І. В Рогатинї.   З Рогатина пишуть нам під днем 13 н. ст. лютого:   "Вернувши из славного вибору вчерашного в Рогатинї, засїв я сегодня, щоби Вам бодай де-що розказати про той вибір.   Позвольте однакож, що я поперед натякну про правибори.  

Harem!... Magiczne słówo, wiele ono budzi ciekawości i jakie przed oczyma duszy stawia obrazy!   Na straty czarny eunuch, za nim ciężka adamaszkowa kotara, a za kotarą...   W zmniejszeniu raj Mahometa, miękka, i wytworna siedziba hurysek.   W koronkach architektury maurytańskiej, wśród makat wschodnich i perskich dywanów, spowita w złotogłów, iskrząca się od klejnotów, z nargilą w ustach i rozkosznemi marzeniami w oku, drzemie w błogim półśnie ona...  

[З подорожних споминів.]   Калькута в сїчни 1890.   То have the honor of meeting their Excellencies the Viceroy and the marchioness of Lansdowne and His Royal Highness Prince Albert Victor Edward of Wales К. G. — так стояло на заголовку запросин, які виставив комітет устроюючій вечір на честь висше наведених личностей. Підписаний був на запросинах Maharaja Sir Jotendro Mohun Tagore Bahadur яко президент a Babu Rajkumar Sarvadhikari яко секретар.  

  На 363-ім засїданю палати послів ради державної, дня 11. н. ст. лютого 1890 р., внїс посол о. Иван Озаркевич до гр. Таффого яко президента міністрів интерпеляцію такої основи:   Рускій посол до сойму краєвого і член видїлу краєвого в Галичинї, д-р Савчак, намірив перед своїми виборцями здати справу з своєї дїяльности в соймі краєвім дня 6 н. ст. лютого с. р. в Підгайцях.  

Дуже добре каже д. О. при кінці своєі замітки, що роботи у нас богато, коби тілько рук та голов, та щирого серця. Та тілько лихо, що у нас звичайно так виходить, як у тоі господині, що тілько проз дурницю пирогів не варила: вода була, лиш сира та муки не було. Руки би у нас найшлися і ними у нас затикають всі діри. Та що, коли до тих рук не стає добрих голов, то є, доброі поради, а нераз навіть доброі волі у тих, що радять. Одні радять здатися у всім на ласку божу, без котроі, мовляв, чоловікови і волос з голови спасти не може.

У Львові, дня 1 (13) лютого 1890.   Доповняючій вибір посла до ради державної з округа Бережани-Підгайцї-Рогатин скінчений. Рускій кандидат дістав ино 185 голосів, а польскій 301 голосів. Навіть коли-би рускому кандидатови дорахувати всї голоси неважні, числом 3, і голоси розстрілені, числом 36, то таки він мав би лише 224 голосів, отже о 77 менше від польского кандидата.  

[Гадки сельского священика.]   В праци нашій около відродженя руского народу і піднесеня народного почутя у мас народу повинно бути примічене і вихіснуване все, що яким-небудь способом веде до назначеної цїли. Нам не досить дбати о права наші, о шанованє нами і чужими мови нашої, о ширенє на нїй просвіти, — нам треба старатись також о відсвіженє і плеканє традицій нашого народу, щоби ми знали всї, від найвисше поставленого до послїдного зарібника, чому нам бути Русинами, чому дорожити именем по прадїдах унаслїдженим.  

[Зоря, 1890, № 2–3 (15(27).І–1 (13).II), с.17–21, 33–36]   (Оповѣданє арештанта.)   I.