Попри все – найважливішим у нашій спільній історії було десятиліття між першою «Червоною Рутою» і другим Кучмою, коли УРСР стала якою-не-якою незалежною Україною...

Зрозуміло, що ніякого туалетного паперу там не було. Його не було взагалі майже ніде. Пам'ятаю, як ми різали тими ножами газети, кожну сторінку, здається, на вісім.

Одна тицьнула на «зупу», заявляючи, що не хоче її більше чути. Але чим німецька зупа гірша за французький суп, який прийшов від московитів?

Що зробив герой Хвильового, коли зустрів свою матір, яка піднімала народ проти його червоних побратимів? Він її обійняв, поцілував і пустив кулю їй у скроню

Сонце, даритель кольорів променистий Геліос, щоб мати якусь радість у своєму щоденному труді, створив подібну до себе квітку...

Четвертий рік війни – це вже зовсім інше випробування для будь-якого війська і для будь-якого суспільства. З цієї точки зору українське суспільство ще виглядає досить стійким.

Люди збирають усе! Часом дивує, які несподівані предмети стають об'єктом колекціонерської пристрасті. І все ж нумізматика є королевою серед безмежного гурту збирачів

«Людина, прив’язана до книги (liber) – вільна (liber) людина». До п’ятдесятиріччя від дня народження Маріанни Мовної.