Чи не забагато вузлових змін? Що ж то за зміни, від яких тільки гіршає? Чи філософія й література не встигають переварити їхню швидкість, щоби витлумачити хоч якусь логіку?

Збереглися архівні матеріали та мемуарні свідчення про літературну творчість Софії Закревської, яка вартує на український переклад, і нема підстав приписувати її твори де Бальмену

Вона виявилася найнадійнішим фіксатором нашого життєпису. Певним акцентом, який обрамовує те, що найбільше забувається – просто життя

Міркування Франка і Пінкера про суспільний розвиток – це ніби діалог наших сучасників. Їхні роздуми в чомусь суголосні, а в чомусь і альтернативні.

Прощаються поміж собою колідницкі табори до’в нарік й кваплять на розплєс, кожен зі своєю ватагою, на свій ґрунь, щоби розплєсатиси, розколєдуватиси до’в других свєт риздвєних

Обурення стало тим омріяним станом, по який люди йдуть у мережі. Ба більше – вони заходять вже апріорі обурені в пошуках триґера, щоби своєму апріорі-обуренню надати конкретні сенс і форму

Яка ж то крем’яниста й важка та стежка: від темряви – до світла!.. Але мусимо її пройти. І на це нема ради. Мусимо! Бо що таке світ без світла?.. Все одно що світлиця без вікон...

З «чорним полковником» Алксніс не помилився. Тільки «чорним полковником» виявився зовсім не він. Справжнім «чорним полковником» став Путін.