Часопись "Буковина" напечатала в найновійшім числї письмо з Куцури, в котрім тамошний Русин ремісник п. Югик, описує житє-бутє наших братів-Русинів в селї Куцурї, а взглядно і в других селах замешканих Русинами на юзї Угорщини.   П. Югик пише:   Кажуть люде: "Кождий край має свій звичай". Так находиться в "Географії Руси" описано, що ми належимо до Лемків. Може бути, що наші предки принесли з собою звичай від Лемків, але наш край не признав кождий звичай. То показалося зараз із початку.  

Вчерашні загальні збори "Просвіти", перші, які відбулися по за Львовом, випали під кождим зглядом світло і величаво. Помимо надзвичайно лихої погоди зібралося до 400 участників, духовної і світскої интелигенції, а найбільше селян; межи згромадженими членами були і три посли соймові, пп. Романчук, д-р Савчак і Гурик, також женщини з интелигенції і селяньства; многі поприїзджали з далеких сторін. Як-би не неустаючій майже дощ та злива, було-би явилося що найменше в-двоє тілько участників.  

Организація санитарної служби в громадах. — Проєкт закона о обовязку товариств асекураційних причинятись до коштів удержаня сторожи огневої. — Роботи краєвих бюр статистичних.   Правительство наміряє предложити галицкому соймови проєкт до закона о организації служби санитарної (здоровля) в громадах. Тая организація має бути переведена на взорець истнуючої уже в инчих краях коронних служби санитарної.  

[Стан краєвого фонду промислового. — Краєві школи промислові і их недостатки з огляду на можність видаваня свідоцтв квалификаційних. — Школа сельских господинь.]  

У Львові дня 4 (16) серпня 1889.   За дві недїлї зачнеся в наших школах середних новий рік шкільний.   Коли-б хто народи нашого краю хотїв судити після фреквенції шкільної, то мусїв-би наш нарід осудити за найменше культурний. На 3 миліони Поляків (враз з признавшими-ся до польского язика жидами) ходить до галицких гимназій 8.000 польских учеників, на 320 тисяч Нїмців 750 нїмецких учеників, на півтретя миліона Русинів тілько 1.800 руских! Отже у Поляків припадає 1 ученик гимназіяльний на 375 душ, у Німців 1 на 400, у Русинів 1 на 1400!

Вже двацять і один лїт минуло від часу, коли рускі патріоти заснували у Львові товариство "Просвіта". Повне занедбанє руского народу що до освіти зі всїми шкідливими наслїдками, котре настало по прекрасних поривах з 1848 р., а передо всїм недостаток популярних книжок, одної з найважнїйших підстав до виобразованя народу, викликали в р. 1863-ім се товариство до житя. Оставити нарід простий без корму духового, не просвічувати єго і не приводити до самопізнаня, єсть після думки усїх культурних людей великим непростимим грїхом, бо знаменує упадок народу.

При келішку горівки я й побалакати, вважаєте любю, бо я старий та чей не піду с парубками за льондрами гонити, о ні-і!   А осесе то — але́! Випю, вважаєте, один,  випю другий, побалакаю тай душа на місци. Бо й хто то, вважаєте, знає, чіє завтра ?  

Під таким заголовком (Das Volkslied der Ruthenen) помістив нїмецкій писатель Карль Емиль Францоз студію в двох фейлетонах віденьского дневника Neue freie Presse (чч. 8950 і 8951 з дд. 26 і 27 н. ст. липня с. р.).