(Письмо з Америки)   21 марта 1890.  

Треба признати, що справа робітнича затревожила цїлу Европу а рух робітничій обняв єї найдальші закутини, де лиш трохи серед сеї кляси людей єсть більша просвіта і відчуваєсь достоїньство чоловіка і дух свободи одиницї ще не зовсїм прибитий чи то кастовостію, чи формою правленя. Чи день 1 май станесь дїйстно святом робітничим, чи єго будуть святкувати всї робітники, чи лиш якась часть або чи і нїхто не буде святкувати, то вже нинї може бути рівнодушним. Робітники майже осягнули свою цїль.

Вь "Дѣлї" була вже згадка про виставу рільничо-промислову, котра 15 мая с. р. буде отворена у Відни, в котрій призначені окремі віддїли для домового промислу всїх країв коронних Австрії, яко окремого способу заробкованя людности рільничої. Згадано було також рівночасно, хто з галицких виставцїв візьме участь в виставі, а именно, хто представить взірцї промислу домового руских селян.  

  [Письмо від Турки.]   Маю під рукою досить цїкаві записки одного путника, що їздив тому два роки на ювилей папскій до Риму. З тих записок подаю до публичної відомости ось се дослівно:  

Бяла дня 22 н. ст. цвітня.   Ворохобня робітнича, занявши велику просторонь на Шлеску, не могла спинити ся на граници Галичини, тим більше, що сильна аґітація за 8-годинною працею денною, за підвисшенєм платнї, за святкованєм дня 1-го мая, за зорґанізованєм руху робітничого, уже заздалегідь порушила уми серед робітників в Бялій, першім містї граничнім в Галичинї.  

Даровитий ческій писатель Фр. Ржегорж підняв ся вдячної задачі — освідомляти через свої етноґрафічні писаня своїх земляків з культурними і суспільно-економічними обставинами галицко-руского селяньства. З того заданя вивязуєсь він уже від кількох лїт під кождим зглядом щасливо; стаєсь таким чином посередником між двома братними народами и, кладе за приміром Паляцких і Шафариків основи "славяньскої взаїмности". Коли-б було більше мужів як п.

Піднятий зїздом патріотів руских проєкт подїлу Галичини після границь етноґрафічних спонукав і N. Reform-y краківску до трох статей, датованих зі Львова, а надписаних: Ruski program podziału kraju.   На статьї ті хочемо відповісти.  

  І.   В послїдних лїтах стануло питанє соціяльне на порядку дневнім всїх країв Европи. Про питанє то заговорено голосно в публіцистицї, науцї і парляментах — піднесли-ж то питанє не лиш приятелї убогих кляс з инших сфер — але і самі ті кляси обізвались за собою і в міру більше або менше сильних средств і орґанізації, більше або менше енерґічно стала добиватись своїх прав.