ми зустрінемося там, де немає темряви».
Львів 15.03.24
Роксолана Жаркова
сучасна проза: Сама любов тут має різні імена й умовні позначки: це стихійне лихо, це смертельний вирок, це тихий промовистий погляд, це бути благословенним, це любов-свобода, це ідеальна платонічна любов, це врешті-решт, нестримний сексуальний потяг на березі любові, що метафорично названа Латорицею…
Львів 22.03.24
Олена Голуб
сучасне мистецтво: Цінність митця в сучасному світі визначається не окремим твором, хоч би й виконаним за законами золотого перетину й певної гармонії, а тим, яку роль цей твір грає у динаміці перетворення світу в боротьбі з силами зла, — цю наративну спрямованість називаю акцентуалізмом.
Київ 11.03.24
Андрій Содомора
книга: Ця поетична збірка – це гра. Гра в античному, поважному, розумінні слова («ludus» – це також «школа»), готуйтеся до вдумливого прочитання: гумор вимагає знання; що тонший – то глибшого
24.03.24
шевченкіана: 10 березня о 17.00 у Львові відбудеться поетично-музичний Шевченківський вечір,присвячений пам’яті Кобзаря, із циклу Наталії Ревакович та о. Севастіана Дмитруха «Музичні вечори в музеї митрополита Андрея».
Львів 06.03.24
НашТеатр: 6-7 березня на сцені «Стрих» театру ім. Заньковецької  –  прем’єра вистави «Жадан. Я буду твоїми очима». В основі сюжету – вірші та проза Сергія Жадана, які  можна назвати «пророчими», – на цьому наголошує режисер вистави, литовець Андріюс Дарела. 
Львів 05.03.24
перформанс: Це мистецьке дослідження близькості з іншим: камерний імерсивний перформанс, в якому перформерки діляться способами емоційної стабілізації через історії, фізичні практики та чуттєві досвіди.
Львів 03.03.24
Наталія Завісько
музична освіта: Проєкт «Safe and Sound»: музика заспокоює і надихає, розслаблює тіло і захоплює уяву. А ще – стає комунікатором суспільства, об’єднує людей і споріднює їх, огортає відчуттям емоційного затишку і надає сили рухатися далі.
Львів 03.03.24
Оксана Палій
композитор: Нині, згадуючи світлої пам'яті уродинника композитора Володимира Івасюка, якому виповнюється  75 років від дня народження, можемо послухати його незабутню пісню до спектаклю заньківчан, вписаного в історію української культури.  
Львів 04.03.24

минуле

Оксана Бойко
У суботу в Сможому на Сколівщині згоріла дерев'яна церква – архітектурна пам'ятка національного значення. Довідка про те, що ми втратили.
25.03.24 : пам'ятки
Іван Банах
Появу нового потужного гравця на українській політичній арені дивним чином передбачив Михайло Яцків: прототип Василя Вишиваного проглядається в його «Горлиці»
16.03.24 : габсбурґове
Оксана Булавіна
Після Львова Іда Пфайффер підкорила світ, здолавши за шістнадцять років (з 1842 по 1858) 240 тисяч км морем та 30 тисяч км сушею.  
20.02.24 : люде
Юрій ЯКОВЛЄВ
Причинки до історії соборницьких шлюбів у Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.
15.02.24 : соборність
Мар'ян ХОМЯК
Василь Кондрацький (1864–1946) належить до плеяди священників, які упродовж усього ХІХ та у першій третині ХХ ст. творили українську Галичину
11.02.24 : люде
Іван Банах
Лютий 1918-го: бої за Київ і переговори у Брест-Литовську, Гандзюк і Падеревський, Масарик і Гашек, Муравйов і Вишиваний, Севрюк і Троцький.
03.02.24
Євген Нахлік
Твердий народовець Василь Ільницький став репрезентантом двох поколінь галицьких будителів: революційного 1848-го й еволюційних 1860–1880-х.
01.02.24 : люде
Людмила Тарнашинська
ХХІ століття таки не засвоїло уроків століття попереднього, тоталітарного, з його кривавими війнами, тож напрацьована духовність не дає гарантії для непроявлення зла
30.01.24 : ідеї
Іван Банах
Початок 1918-го: Осип Микитка очолює УСС, Євген Коновалець формує СС в УНР, Симон Петлюра – гайдамацький кіш. Крути. «Арсенал»
27.01.24 : 1918
Світлана Шлемкевич
Мріючи про майбутнє, усвідомлюємо й те, наскільки важливо повернути та зберегти пам'ять про творчий доробок тих, кого вороги намагалися викреслити з нашої історії
27.01.24 : люде
Тарас Прохасько:
Шалена поема про маму і нейтронну бомбу вивчалася як емоційний додаток до забороненого видіння Івана Богослова. Ціле дитинство ми прожили у токсичних випарах цього психозу
28.03.24: істерія
Юрій Винничук:
Вбивство актриси Марії Вісновської сколихнуло всю Варшаву – Мишуга був серед варшавської публіки надзвичайно популярний, всі чудово знали про його кохання.
27.03.24: кримінал
Майкл Мишкало:
Кажуть, що «так ми звикнемо бачити їх на вулицях і не жахатися». А можливо, комусь і потрібно жахатись, когось треба вивести з летаргійного стану самозадоволення? Бо в нас у країні війна
26.03.24: з нутра
Андрій Содомора:
І якщо смерть у Ронсара, обмотавши ноги повстю, ступає у цілковитій, мертвій тиші, то Шевченків «Косар» – мабуть, найгучніше, пов’язане з образом смерті, fortissimo.
25.03.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
Весь сенс цієї війни для Кремля – повернути нас у цей стан вічного страху й перманентного насилля. Повернути нас на «Норд-Ост». Повернути у «Крокус».
24.03.24: щоденник
Людмила Таран:
Власне, не так про кров як біологічну парадигму, а – про самоідентифікацію: як вона творилася, які чинники, фактори сприяли?
23.03.24: тожсамість
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК:
Кінь иде ґлемеями, бердами, ци у дощ, ци у зиму, проходит’ найкєшші місця, варкі, де каміні, болото, багни, та й вернетси сам з полонини, из плаїв, видків тра’ идхаті
22.03.24: гуцульське
Тарас Прохасько:
А на другий день почався кайф курсу молодого бійця. Такого адреналіну я не відловлював навіть на міських змаганнях з юнацького регбі...
21.03.24: радість
Юрій Винничук:
Хто тільки не береться писати про українську міфологію! Якась нестримна пошесть пішла: ледь не всі кинулися видавати примітивну антинаукову шизофренію
20.03.24: міфотворчість
Андрій Содомора:
Тією звісткою, подумки чи таки вголос, прохопиться і міський, і сільський житель. Цей зустріне їх, а той – лише поглядом проведе...
19.03.24: природa
Андрій Содомора:
Попри «Сиди / І нічогісінько не жди!..», Шевченка все-таки бачимо в дорозі: «Ходімо ж, доленько моя!» В дорозі до весни, до нас, які борються. Шевченко йде, щоб бути з нами «во время люте».
18.03.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
Іван Павло ІІ був голосом поневолених комунізмом народів Європи у ХХ сторіччі, а Франциск – голос «глобального Півдня» у ХХІ-му. І це все ж таки дуже різні голоси
17.03.24: щоденник
Василь МАХНО:
– Давайте запитаємо у Целана? – запропонував я. – Пощо питати у мертвих? – Поети завжди живі.  
16.03.24: поезія
Юрко ПРОХАСЬКО:
Проміняв би білий світ на чорні хащі літер, за якими, коли вони розсіються, знов будуть білі хмари і сині, високі і блакитні весняні небеса.
15.03.24:
Тарас Прохасько:
Не дивно, що Україна знов стає епіцентром світового протистояння. Як завжди – за лани. Як завжди – за клімат. Як завжди – тепер уже на новому рівні пізнання – за гени
14.03.24: кров
Юрій Винничук:
Замість того, щоб чітко визначити зло і його затаврувати – що, власне є етичною місією Церкви, – Папа Франціск вирішив стати політиком-миротворцем. Цікаво, чому він не закликає до миру аргентинців
13.03.24: біблійне
Майкл Мишкало:
Вбиті й покалічені діти. Ненароджені діти батьків, яких більше немає. Проклята війна. Наші внуки у своєму дитинстві пережили і побачили жах, якого діти не мають, не повинні ні знати, ні бачити
12.03.24: з нутра
Андрій Содомора:
У його словах ніколи ще не вчувалась така віра в те, що не здригнемося – вистоїмо, здобудемо у кривавих боях нашу вольную, святую волю...
09.03.24: естетичні коментарі
Мирослав МАРИНОВИЧ:
Ми починаємо суперечку як опоненти, а закінчуємо її як вороги, до яких ставимося затятіше, ніж до справжнього ворога. Митрополит Шептицький назвав цю хворобу дуже точно: «моральна гемофілія»
08.03.24: ближні
Микола Рябчук:
Еволюція путінової риторики й політики щодо України: якби патології були вчасно розпізнані і заблоковані, то не сягнули б крайнощів геноциду
08.03.24: путінізм
Тарас Прохасько:
Висота, з якої людина може безпечно зіскочити, є кульмінацією її розвитку. Старіюча людина воліє злазити, а не зіскакувати
07.03.24: скок
Юрій Винничук:
Термін «антологія» перекладається з грецької як «збирання квітів». Але квіти можна по-різному збирати. Хоча... Відповідальність мусить бути завше.
06.03.24: метода
Андрій Содомора:
Спробуймо уявити собі те, чого не зробити явним, чого не побачити, а лише почути, відчути – єднання голосів у співі. Голосів не голосних, а тихих (що тихіше, то сердечніше)...
04.03.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
Чи помилявся Шевченко у своїй ненависті до Хмельницького, сприймаючи його не за процесом, не за намірами, не за епопеєю, яка й досі зачаровує багатьох українців, а за результатом?
03.03.24: щоденник
Василь МАХНО:
але ти так усіх заплутав  подорожуючи по своїй смерті  з Європи до Нового світу і знову до Європи й не знати де поклонятися тобі 
02.03.24: верлібр
Юрко ПРОХАСЬКО:
Він був занедбаний, а все одно збагненний. До нас він був ще й як прихильний. Суворий супокій лежав над ним, остання, остаточна благість...
01.03.24: спогaд
Тарас Прохасько:
Страх смерті найповніший тоді, коли є кілька секунд для того, щоби смерті перелякатися. Коли боїшся не того, що може тую смерть спричинити, а боїшся власного переляку
29.02.24: придибашка
Юрій Винничук:
Такий жанр української літератури, навіть примітивний, все ж робить свою справу, бо не лише розважає, а й українізує.
28.02.24: жанрове
Майкл Мишкало:
Війни не тривають вічно, і вони вернуться додому. Їх більше не називатимуть ВПО, вони стануть місцевими, і ми будемо святкувати нашу Перемогу.
27.02.24: з нутра
Андрій Содомора:
«Кобзар» сповнений настояною на тузі за Україною правдивою красою. Але, всупереч своїй глибокій тузі, Шевченко боровся, щоб цей світ став іншим, вірив, що він просвітліє – і таки стане іншим
26.02.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
У дітей і онуків будуть свої випробування, але ми маємо хоча б спробувати побудувати країну, в якій нам буде затишно, а нашим дітям і онукам – безпечно.
25.02.24: щоденник
Мирослав Трофимук:
Латиномовна збірка віршів Анни Радке на пару століть продовжує термін побутування латиномовної галузі літературного процесу України
24.02.24: латина
Дмитро Єльніков:
Впізнати у дереві Дерево найпростіше в степу. Так само, як і таїну взаємин поміж деревами (і не тільки), таємницю громади – у Лісі.
23.02.24: ландшафтне
Тарас Прохасько:
Що вже казати про цілий світ. Які нескінченності особистих виборів мусять знайти свою васервагу, щоби на видимій площині уклалося щось приблизно рівне.
22.02.24: системи
Юрій Винничук:
Про шляхоцьких ексцентриків зі специфічним почуттям гумору. Дві правдиві історії з початку позаминулого століття.
21.02.24: фіґлі
Майкл Мишкало:
Ми не те, що ми є, – ми те, що ми пережили. Наші міста – це наша пам’ять. Неможливо відновити те, чого більше немає.
20.02.24: з нутра
Андрій Содомора:
Виплакала очі – та не світло, що від серця, світло, на якому й тримається світ у своєму одвічному спротиві холодному, безсердечному мороку...
19.02.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
Треба зрозуміти, що напад Росії на Україну – це ще не сама війна, а пролог до неї. Такий собі тиск Німеччини на Чехословаччину, тільки цього разу Захід сказав «ні»
18.02.24: щоденник
Юрко ПРОХАСЬКО:
Мова не знає поступу, вона завжди найдосконаліша серед усіх можливих недосконалостей, завжди несподівано вірна, але не так, як на те розраховуєш
16.02.24: in memoriam
Тарас Прохасько:
Історія останнього століття – це історія доступності до розмноження фотографій. Ця історія є повільним перетіканням до торжества життя вічного
15.02.24: фото
Юрій Винничук:
Часто нарікають, що, мовляв, уся причина жорстокості підлітків – в телебаченні. А що ж тоді сформувало звірину жорстокість Мацапури?
14.02.24: нелюдськість
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК:
Задзєблі, замерзлі, однак радісні, розчерленілі, з усмішками широкими, залітали в хату гомінливо, впускаючи за собою студінь студенецку крізь двері нарозтвир.
13.02.24: гуцульське
Андрій Содомора:
Читання саме Шевченкових творів дає зрозуміти, наскільки важливим є  мистецтво повільного читання. Щоб уява встигала за читаним уголос словом, щоб той, хто читає, привчався бути співтворцем
12.02.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
«Маленький Радянський Союз» – якщо перефразувати Валерія Залужного – ніколи не виграє у «великого Радянського Союзу». Переможе тільки Україна особистостей
11.02.24: щоденник
Василь МАХНО:
долітали птахи із верхів'я ріки добігали дозорці прудкі як вовки і заходили  в тяж кобилиці в печеніжих краях в пограниччі хозар
10.02.24: поезія
Юлія Вінтонів:
У молитві – криком – Христа на хресті він є солідарним з усіма, що досвідчуюсь страждання і богопокинутість, він поглинає зло, але не стає злом
09.02.24: камюнівське
Тарас Прохасько:
Така собі історія цивілізації. Як кажуть знавці: онтогенез повторяє філогенез. І етногенез теж
08.02.24: метали
Юрій Винничук:
Російський філософ Константін Лєонтьєв колись писав: «Росію треба заморозити, щоб не зігнила». Пізно. Уже гниє.
07.02.24: гниль
Андрій Содомора:
«Садок вишневий коло хати» в найглибшому сенсі («sentire» – відчувати) – неперекладний твір. Слова начебто ті, але не те – що у слові; пересаджене, воно наче не приймається
05.02.24: естетичні коментарі
Віталій Портников:
Все йде так, як в Україні попереджали ще на початку війни – якщо Росію швидко не зупинити, то ця пухлина обовʼязково даватиме метастази
04.02.24: щоденник