«Ой, а там, куда нас евакуіровалі – там вокруг столько русні!..» «І як же ви розрізняєте?..» – виникає питання у моєму мозку. Знову про мову...

Перші дні осені, перший тиждень уроків – і «Завтра уроків не буде, їдемо на бульбу в колгосп». Трактор орав поле, ми йшли позаду і збирали бульбу у відро, потім пересипали в мішки

Коли говоримо про тонкощі, про милозвучність мови, то забуваємо таку важливу, не лише для медицини (мова – живий організм), найпершу засторогу: «Не зашкодь!»

Що таке самотність для письменника, для поета, хто віддає свій творчий хист іншим? Коли до тебе байдужа сімʼя – чи коли байдужий народ? Не хотів би, щоб мене ховали отак

...оце бажання запхати її у прокрустове ложе правил і математичних формул. А також нехтування історією мови та мовлення. Тим, як писали класики, як говорили й говорять люди

з ними ми горіхів наїмося, мудрості надкусим й самоти,  бо дощі над нами воду носять й кажуть: сніг взимі буде цвісти

Попри все – найважливішим у нашій спільній історії було десятиліття між першою «Червоною Рутою» і другим Кучмою, коли УРСР стала якою-не-якою незалежною Україною...

Зрозуміло, що ніякого туалетного паперу там не було. Його не було взагалі майже ніде. Пам'ятаю, як ми різали тими ножами газети, кожну сторінку, здається, на вісім.