У Львові, дня 14 (26) падолиста 1890.     Вчерашну ґенеральну дебату над буджетом заповнили в половинї бесїди руских послів — д-ра Окуневского, Телишевского і голови руского клюбу Романчука — і можемо сміло сказати, що виступленє наших послів честь принесло як клюбови pycкoмy, так і рускому народови.  

I. Nie można zaprzeczyć, ażeby krytyka czynności publicznych w Galicji nie była dość czujną, o  ile jej nie krępuje objektywne postępowanie prasowe; lecz niestety trzeba też przyznać, że skoro krytyka spełni swoje zadanie, czujność ustaje, a poruszona sprawa wraca do dawnego jeżeli nie gorszego stanu.  

В поті чола: Образки з житя робучого люду Львів: Накладом Ольги Франкової; З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1890. – XVI, 320 с.   Зміст: Відривок з листу Ів. Франка до М. Драгоманова. Оповідання: Лесишина челядь; Два приятелі; Муляр; Малий Мирон; Грицева шкільна наука; Олівець; Schön-schreiben; На дні; Сам собі винен; Слимак; Добрий заробок; Хлопська комісія; Історія моєї січкарні; Цигани;

  від управи "Народної Торговлї".  

Д-р Кох доси ще не оголосив тайни свого лїку, хоч єго вирабляють зять Коха д-р Пфуль і д-р Ліберц з Берлина, від котрих можна той лїк діставати. Єсть то плин чистий жовтаво-брунатний, котрий треба — як кажуть — перед инєкцією трохи розпустити, a передовсїм треба єго добре стерілізувати, т. є. очистити від всяких бактерій і старанно переховувати. Д-р Буйвид з Варшави, котрий був на клініцї д-ра Корнета в Берлинї, що лїчать вже недужих лїком Коха, доносить до Gaz.

У Львові, дня 7 (19) падолиста 1890.     На дневний порядок вчерашного засїданя сойму краєвого прийшов проєкт закона санітарного для Галичини і викликав досить оріґінальну ситуацію в соймі. Посли рускі, а з ними пос. Абрагамович, заявились в засадї при ґенеральній дискусії за проєктом закона санітарного; голоси других послів польских станули в опозиції до него, а тим самим і до правительства, котрому на переведеню сего закона в соймі видимо залежить дуже богато.  

Летом блискавки рознеслась по цїлім світї вість о новім винаходї, котрий певно в нашім столїтю зелїза і електрики затемнить всї хоч-би і найсмілїйші винаходи, які доси пороблено на поли механіки, електрики, хемії і пари. Нїмецкому ученому удалось в тихій мирній праци винайти спосіб, котрий має забезпечити житє людске від ворога, що невидимо точив доси людскій орґанізм, а против котрого не було доси нїякого ратунку, коли він дістав ся раз до людского тїла.

(Письмо в редакцію "Народа").