Головні черти европейскої ситуації політичної в минувшім році дадуть ся коротко зібрати в слїдуючі точки: енерґічне змаганє держав середної Европи удержати мир в Европі, загальне зброєнє, колонізаційні змаганя держав европейских в Африці і борба економічна в сполученю з численними страйками робітників на велику скалю.   І.  

[Ілюстр. календар тов. «Просвіта» на рік звич. 1891. Львів, 1890, с.2–10 = Квітка. Ілюстр. літ. зб. Львів, 1890, с.2–10]     Оповѣданє Ивана Франка.  

[Зоря, 1890, № 1 (1 (13).І); с.1–4]  

на сценї руско-народного театру в Галичинї.   По довгих, бо майже цілорічних приготовленях виставив рускій народний театр на дни 4 н. ст. сїчня с. р. в Станиславові оперу М. Лисенка "Різдвяна Ніч", виставленя того твору на сценї нашого театру становить безперечно епохальну хвилю в єго розвитку; спромагаючись виставати й импонуючій твір знаменитого україньского композитора, станув наш театр на висотї своєї артистичної задачі і дав гарне свідоцтво добірности своїх артистичних сил і свого патріотизму.  

На дворї був чудний вечер. Миліони зірок меркотїли по яснім небі а дворогій місяць плив поміж ними легко і спокійно, знай той човен по синих филях води. Mіcцями розлилася по небі пасмами молочна дорога: казав-бись, що се тїнь з снїгів, що покрили широкі поля. Мороз був сильний, і він один нагадував жителям столичного міста, непризвичаєним до виду снїгу, що тепер час відпочинку плодовитої землї, царство зими. Вікна камяниць вбралися в всїлякі види срїбнавих ледових цвітів.  

І.   Власне вийшла з друку гарна партитура, обнимаюча 20 найпопулярнїйших коляд церковних, підложених під ноти на чотири голоси мужескі. Гармонизації доконав і видав п. Остап Нижанковскій. Користаю з нагоди сего виданя і надходячих Свят Рождества Христового, щоб висказати кілька уваг о наших піснях церковних взагалї а особливо о колядах.  

[Голос священика з села.]   В виду систематичного нешанованя властями свят руских, мусить загал рускій инакше, анїж до тепер, взятися до сеї cпpaви. Як видимо, се систематичне нешанованє свят людности, числячої в краю півтретя миліона, переходить уже в род системи, котрої звичайним доси у нас способом викоренити вже годї. Тих, що оскорбляють чувства религійні половини краєвої людности, не приведе до резону анї голос часописей, анї навіть интерпеляції наших послів в соймі; кого-ж они убояться?  

Довідуємося з зовсїм певного жерела, що низша гимназія бучацка оо. Василіян має незадовго перейти на етат державний.   Орган товариства учителїв шкіл висших Muzeum подав недавно исторію тої гимназії аж до найновійших часів. З огляду на маючу наступити переміну тої гимназії, подаємо нашим читателям наведені в Muzeum дати.