Новий плян міста Львова поручив маґістрат львівскій підготовити инжинірови п. Іос. Хованцеви. Плян вже готовий і появить ся сими днями в книгарнях львівских в двох виданях: в чорнім і в красках. Скаля карти єсть 1:7200, тому кождий більшій будинок єсть назначений, а в ринку навіть поодинокі каменицї. Нa плянї зазначені вже і проєктовані будови, як: музей промисловий, пята ґімназія, арена на перегони, новий шлях парового трамваю, нові проєктовані улицї і т. п. По-при спис улиць, будинків і т. п. суть долучені табелї з кліматольоґії, ґеольоґії, топоґрафії і статистики міста Львова.

За голодовою нуждою — нужда політична. Що ж, коли Галичина — то край усяких нужд, особливо для Русинів. Певне нема Русина, котрому би не було страшенно прикро після впадку руского кандидата до Ради державноі з округа виборчого Бережани-Підгайці-Рогатин. На сей вибір клали як найбільшу вагу, як Русини так і йіх противники; в ній, можна сказати, дійшли до самого верха політичні бажаня одних і других; від него залежав поворот у рускій справі в Галичині, ба й у цілій австрійскій державі. Тим то день 12-тий лютого, був для Русинів днем повного політичного впадку.

В 1. ч. "Народа" було сказано, що зразу не вільно було навіть говорити всеі правди про голод і нужду, ані йіх прорікати. І потім ще досить довго найбільші пани в Галичині та йіх газети, як "Czas" і "Przegląd" виступали протів тих газет, що все таки сяк-так твердили своє; ба, ті великопанскі газети тай великі пани виразнісінько казали, що то все бріхня, що в краю нема і не буде голоду або що найбільше є невеличкий недостаток, так що й Виділ краєвий і намістництво не спішилися зразу роздати скоро селянам бодай тоту підмогу, яку був призначив віденьский уряд і сойм.

Наші устави кажуть, що громада, то перша і найменша одиниця адміністрацийна; з громад складаються повіти, в повітів край, з країв держава. Як би так узяти порівнанє з тіла людского, то можна би сказати, що держава, те цілий чоловік, крайі, то єго поодинокі сустави, повіти, то в тих суставах ріжні органи, як кости, жиди, стягачі і т. і., а громади, то ті найменші комірки, з котрих складаєся ціле тіло і кожда єго частина.

Wczorajszej nocy (na 27. bm.) zmarł we Lwowie (ul. Kościuszkowska Nr.18) po kilkotygodniowej ciężkiej chorobie, jeden z najwybitniejszych polskich obywateli i parlamentarzystów — Otton Hausner, obywatel honorowy m. Lwowa i wielu innych miast galicyjskich, poseł m. Brodów w Sejmie, a miast Stryj, Drohobycz i Sambor w Radzie państwa, skąd w ostatnich latach Kolo polskie wyselało go takie do delegacyj wspólnych. Słabował on już od dłuższego czasu, a od trzech miesięcy rozwinął się w spracowanym organizmie rak, który zajął głównie nerki. Ratunek był niemożebny.

[Зоря, 1890, № 4 (15 (27).II), с.49–53]  

[Статья надіслана.]   Світ поступає в нинїшних часах скоро. Дорогою асоціяції як матеріяльної так і моральної, дбають люде і стани о свої интереси, розширяють круг свого дїланя і впливу, боронять ся перед напором других. З того виростає кріпка солідарність; береженє зборове, корпораційне здобутих раз прав і признанє прав дальших, незрушима сила внутрішна, що будить і на внї поважанє, а у внутри утримує і найбільше норовисті, або і нїкчемні і полохливі натури в карбах взорової карности.  

І. В Рогатинї.   З Рогатина пишуть нам під днем 13 н. ст. лютого:   "Вернувши из славного вибору вчерашного в Рогатинї, засїв я сегодня, щоби Вам бодай де-що розказати про той вибір.   Позвольте однакож, що я поперед натякну про правибори.