Вчера першій раз промовив в соймї маршалок по руски. Кинувши (в польскій мові) погляд на результати сегорічної сесії соймової і попращавши послів, — додав по руски: „В наслїдок много разів обявлених бажань послів народности рускої, дозволю собї то пращанє моє в осібности до них в їх рідній мові звернути і жичу з серця, щобисьмо всї знову, щасливо для докінченя розпочатих праць, могли ся тут зібрати!"  

ЗАМѢТКИ КРИТИЧНИ̂ И БИБЛІОГРАФІЯ.  

  Вчера вже в телеграмах подали ми вість о димисії д-ра Флоріяна Земялковского з посади министра для Галичини, а именованю на єго місце п. Филипа Залеского, намістника Галичини. Д-ра Земялковского за єго заслуги именував цісар членом палати панів і удїлив єму великій хрест Леопольда, а нового министра для Галичини, п. Залеского, відзначив ордером зелїзної корони І-шої кляси.   Рівночасно з министром Земялковским одержав демисію і министер Пражак, а на єго місце именований министром гр. Шенборн.  

Заки подамо поодинокі реферати наших послів на Вічу, мусимо кинути загальний погляд на них та сказати, яке вражїнє зробили они на присутних.  

Вже вчера над вечер слїдно було в нашім містї значний рух; видко було по улицях богато чужих лиць, богато невиданих звичайно у Львові свит селянських. То ходили вже по містї учасники нинїшного всенародного Віча. Люде, що опісля надїзжали зелїзніцями, розказували нам, що Русини з різних сторін краю їхали сотками, і интелигенція руска і міщане, а вже найбільше наших селян. І так зобралося нинї у Львові Віче, котре числом своїх участників дорівну всїм дотеперішним Вічам у Львові.  

  І. Резолюції в справах политично-народних.  

Справа та мусїла наробити богато гамору в дневникарстві польскім, коли пп. посли Кашевко і Білиньскій розіслали до всїх майже польских газет польскій переклад з отсего присланого ними до редакції “Дїла" аподиктичного заявленя (котре ми задля недостачи місця в дотичнім числї могли подати тілько в точнім витязї, а тепер подаємо буквально):   Почтенна Редакція!  

  Віденьскій "Tagblatt" пoдaв бyв недавно вість з Риму, що мoв то папа сказaв о звістній справі еп. Стросмаєра, що коли так мудрий, так добрий монарх як цісар Франц-Іосиф дaв епископови строгу нагану, то треба припускати, що епископ провинився дуже cyпpoтів своєї вітчини і супротив свого епископского обовязку. Папа мав навіть заявити, що потрафить ще завізвати дяковарского епископа до порядку. В тім ділі — додав "Tagblatt" ведуться навіть переговори межи Віднем а Ватиканом.