(На марґінесі книжки І. Свєнціцкого: Про музеї і музейництво Львів 1920. Ст. 80. 8о).

Поворотні хвилі. — Знов страйк. — З науково-просвітного руху. — Конфіската. — Епільоґ ґумової афери.

Зі світа.

Після Михайла Павлика, Івана Франка сходить у могилу їх діяльна співробітниця Наталія з Озаркевичів Кобринська. Воєнна хуртовина, що стільки прогалин поробила в наших молодих рядах, скошує одного по другім й ветеранів галицького Відродження.

Не давно кс. Мацієвич доволі гарячо промовляв у польськім соймі в Варшаві за потребою утворення на Білій Руси окремої духовної влади для православних мешканців краю й за визначенням плати православному духовенству.

В часі державного розгрому і загальної розтічи політичної думки — писати живо навіть про колишню руїну може тільки публіцист, що страждає разом з громадою, що заціпивши зуби, переносить біль від тяжкої рани.

Самоук зі села Залужа, збаразького повіту, без ніякого високого шкільного образування, він власною працею, самоосвітою вибився на одно з найвизначніших місць не тільки в нашій партії, але на історичне місце політичного ренесансу українського народу.

Охорона льокаторів. — Львівське "воєвудзтво". — Український посол Мацієвич переїхав через Львів. — Арештування Українців. — Арештовання українських комуністів. — Подяка. — Рабунковий напад в середмістю Львова. — З засідання мійської ради у Львові.