Знаєте отих людей, котрі виконують всі завдання заздалегідь, а потім гуляють сміло? Ох, як же їх ненавиджу

Думка Кертеса, що мова, яку ми отримали від наших попередників, уже не здатна описати цей світ, звучить категорично, але не безпідставно.

Людина – це шлях. Шлях настільки довгий, що иншим разом здається безкінечним. І було прикро, що вже розуміючи красу, нам усе ще потрібно нею володіти…

Казали як вирок, як доказ, як докір, як дозвіл, як натяк, що вже квадранс на ту, якої треба, якої не хочеш, якої не мусиш навіть знати

Божевілля від геніяльности інколи на відстань руки або поцілунку. І зраджує себе, буває, лише час від часу якимись чудними вчинками

Чи заковтне суспільство цей гачок санкцій, анархії, фальсифікацій і правового хаосу, щоб розчистити поле на другий президентський термін?

Коли стається непоправне, не варто нікуди поспішати. Непоправне все одно вже трапилося, його ніяк не скасуєш. Тому не потрібно нікуди бігти і мерщій залагоджувати справи.

–що ж не трапиться в вірші поета– я кажу що я був на одному з весіль коли в річці цвітуть плавники карасів –щастя тобі Марґарито!