Львівска "Правда" виставля себе органом украйінского руху і в Росіі. Отже той орган на скрізь перенятий духом старозаконної національної нетерпимости в поглядах на сусідів наших Великорусів. Ось тому новійші докази з остатного випуску "Правди" (том III, вип. VII).  

Терпка та заслужена звісними людьми допись зі Снятинского повіту, поміщена понизше, повинна заставити нашу інтелігенцію глубоко задуматися перед тим, нім що рішати на вічу. Особливо повинні застановитися над нею ті необачні львівскі Русини, котрим недавно вирвалося важке слово — що йім мужицкий жолудок байдужий. Справді, крайна пора занятися порушеною в дописи справою наших читалень.

З Ряшівского.  

Вчера відкрив нїмецкій цїсар особисто парлямент нїмецкій, а слова єго, висказані о заграничній політицї нїмецкій, характеризують достаточно теперішну ситуацію в Евpoпі. Цісар сказав, що непохитною цїлею єго стремлень єсть удержанє мира. Єму удало ся у всїх заграничних правительств скріпити довіріє до безпечности тої політики. Разом з ним і єго союзниками признав і нарід нїмецкій, що треба удержувати той мир при помочи заключених оборонних союзів і піддержуванєм дружних відносин до всїх держав европейских.  

від єго основаня в 1768 до 1889 року. Уложив Вас. Чернецкій, парох зі Сїльця-белского.  

День 1 мая, котрого в цїлій Европі дожидано з великим страхом, проминув спокійно і щасливо. Зі всїх сторін як нашої монархії так і всїх других держав надходять вісти, що вчерашний день минув спокійно без всяких грізних демонстрацій і розрухів, та що він був дїйстно святочним днем для робітників цїлої Европи, в котрім они заманіфестували свою солідарність і заявили голосно всему світови, чого они домагають ся. Заким подамо вісти про вчерашне свято з инших сторін, мусимо насамперед подати до відомости, що ухвалили робітники на вчерашнім вічи в ратуши у Львові.  

Тілько що надруковане письмо Сироти Лемка може, як на тепер, стати замісто того, що ми мали писати ізза вадовицкого процесу, тим більше, що воно новими свідками потверджує ті насильства та здирства, на зарібних людей із Галичини, Угорщини та Буковини*) що в величезнім і страшнім образі вийшли на верх на вадовицкій росправі. Як би можна на се порадити, про се ми писали в попереднім числі, тепер же скажемо дещо про саму американску Русь.  

(Письмо з Америки)   21 марта 1890.