[Голос священика з села.]   В виду систематичного нешанованя властями свят руских, мусить загал рускій инакше, анїж до тепер, взятися до сеї cпpaви. Як видимо, се систематичне нешанованє свят людности, числячої в краю півтретя миліона, переходить уже в род системи, котрої звичайним доси у нас способом викоренити вже годї. Тих, що оскорбляють чувства религійні половини краєвої людности, не приведе до резону анї голос часописей, анї навіть интерпеляції наших послів в соймі; кого-ж они убояться?  

Довідуємося з зовсїм певного жерела, що низша гимназія бучацка оо. Василіян має незадовго перейти на етат державний.   Орган товариства учителїв шкіл висших Muzeum подав недавно исторію тої гимназії аж до найновійших часів. З огляду на маючу наступити переміну тої гимназії, подаємо нашим читателям наведені в Muzeum дати.  

Різдвяні свята вже за дверми. Не мине тиждень, а Русь засяде старосвіцким звичаєм до кутї. Сумна і небогата буде то кутя, бо скрізь по нашій галицкій Руси підносить голову страшне марево голоду, заглядає в очи нужда. Однак все-таки рускій нарід любить хоронити старий звичай і кождий чи то з простого люду чи з интелигенції спроможеся на свята, на що єгo стане після сил своїх.

Вже буде з гори три тижднї, як гостять у нас наш руско-народний театр.  

В 1890 році припадають вибори до сойму буковиньского. Наші братя, буковиньскі Русини, заздалегідь почали думати о тих виборах, як о тім свідчать два факти: першій — скликанє загальних зборів политичного товариства "Руска Рада в Чернівцях", а другій — статья в "Буковинї" під заг. "О недалеких виборах до буковиньского сойму".  

На донесенє руских газет, що сенат академичний львівского университету прихилився до прошеня руских академиків і порїшив в кореспонденціях з рускими товариствами академичними уживати руского язика і руских букв — узнав той же сенат академичний за відповідне помістити в урядовій Gazet-ї Lwowsk-ій таке заявленє:  

Астрономична оповістка.  

  Нa вчерашнім засїданю ради міста Львова завбачився довголїтний спір львівского магистрату з институтом "Народний Дім" в користь того-ж института. Кажемо довголїтний", бо з вчерашного справозданя референта сеї справи показалося, що спір той ведеся ще від 1867 р. і переходив різні фази. Референт, радний д-р Гризецкій, професор львівского университету, так представив исторію сего спору: