»Коли наближалася річниця батькового викрадення та вбивства, я думала про його спадок. Він нагадує мені, що завжди важче робити те, що правильно. Сьогодні, як і в його часи, йде битва за те, що правильно. Це завжди боротьба. Кінцевим наслідком його боротьби стала родина, що перетворилася на біженців, та двоє дітей, які ніколи не знали свого батька.
«
ситуація
Вперше за 145 років проведення найпрестижнішого Оперного фестивалю світу в Байройті, у 2021 році, за диригентським пультом стоятиме жінка. Нею стане львів’янка Оксана Линів. Цю подію трактують як революційний прецедент зламу гендерних стереотипів.
Зі смиренням мусимо визнати, що наші випробування, твої і мої, хоч які серйозні, все ж таки, може, не найскладніші.
Окрім цін, є ще цінності. Сприйняття перших є динамічним, бо залежить від нашого добробуту. Цінності ж — поняття радше суспільне. Воно виробляється десятиліттями і лише всередині спільнот.
Вважають, що цю дерев'яну церкву й дзвіницю коло неї збудовано у 1754 році. Ця дата вказана на хрестовій бантині центральної бані. Однак серед дослідників є версія, що будівлі щонайменше на сотню років старші.
У в’язниці Олег Сенцов списав п'ятнадцять зошитів. Густо і дрібним почерком. Серед текстів були оповідання про саму тюрму і щоденник голодування. Адміністрація запевне вилучила б ці рукописи… якби могла їх прочитати...
Спершу я подумав, що це мені здається. Взяв зі собою онуку, яка вчила німецьку, англійську, французьку, фламандську мови – і ми розпочали полювання на українські вивіски
Автор книги "Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року" виклав в онлайн документи зі львівських архівів, що лягти в основу дослідження.
Надзбручанські гори вважали священними з сивої давнини: волхви переносили духовний центр язичництва не на пусте місце. Втім, територія Збручанського культового центру, ймовірно, була значно більшою, аніж дотепер прийнято вважати.
У післявоєнні роки в костелі містився колгоспний склад, а пізніше його вирішили переоблаштувати під сільський клуб. Селяни злякалися гніву Божого і не зважилися
Нині відзначаємо одне з найбільших релігійних свят у році – Преображення Господнє, більш відоме в народі як Спаса. Дослідники ще наприкінці ХІХ століття неодноразово стверджували, що за обрядовою та світоглядною наповненістю це свято посідає третє місце після Різдва та Паски.
штуkа
сучасна література:
Яґелло не вдається до повного занурення в думки самогубиці, не показує всіх деталей і переживань, однак впродовж всієї книги вона натякає, що весь завжди є дещо, що може врятувати в таких критичних ситуаціях, і це – розмова. Вона не завжди повинна бути довгою чи бурхливою, іноді просто достатньо наважитись сказати перше слово і бути почутим.
Львів
23.09.20
сучасна музика:
В умовах пандемії форматних метаморфозів зазнав XXVI Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти», концепція якого незмінна: представлення сучасної української музики у контексті світової та розкриття різноманітних сучасних форм, стилів, жанрів та інтерпретацій.
Львів
22.09.20
Музика:
Честь відкривати Ваґнерівський фестиваль у 2021 році прем’єрою «Летючого Голландця» отримала відома українська диригентка Оксана Линів, яка стане першою жінкою-диригентом в 145-літній історії Байройтського театру.
Байройт
20.09.20
художня кераміка:
Жодних самоповторів, вичовганих кліше, стилістичного упізнавання з першого погляду, жодної комфортної закубленості в окресленому ареалі побутування. Присутність несподіванки простежується як загалом у концептному проектуванні тематично дослідницьких експозицій, так і зокрема в кожному творі Ганни Друль.
Львів
22.09.20
театр:
«Добробут» Арпада Шиллінґа непокоїть та не дає відповідей. Зрештою, як і надії. Пурпурова сукня з чужого плеча буде знаком майбутньої крові після розманіженої білизни банних халатів. Беззахисне неприкрите тіло красеня Віктора Лоґи-Скарчевського ̶ наче капітуляція перед світом споживацтва. Але тут немає жертв.
Варшава
17.09.20
спадщина:
Віртуальна реальність дозволяє по-своєму проблематизувати культурні ситуації, в яких опиняється твір мистецтва, а його віртуальні моделі дозволяють подивитися на нього без зовнішніх стимулів — з погляду, якого раніше не було. І цей відкритий погляд додає життя оригіналу, бо продовжує цілісну траєкторію його інтерпретацій.
Львів
16.09.20
сучасна проза:
Книжка відкрила для європейського читача обшир мексиканської «прози про насилля», що зараз її зауважиш в будь-яких визначних літературних рейтингах. Англійський варіант звався «Вглиб кролячої нори», прозоро натякнувши на повабно-безжальний абсурд Керролових «білих кроликів».
Київ
15.09.20
есеїстика:
Оглядач бачить те, що становить основу образотворення того чи іншого мистця й знаходить потрібні акценти. Так висновується барвиста мозаїка смислів і сенсів, творячи узагальнену картину мистецьких процесів, що розгортається у розлогу панораму художнього життя Львова.
Львів
14.09.20
сучасна література:
Цьогоріч шоста німецько-українська зустріч письменників «Міст з паперу» відбуватиметься у формі телемосту «Paperbridge Circle 2020» між Івано-Франківськом і Берліном. Два півкола — одне у Франківську, а інше у Берліні, по шестеро авторів і авторок у кожному – зустрінуться у віртуальному просторі.
Берлін/Івано-Франківськ
10.09.20
НашСпадок:
Неспотворені євроремонтами стіни виставкових залів органічно увійшли в резонанс із палітрою художніх творів, створивши відповідну ауру для медитативного відчитування зашифрованого в картинах образного змісту, а самі твори, розташовані в суголосному ладі поміж собою й контрапунктному із різноформатними репродукціями та світлинами, увиразнили інтенцію авторки зробити їх оберегами на порятунок культурної спадщини.
Львів
09.09.20
минуле
В липні минуло 110 років з уродин в Стрию Михайла Кміта – одного з найвідоміших українських художників на Заході
Надзвичайно яскрава і знакова група, предтеча Doom року, Dead і Black металу і всякого загадкової, магічної, містичної чортівні
На згадку про річницю уродин Бориса Харчука (1931–1988) – і нині актуальна новела. «Її не могли збагнути: чого хоче? А хто збагнув, той уткнув голову в плечі, затулив вуха і втікав. Багато пороззявляли роти й мовчали. Ще більше відмахувалися, як від нечистої сили...»
Ґрунтовна сильветка про цю непересічну постать, знану хіба з некрологів та принагідних згадок у мемуарах
Ціле життя Франко тримав в собі на ланцюгах розуму свій велетенський поетичний дар, мов скованого Прометея. Держав він дух свій пазурями раціоналізму
До 190-х уродин найяснішого цісаря Австро-Угорщини Франца Йосифа I, який за 68 років на троні прийняв на особистій аудієнції 400 тисяч підданих
Аргументи доктора філософії о. Гавриїла Костельника про значення понять «православний» та «католицький» в дискусії сто років тому
Знакову роль в історії відіграють не лише видатні особистості, а й такі, які на позір залишають малопомітний для загалу слід
Нема сумніву, що начисто переписаний текст цих оповідань належав Марії Марковичці. Але що ховається за таємничою завісою цього чистовика, залишається мряковинною загадкою, про яку в радянські часи не можна було навіть згадувати
В час непозбувних протестів на Далекому Сході не зайве нагадати, що писав про його українську ґенезу Іван Багряний три покоління тому
Не кожен може бути філософом, але кожен у власних інтересах повинен пів години на тиждень думати.
Не тільки Львів, але й Станиславів може похвалитися і своїми грабіжниками, і бандитами, і шахраями.
Часом взагалі складається враження, що Єрмак впливовіший за Президента, тож саме він і керує державою, а Зеленський працює спікером в офісі Єрмака.
Потік життєвих сенсів з Росії формує світосприйняття і світогляд мільйонів нашої молоді, "прошиває" її.
У відповідь Юрію Винничуку: хочемо ми цього чи ні, але іноземні автори книг, у яких йдеться про історію Львова чи України, черпають думки та факти із доступних їм джерел.
Позаземська душа Зиґізмунда Яковича Фройда у львівський Рік культури каже: «Поґвалтована психіка мститься не на насильниках, а на собі самій».
«Вони ж раз на життя з’являються»
«І таке – звичайно – трапляється
тому й зрідка я їх ловлю»
Обираючи собі таку владу минулого року, ці люди ризикувати власним здоров’ям не збирались. Тим болючішою для них виявиться наша дійсність.
Світ май кращий, бо ми мудріші – знаємо то, чого колись ніхто не знав. І так само сумний, бо так само не знаємо ні години, ні дня
Львів своєю історією приваблює багатьох авторів. І ось вони, прочитавши кілька популярних книжечок, пишуть про те, про що не мають зеленої уяви
З острахом позираю на порожній постамент, який залишився після Леніна. Кого поставлять на цей постамент нинішні поводирі?
І навіть якщо це різні ідентичності – проросійська і прорадянська – у намаганні не допустити перемоги української ідентичності вони збігаються
Історія не завершується навіть разом із розпадом імперій. Знищення Центральної Європи триває – вже не у виконанні СССР, а його спадкоємиці.
Він жив собі життям художника. Таким життям такого художника, про яких через століття після їхнього життя знімають кіна...
Вечоріє, спадає ліловий сумерк, і місто прокидається до нічного життя...
Мова, якою ми послуговуємося, мова, яка послуговується нами, – це не просто засіб комунікації, а щось на кшталт спільної свідомості й підсвідомості.
Туалет – перша ознака присутності цивілізації на наших землях. Це своєрідне чистилище, яке має конкретний і символічний зміст
Я собі сидів, дивився на зоряне безмісячне небо й на два метеори, що його були прокреслили, й воно собі виникло – прийшло, спало на гадку, народилося…
в черзі дитинства за «барбарисом»
думав: якби шмигнути лисом
і дістатись до ляди і продавчинь
і сховатися із карамеллю
Freitod. Смерть із власного вільного вибору. Дослівно – «вільна смерть». Суїцид
У маленькому карпатському містечку було певне коло старших чоловіків, які більше, ніж інші, цікавилися тим, що діється у світі. Такий собі клуб гальбінтеліґентів...
Наша карамельно-цукеркова історія нічому не вчить, бо цукерка не для поживи, а для катуляння в писку
Як показує життя, тобто результати останніх виборів, більшість любителів шансону і простих рішень складних проблем, яка власне і вибрала нам теперішню владу, нікуди не дінеться
Уявляю собі, як би відреагував Конфуцій, побачивши, що влада зводить урочистий державний ритуал до рівня гідного третьосортної забігайлівки корпоративчика
Якби ж людей собі на шляху можна було обирати, як кавун: злегка стиснути голову, постукати – і вже знаєш, що то є добра людина і зріла.
не забувай ⋅ каже ⋅ що тут кропива
в зеленій спідниці ⋅ у білому комірці
подивися ⋅ це шершневі крила
тріпотять над нею як прапорці
Кравчука зробилося всюди повно. Причому в найгіршій із версій – угодовській, щоб не сказати колаборантській.
Ще мій дзядьо говорив про певну категорію людей, які хочуть добре їсти, нічого не робити і бити інших. З таких формуються усі загони особливого призначення усіх країн світу.
Епоха великих письменників завершилася. Великі письменники вимерли, як мамонти. Вимерли й не дуже великі, але, скажімо так, знакові. Ще ось зовсім недавно вони були серед нас, а вже нема.
Вчора кожен мав такий День Незалежності, на який заслуговує. Хтось – марш із захисниками України, а хтось розвлєкався шльопками від напівголих пєвіц ротом.
Ми припиняємо ходу за крок до перемоги. Ми довго відчуваємо біль, але не пам'ятаємо, звідки він. Ми намагаємося грати чужі ролі, ніби десь існує наша істинна роль.
...залишаючи слід
на сферичнім полумиску неба
на телескопах – у нас на очах
на чорноземах серпневих
на стернях – на темних річках
«Хто пройшов Садгору, виживе і в Бухенвальді» – тоді не спадало на думку, що тут значно більше конотацій. І значно жахніших
Пробував пояснити про співіснування у місті. Вона насміхалася: Ми рускіє нє такіє. Ми за сєбя і правду постоім
Тих останніх опришків оспівано в народі баладами і піснями, бо мали романтичний ореол. Хоч були бандитами
Кажуть, що кепсько розглядати світ лише у крайнощах. Але чи надається Україна для застосування цієї мудрості?
Нині реальним білоруським "шчотом" може стати участь у демонтажі самої Росії. Чи вистачило їм двадцяти років для усвідомлення своєї історичної місії, покаже майбутнє
на ровері промчиться Філіп Ларкін
і він покаже як в високих вікнах
любов і смерть сплітаються в одне
Головний урок Білорусі, що його незайво затямити в ці дні: категорично не можна давати їм засиджуватись! Вони – російсько-радянські, з такими не жартують.
Очищена інтелігенція виявляється у визнанні існування намірів, які відрізняються від тих, які ведуть тебе.
Хотілося б, щоб і в нас, як у Європі, відродилася література на діалектах, особливо на таких багатющих, як гуцульський, лемківський та бойківський...
Є дві новини: хороша й погана. Хороша: в Україні не буде другої хвилі коронавірусу. А погана – в нас ще не закінчилася перша. Що, судячи з усього, і не закінчиться
Білорусь: суспільство і країна вже не будуть такими, як раніше. Крига має скреснути. Мова має лунати. Мова павінна гучаць!
таке ось поєднання їхнього з нашим
така ось розмова молодших зі старшим
таке ось життя просте
...в них за спиною – російський мовнокультурний континент, у якому нема місця для українського в будь-якій іпостасі, відмінній від імперського підпорядкування
Утопія живе не очікуванням, не сподіванням – а власне діяльністю. Чинність Утопії ґрунтується в чині. А чин і є проєкцією майбутнього
Це тільки українцям не можна українізовуватися примусово, а всім іншим можна робити що завгодно.
Хоча всі ці радянські адміністративні поділи були штучні, та все ж у головах галичан викристалізувалась ідея Галичини як власне сукупності трьох областей
Завдання української політики – веселити навколишній світ власною пародійністю. Щоб Шевченкова фраза «сміються ж з України стороннії люди!» ніколи не втрачала актуальності
доведеться із власного дому
перенести як в реченні кому
–рукописні початки зими