Над островом Гаваї здіймалося ранкове сонце, його перші промені віддзеркалювалися у хвилях, а океан, який ще вчора штормило, сьогодні остаточно заспокоївся і, здавалося, також радів сонцю – як люди, звірі та птахи. Починався світанок – один із тих ідилічних світанків, які зробили Гаваї символом спокою і туристичним магнітом для американців.
Втім, подія, про яку я згадав, відбувалася наприкінці ХVІІІ сторіччя – туристів не було, та й світанок не був ідилічним, і це мʼяко кажучи. Гавайський вождь Камеамеа, майбутній перший монарх обʼєднаних островів, висаджується в селищі Пуна, щоб приборкати заколот власних родичів. Мешканці рибальського селища з переляку втікають від воїнів вождя. Один із них, який прикриває втечу сусіда з дитиною на руках, бачить вождя з веслом у руці, одягненого в плащ з пірʼям і шолом – і цей кремезний чоловік прямує просто на них, але раптом його нога застрягає у тріщині скелі, Камеамеа губить весло і падає прямо поруч зі змертвілим від жаху рибалкою. Той хапає весло і щосили вдаряє прямо по голові вождя. Весло ламається об голову знепритомнілого Камеамеа. Рибалки тікають.
Через 12 років люди короля Гаваїв Камеамеа І знаходять рибалку. Той готується до смерті за спробу вбити монаршу особу – але несподівано король просить у нього вибачення й каже, що той захищав тільки своє життя і майно.
Так народжується знаменитий «Закон про зламане весло», який і досі є частиною законодавства американського штату Гаваї. Цей закон чітко стверджує, що цивільні мешканці не мають бути переслідуваними під час збройних конфліктів. «Нехай старі люди, жінки та діти йдуть і лежать безпечно на дорозі без страху бути скаліченими», – повелів король.
Цивілізована людина відрізняється від дикуна своєю повагою до людського життя і розумінням його цінності. У 1797 році король Гаваїв піднявся над звичаями, що панували тоді зовсім не тільки на його островах, й усвідомив, що обовʼязок влади – захистити того, хто сам не може врятувати себе від озброєної людини.
У наш час кремлівський дикун зламав норми права й людяності і сам закон про зламане весло – бо намагається відігратися на жінках, дітях та літніх людях за нездатність своєї армії окупувати Україну. У воїнів Камеамеа були тільки списи і весла – але король не бажав, щоб вони скривдили дитину. У російських військових ракети, літаки і безпілотники – і з такою зброєю можна скривдити значно більшу кількість людей. Закон про зламане весло в російсько-українській війні не діє. Можуть сказати, що цей закон ігнорували й раніше у війнах, які вели між собою нібито цивілізовані країни, – але кожного разу це означало чергове падіння у прірву і крах цивілізації. Могло здаватися, що після Другої світової війни з її зруйнованими містами і мільйонами вбитих висновки зроблено – а виявилося, що російське суспільство не здатне до жодних висновків, але спроможне породжувати таких монстрів, як Путін та інші російські керівники.
Коли ми говоримо про російсько-українську війну, наголошуємо насамперед на порушенні міжнародного права, того світопорядку, який виник у світі після світових війн, на відмові від можливості вирішувати політичні конфлікти шляхом дипломатії. Але насправді це значно більш глибинна зміна: Росія, Путін зазіхають, як бачимо, на самі засади нашої цивілізації, вони повертають світ до дикунства, яке завжди закінчується, як тільки людина усвідомлює, що таке страждання і як важливо не бути його винуватцем. Парадоксально, що при цьому ці люди абсолютно щиро називають себе християнами і бʼють поклони біля закопчених ікон.
Закон про зламане весло продемонстрував, що лідер може випередити свій час – але для цього були і свої причини: Камеамеа знав, що гавайців бісять розправи над цивільним населенням і неповага до звичайних людей може вартувати влади його династії. Війна Путіна нагадала, що в будь-який момент можна повернутися у далеке й трагічне минуле – але російський президент знає, що його суспільство здебільшого навіть не помітить того жаху, який він зі своєю армією творить в Україні. Воно звикло до розправ. А значить і закон про зламане весло йому не потрібен.
15.02.2026