Акт, котрим Русь галицка і буко­виньска при нагодї ювилею, поруч других вірних католицкого світа, заявила престо­лови римскому свою вірність, — довершений. Путники рускі вертають щасливо домів, Св. отцю зложити і Русини-католики щирі желани , а при тім і за де-що подякували. Не сталося се вправдї устами руских вла­дик і не одержали путники рускі окремого послуханя у папи як голошено, але вина за то спочиває виключно на иниціяторах подо­рожи, котрим, видко, не ставало нї віри в себе, нї в успіх окремої подорожи, мимо того, що прилюдна гадка бодрила їх і до того накликувала.

виголошена на 212 засїданю палати послів ради дер­жавної дня 18 н. ст. цвітня при генеральній дебатї над буджетом. [Дословно з записок стенографичних].

(Конець.)

  Унґвар, в цьвітни 1913.

В палатї послів ради державної вне­сли 30 марта с. р. посли ческі і польскі за­питанє до министра справедливости, чи єму відомо, що рїшеня найвисшого суду в спра­вах карних, котрі в инстанціи першій ве­лися в иншім а не нїмецкім язицї, ви­даються лише в язицї нїмецкім ? Интерпе­лянти питаються про-то п. министра, чи він не був-би охотний справу ту полагодити в дусї рівноправности національної і чи не спонукав-би найвисшій суд до того, щоб рїшеня єго враз з поданємь мотивів ви­давалися в тім язицї, в якім переведе­но розправу в инстанціи першій ?

Письмо о. Порф. Бажаньского.  ​(Дальше)

  Під тим заголовком помістив п. І.Попель, один з виднїйших лиць табору станьчиків, розвідку в ч. 52 краківского „Przegląd-y powszechn oro“. Автор обговорює в нїй новий закін шкільний, ухвалений на послїдной сесіи соймовій, котрим більшість польска мимо протесту послів руских по­рїшила відобрати громадам право презентованя учителїв на посади при школах народних.

Пречудный лѣтній поранокъ. Въ холоднôмъ, легенькôмъ вѣтрѣ ледви ледви лелѣеся широкій ланъ жита. Жито, мовь золото. Колосье, наче праники, — ажь похилилося пôдъ вагою зерна та перловыхъ крапель росы, що позвисала зъ кождои стеблинки. Стебла стоятъ высоки̂ та рôвни̂, — жовти̂ и гладки̂ межи зеленымъ листьемъ повôйки, лептици̂, осету та другого буряну, що стелится сподомъ. Денеде виднѣесь зъ середъ того золотого, шумячого и пахучого моря синье, чаруюче око блавату або цвѣтка куколю, або дѣвиче, паленѣюче лице полёвого маку.